1 А одна з жінок пророчих синів кликала до Єлисея, говорячи: Помер раб твій, мій чоловік! А ти знаєш, що раб твій боявся Господа. А позичальник прийшов ось, щоб забрати собі двоє дітей моїх за рабів...

Now the wife of a son of the prophets cried to Elisha, Your servant my husband is dead, and you know that your servant feared the Lord. But the creditor has come to take my two sons to be his slaves.

2 І сказав до неї Єлисей: Що я зроблю тобі? Розкажи мені, що є в тебе в домі. А та відказала: Нічого нема в домі твоєї невільниці, є тільки горня оливи.

Elisha said to her, What shall I do for you? Tell me, what have you in the house? She said, Your handmaid has nothing in the house except a jar of oil.

3 А він сказав: Іди, позич собі настороні посуд від усіх сусідок твоїх, посуд порожній. Не бери мало!

Then he said, Go around and borrow vessels from all your neighbors, empty vessels—and not a few.

4 І ввійдеш, і замкнеш двері за собою та за синами своїми, і поналиваєш у всі ті посудини, а повні повідставляй.

And when you come in, shut the door upon you and your sons. Then pour out into all those vessels, setting aside each one when it is full.

5 І пішла вона від нього, і замкнула двері за собою та за синами своїми. Вони подавали їй посуд, а вона наливала.

So she went from him and shut the door upon herself and her sons, who brought to her the vessels as she poured the oil.

6 І сталося, коли понаповнювано посуд, то сказала вона до сина свого: Подай мені ще посуду! А він відказав їй: Нема вже посуду. І спинилася олива.

When the vessels were all full, she said to her son, Bring me another vessel. And he said to her, There is not a one left. Then the oil stopped multiplying.

7 І вона прийшла, і донесла Божому чоловікові. І він сказав: Іди, продай ту оливу, та й заплати своєму позичальникові. А ти та сини твої будете жити на позостале.

Then she came and told the man of God. He said, Go, sell the oil and pay your debt, and you and your sons live on the rest.

8 І сталося певного дня, і прийшов Єлисей до Шунаму, а там була багата жінка, і вона сильно просила його до себе поїсти хліба. І бувало, скільки разів приходив він, заходив туди їсти хліб.

One day Elisha went on to Shunem, where a rich and influential woman lived, who insisted on his eating a meal. Afterward, whenever he passed by, he stopped there for a meal.

9 І сказала вона до чоловіка свого: Ось я познала, що Божий чоловік, який завжди приходить до нас, він святий.

And she said to her husband, Behold now, I perceive that this is a holy man of God who passes by continually.

10 З робім же малу муровану горницю, і поставимо йому там ліжко, і стола, і стільця, і свічника. І коли він приходитиме до нас, то заходитиме туди.

Let us make a small chamber on the and put there for him a bed, a table, a chair, and a lamp. Then whenever he comes to us, he can go here.

11 О дного разу прийшов він туди, і зайшов до горниці та й ліг там.

One day he came and turned into the chamber and lay there.

12 І сказав він до свого слуги Ґехазі: Поклич оцю шунамітянку! І той покликав її, і вона стала перед ним.

And he said to Gehazi his servant, Call this Shunammite. When he had called her, she stood before him.

13 І сказав він до нього: Скажи їй: Ось ти старанно піклувалася про всі наші потреби. Що зробити тобі за це? Чи є що, щоб сказати про тебе цареві або начальникові війська? А вона відказала: Ні, я сиджу серед народу свого!

And he said to Gehazi, Say now to her, You have been most painstakingly and reverently concerned for us; what is to be done for you? Would you like to be spoken for to the king or to the commander of the army? She answered, I dwell among my own people.

14 І сказав він: Що ж зробити їй? А Ґехазі відказав: Та вона не має сина, а чоловік її старий.

Later Elisha said, What then is to be done for her? Gehazi answered, She has no child and her husband is old.

15 А він сказав: Поклич її. І він покликав її, і вона стала при вході.

