1 І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.

Thus the heavens and the earth were finished, and all the host of them.

2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.

And on the seventh day God ended His work which He had done; and He rested on the seventh day from all His work which He had done.

3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.

And God blessed (spoke good of) the seventh day, set it apart as His own, and hallowed it, because on it God rested from all His work which He had created and done.

4 Ц е ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.

This is the history of the heavens and of the earth when they were created. In the day that the Lord God made the earth and the heavens—

5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.

When no plant of the field was yet in the earth and no herb of the field had yet sprung up, for the Lord God had not caused it to rain upon the earth and there was no man to till the ground,

6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.

But there went up a mist (fog, vapor) from the land and watered the whole surface of the ground—

7 І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.

Then the Lord God formed man from the dust of the ground and breathed into his nostrils the breath or spirit of life, and man became a living being.

8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.

And the Lord God planted a garden toward the east, in Eden; and there He put the man whom He had formed (framed, constituted).

9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.

And out of the ground the Lord God made to grow every tree that is pleasant to the sight or to be desired—good (suitable, pleasant) for food; the tree of life also in the center of the garden, and the tree of the knowledge of good and evil and blessing and calamity.

10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками.

Now a river went out of Eden to water the garden; and from there it divided and became four heads.

11 І мення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.

The first is named Pishon; it is the one flowing around the whole land of Havilah, where there is gold.

12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.

The gold of that land is of high quality; bdellium (pearl?) and onyx stone are there.

13 І м'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.

The second river is named Gihon; it is the one flowing around the whole land of Cush.

14 А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат.

The third river is named Hiddekel; it is the one flowing east of Assyria. And the fourth river is the Euphrates.

15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.

And the Lord God took the man and put him in the Garden of Eden to tend and guard and keep it.

16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.

And the Lord God commanded the man, saying, You may freely eat of every tree of the garden;

17 А ле з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!

But of the tree of the knowledge of good and evil and blessing and calamity you shall not eat, for in the day that you eat of it you shall surely die.

18 І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.

Now the Lord God said, It is not good (sufficient, satisfactory) that the man should be alone; I will make him a helper (suitable, adapted, complementary) for him.

19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.

And out of the ground the Lord God formed every beast and living creature of the field and every bird of the air and brought them to Adam to see what he would call them; and whatever Adam called every living creature, that was its name.

20 І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.

And Adam gave names to all the livestock and to the birds of the air and to every beast of the field; but for Adam there was not found a helper meet (suitable, adapted, complementary) for him.

21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.

And the Lord God caused a deep sleep to fall upon Adam; and while he slept, He took one of his ribs or a part of his side and closed up the flesh.

22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.

And the rib or part of his side which the Lord God had taken from the man He built up and made into a woman, and He brought her to the man.

23 І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.

Then Adam said, This is now bone of my bones and flesh of my flesh; she shall be called Woman, because she was taken out of a man.

24 П окине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.

Therefore a man shall leave his father and his mother and shall become united and cleave to his wife, and they shall become one flesh.

25 І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.

And the man and his wife were both naked and were not embarrassed or ashamed in each other’s presence.