1 П раведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, що від зла забирається праведний з світу!

The righteous man perishes, and no one lays it to heart; and merciful and devout men are taken away, with no one considering that the uncompromisingly upright and godly person is taken away from the calamity and evil to come.

2 В ін відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.

He enters into peace; they rest in their beds, each one who walks straight and in his uprightness.

3 Т а наблизьтесь сюди, ви сини чарівниці, насіння чужоложникове та блудниці,

But come close, you sons of a sorceress, you offspring of an adulterer and a harlot.

4 н ад ким розкошуєте ви, над ким розкриваєте рота, висовуєте язика? Хіба ви не діти переступу, насіння брехні,

Against whom do you make sport and take your delight? Against whom do you open wide your mouth and put out your tongue? Are you not yourselves the children of transgression, the offspring of deceit—

5 в и, що палитесь пристрастю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що дітей над потоками ріжете, під скельними щілинами?

You who burn with lust among the oaks, under every green tree, you who slay the children in the valleys under the clefts of the rocks?

6 У гладеньких каміннях потоку твій уділ, вони, вони доля твоя! І їм ти лила жертву литу, хлібну жертву приносила! Чи цим Я заспокоєний буду?

Among the smooth stones of the valley is your portion; they, they are your lot; to them you have poured out a drink offering, you have offered a cereal offering. Should I be quiet in spite of all these things ?

7 Н а горі на високій та висуненій ти поставила ложе своє, і туди ти приходиш приносити жертви.

Upon a lofty and high mountain you have openly and shamelessly set your bed; even there you went up to offer sacrifice.

8 І ти за дверима й одвірком кладеш свого пам'ятника культового, бо ти відступила від Мене, обнажаєшся й входиш, поширюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагледиш.

Behind the door and the doorpost you have set up your symbol. Deserting Me, you have uncovered and ascended and enlarged your bed; and you have made a bargain for yourself with, and you loved their bed, where you saw.

9 І ти до Молоха з оливою ходиш, і намножуєш масті свої; і посилаєш далеко своїх посланців, і знижаєшся аж до шеолу.

And you went to the king or to Molech with oil and increased your perfumes and ointments; you sent your messengers far off and debased yourself even to Sheol (Hades).

10 Т и змучувалась на численних дорогах своїх, але не казала: Зрікаюсь! Знайшла ти оживлення сили своєї, тому не ослабла.

You were wearied with the length of your way, yet you did not say, There is no result or profit. You found quickened strength; therefore you were not faint or heartsick.

11 І за ким побивалася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згадала, не клала на серці своєму? Хіба не тому, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?

Of whom have you been so afraid and in dread that you lied and were treacherous and did not remember Me, did not even give Me a thought? Have I not been silent, even for a long time, and so you do not fear Me?

12 Я виявлю про справедливість твою та про вчинки твої, та вони не поможуть тобі!

I will expose your righteousness and your doings, but they will not help you.

13 Я к ти будеш кричати, нехай порятує тебе твоя зграя божків. Але вітер усіх їх розвіє, схопить подих; хто ж на Мене надіється, землю вспадкує й гору святую Мою одідичить!

When you cry out, let your collection of idols deliver you! But the wind shall take them all, a breath shall carry them away. But he who takes refuge in Me shall possess the land and shall inherit My holy mountain.

14 І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешкоди з дороги народу Мого!

And the word of One shall go forth, Cast up, cast up, prepare the way! Take up the stumbling block out of the way of My people.

15 Б о так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!

For thus says the high and lofty One—He Who inhabits eternity, Whose name is Holy: I dwell in the high and holy place, but with him also who is of a thoroughly penitent and humble spirit, to revive the spirit of the humble and to revive the heart of the thoroughly penitent.

16 Б ож не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив.

For I will not contend forever, neither will I be angry always, for the spirit would faint and be consumed before Me, and creating the souls of men would be frustrated.

17 Я гнівався був за гріх користолюбства його, та й уразив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого.

Because of the iniquity of his covetousness and unjust gain I was angry and smote him. I hid my face and was angry, and he went on turning away and backsliding in the way of his heart.

18 Я бачив дороги його, і вздоровлю його, і його поведу й дам потіху для нього й для тих, що сумують із ним.

I have seen his ways, but I will heal him; I will lead him also and will recompense him and restore comfort to him and to those who mourn for him.

19 С творю Я плід уст: Спокій, спокій далекому та близькому! говорить Господь, і вздоровлю його.

Peace, peace, to him who is far off and to him who is near! says the Lord; I create the fruit of his lips, and I will heal him.

20 А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.

But the wicked are like the troubled sea, for it cannot rest, and its waters cast up mire and dirt.

21 Д ля безбожних спокою немає, говорить Господь!

There is no peace, says my God, for the wicked.