He said, Call her. called her, and she stood in the doorway.

16 І він сказав: На цей означений час, коли саме цей час вернеться, ти обійматимеш сина! А вона відказала: Ні, пане, чоловіче Божий, не говори неправди своїй невільниці!

Elisha said, At this season when the time comes round, you shall embrace a son. She said, No, my lord, you man of God, do not lie to your handmaid.

17 Т а зачала та жінка, і породила сина на той означений час, того саме часу, про який говорив до неї Єлисей.

But the woman conceived and bore a son at that season the following year, as Elisha had said to her.

18 І росло те дитя. А одного разу вийшло воно до свого батька до женців.

When the child had grown, he went out one day to his father with the reapers.

19 І сказало воно до свого батька: Голова моя, голова моя!... А той сказав слузі: Занеси його до його матері!

But he said to his father, My head, my head! The man said to his servant, Carry him to his mother.

20 І той поніс його, і приніс його до його матері. І сиділо воно на її колінах аж до полудня, та й померло...

And when he was brought to his mother, he sat on her knees till noon, and then died.

21 І ввійшла вона, і поклала його на ліжко Божого чоловіка, і замкнула за ним двері та й вийшла.

And she went up and laid him on the bed of the man of God, and shut the door upon him and went out.

22 І покликала вона свого чоловіка та й сказала: Пришли мені одного із слуг та одну з ослиць, і я поїду до Божого чоловіка й вернуся.

And she called to her husband and said, Send me one of the servants and one of the donkeys, that I may go quickly to the man of God and come back again.

23 А він сказав: Чому ти їдеш до нього? Сьогодні не новомісяччя й не субота. А вона відказала: Добре!

And he said, Why go to him today? It is neither the New Moon nor the Sabbath. And she said, It will be all right.

24 І осідлала вона ослицю, і сказала до свого слуги: Поганяй та йди. Не затримуй мені в їзді, аж поки не скажу тобі.

Then she saddled the donkey and said to her servant, Ride fast; do not slacken your pace for me unless I tell you.

25 І поїхала вона, і приїхала до Божого чоловіка, до гори Кармел. І сталося, як Божий чоловік побачив її здалека, то сказав до слуги свого Ґехазі: Ось та шунамітянка!

So she set out and came to the man of God at Mount Carmel. When the man of God saw her afar off, he said to Gehazi his servant, Behold, yonder is that Shunammite.

26 П обіжи ж назустріч їй та й скажи їй: Чи все гаразд тобі, чи гаразд чоловікові твоєму, чи гаразд дитині? А та відказала: Усе гаразд!

Run to meet her and say, Is it well with you? Well with your husband? Well with the child? And she answered, It is well.

27 І прийшла вона до Божого чоловіка на гору, і сильно схопила за ноги його. А Ґехазі підійшов, щоб відіпхнути її, та Божий чоловік сказав: Позостав її, бо затурбована душа її, а Господь затаїв це передо мною й не сказав мені.

When she came to the mountain to the man of God, she clung to his feet. Gehazi came to thrust her away, but the man of God said, Let her alone, for her soul is bitter and vexed within her, and the Lord has hid it from me and has not told me.

28 А вона сказала: Чи я жадала сина від пана? Чи я не говорила: Не впроваджуй мене в обману?

Then she said, Did I desire a son of my lord? Did I not say, Do not deceive me?

29 І він сказав до Ґехазі: Опережи стегна свої, і візьми мою палицю в руку свою та й іди. Коли спіткаєш кого, не повітаєш його, а коли хто повітає тебе, не відповіси йому. І покладеш мою палицю на хлопцеве обличчя.

Then he said to Gehazi, Gird up your loins and take my staff in your hand and go lay my staff on the face of the child. If you meet any man, do not salute him. If he salutes you, do not answer him.

30 А мати того хлопця сказала: Як живий Господь і жива душа твоя, я не полишу тебе! І він устав і пішов за нею.

The mother of the child said, As the Lord lives and as my soul lives, I will not leave you. And he arose and followed her.

31 А Ґехазі пішов перед ними, і поклав ту палицю на хлопцеве обличчя, та не було ані голосу, ані чуття. І вернувся він навпроти нього, і доніс йому, говорячи: Не збудився той хлопець!

Gehazi passed on before them and laid the staff on the child’s face, but the boy neither spoke nor heard. So he went back to meet Elisha and said to him, The child has not awakened.

32 І ввійшов Єлисей у дім, аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його!...

When Elisha arrived in the house, the child was dead and laid upon his bed.

33 І ввійшов він, і замкнув двері за ними обома, та й молився до Господа.

So he went in, shut the door on the two of them, and prayed to the Lord.

34 І ввійшов він, і ліг на того хлопця, і поклав уста свої на уста його, а очі свої на очі його, і долоні свої на долоні його. І схилився над ним, і стало тепле тіло тієї дитини!...

He went up and lay on the child, put his mouth on his mouth, his eyes on his eyes, and his hands on his hands. And as he stretched himself on him and embraced him, the child’s flesh became warm.

35 І він знову ходив по дому раз сюди, а раз туди. І ввійшов він, і знову схилився над ним, і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплющив той хлопець очі свої.

Then he returned and walked in the house to and fro and went up again and stretched himself upon him. And the child sneezed seven times, and then opened his eyes.

36 І покликав він Ґехазі та й сказав: Поклич ту шунамітянку! І той покликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: Забери свого сина!

Then called Gehazi and said, Call this Shunammite. So he called her. And when she came, he said, Take up your son.

37 І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклонилася до землі. І взяла вона сина свого та й вийшла...

She came and fell at his feet, bowing herself to the ground. Then she took up her son and went out.

38 І вернувся Єлисей до Ґілґалу. А в Краю був голод, і пророчі сини сиділи перед ним. І сказав він до свого хлопця: Пристав великого горшка, і звари їжу для пророчих синів.

Elisha came back to Gilgal during a famine in the land. The sons of the prophets were sitting before him, and he said to his servant, Set on the big pot and cook pottage for the sons of the prophets.

39 І вийшов один на поле, щоб назбирати ярини, і знайшов там витку рослину, і назбирав із неї повну свою одежу диких огірків. І він прийшов, і накришив до горшка їжі, бо вони не знали того.

Then one went into the field to gather herbs and gathered from a wild vine his lap full of wild gourds, and returned and cut them up into the pot of pottage, for they were unknown to them.

40 І поналивали вони людям їжі. І сталося, як вони їли ту їжу, то закричали й сказали: Смерть у горшку, чоловіче Божий! І не могли вони їсти...

So they poured it out for the men to eat. But as they ate of the pottage, they cried out, O man of God, there is death in the pot! And they could not eat it.

41 А він сказав: Дайте муки! І він всипав її до горшка і сказав: Наливай народові, і нехай їдять! І вже не було нічого злого в горшку.

But he said, Bring meal. And he cast it into the pot and said, Pour it out for the people that they may eat. Then there was no harm in the pot.

42 І прийшов один чоловік із Баал-Шалішу, і приніс Божому чоловікові хліб первоплоду, двадцять ячмінних хлібців та зерна в колосках у своїй торбі. І сказав Єлисей: Дай народові, і нехай вони їдять!

a man from Baal-shalisha came and brought the man of God bread of the firstfruits, twenty loaves of barley, and fresh ears of grain in his sack. And Elisha said, Give to the men that they may eat.

43 А слуга його сказав: Що оце покладу я перед сотнею чоловіка? Та він відказав: Дай народові, і нехай їдять, бо так сказав Господь: Їжте й позоставте!

His servant said, How am I to set this before a hundred men? He said, Give to the men that they may eat. For thus says the Lord: They shall be fed and have some left.

44 І він поклав перед ними, і вони їли й позоставили, за словом Господнім.

So he set it before them, and they ate and left some, as the Lord had said.