1 А по цих пригодах, за царювання Артаксеркса, царя перського, Ездра, син Азарії, сина Хійлкійї,

Now after this, in the reign of Artaxerxes king of Persia, Ezra son of Seraiah, the son of Azariah, the son of Hilkiah,

2 с ина Шаллуна, сина Садока, сина Ахітуви,

The son of Shallum, the son of Zadok, the son of Ahitub,

3 с ина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,

The son of Amariah, the son of Azariah, the son of Meraioth,

4 с ина Захарія, сина Уззі, сина Буккі,

The son of Zerahiah, the son of Uzzi, the son of Bukki,

5 с ина Авішуї, сина Пінхаса, сина Елеазара, сина Аарона, первосвященика,

The son of Abishua, the son of Phinehas, the son of Eleazar, the son of Aaron the chief priest—

6 ц ей Ездра вийшов із Вавилону, а він був учитель, знавець Мойсеєвого Закону, що його дав Господь, Бог Ізраїлів. І дав йому цар згідно з тим, як була на ньому рука Господа, Бога його, всяке його пожадання.

This Ezra went up from Babylon. He was a skilled scribe in the five books of Moses, which the Lord, the God of Israel, had given. And the king granted him all he asked, for the hand of the Lord his God was upon him.

7 І пішли з ним дехто з Ізраїлевих синів, і з священиків, і Левитів, і співаків, і придверних, і храмових підданців до Єрусалиму сьомого року царя Артаксеркса.

And also some of the Israelites, with some of the priests and Levites, the singers and gatekeepers, and the temple servants, went up to Jerusalem in the seventh year of King Artaxerxes.

8 І прибув він до Єрусалиму п'ятого місяця, а то сьомий рік царювання.

Ezra came to Jerusalem in the fifth month of the seventh year of the king.

9 Б о першого дня місяця першого був початок виходу з Вавилону, а першого дня п'ятого місяця він прийшов до Єрусалиму, бо рука його Бога була добра на ньому.

On the first of the first month he started out from Babylon, and on the first of the fifth month he arrived in Jerusalem, for upon him was the good hand of his God.

10 Б о Ездра приготовив своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права.

For Ezra had prepared and set his heart to seek the Law of the Lord, and to do and teach in Israel its statutes and its ordinances.

11 А оце відпис писання, що цар Артаксеркс дав священикові Ездрі, учителеві, що пише слова заповідей Господа та Його устави над Ізраїлем:

Now this is the copy of the letter that King Artaxerxes gave to Ezra the priest, the scribe, even a scribe the words of the commands of the Lord and of His statutes to Israel:

12 А ртаксеркс, цар над царями, до священика Ездри, досконалого вчителя Закону Бога Небесного, і так далі.

Artaxerxes, king of kings, to Ezra the priest, scribe of the instructions of the God of heaven: Greetings.

13 А ось виданий від мене наказ, щоб кожен, хто в моїм царстві з Ізраїлевого народу, і їхніх священиків, і Левитів з доброї волі бажає йти до Єрусалиму з тобою, нехай іде,

I make a decree that all of the people of Israel and of their priests and Levites in my realm, who offer freely to go up to Jerusalem, may go with you.

14 ч ерез те, що ти посланий від царя та семи його дорадників, щоб дослідити про Юдею та про Єрусалим за правом твого Бога, правом, що в руці твоїй,

For you are sent by the king and his seven counselors to inquire about Judah and Jerusalem according to the instruction of your God, which is in your hand,

15 і щоб відправити срібло та золото, що цар та дорадники його пожертвували для Бога Ізраїлевого, Якого місце перебування в Єрусалимі,

And to carry the silver and gold which the king and his counselors have freely offered to the God of Israel, Whose dwelling is in Jerusalem,

16 і все срібло та золото, яке ти знайдеш у всій вавилонській окрузі разом із пожертвами народу та священиків, які жертвують для дому їхнього Бога, що в Єрусалимі.

And all the silver and gold that you may find in all the province of Babylonia, with the freewill offerings of the people and of the priests, offered willingly for the house of their God in Jerusalem.

17 Т ому ти невідкладно купиш за це срібло биків, баранів, овечок, і їх жертви хлібні та їх жертви ливні, і принесеш їх на жертівнику дому вашого Бога, що в Єрусалимі.

Therefore you shall with all speed and exactness buy with this money young bulls, rams, lambs, with their cereal offerings and drink offerings, and offer them on the altar of the house of your God in Jerusalem.

18 А що тобі та браттям твоїм буде добре вчинити з рештою срібла та золота, те зробіть за вподобанням вашого Бога.

And whatever shall seem good to you and to your brethren to do with the rest of the silver and the gold, that do after the will of your God.

19 А посуд, що даний тобі на служення дому твого Бога, віддай у цілості перед Богом Єрусалиму.

The vessels also that are given to you for the service of the house of your God, those deliver before the God of Jerusalem.

20 А решта потрібного для дому Бога твого, що випаде тобі дати, буде дана з дому царських скарбів.

And whatever more shall be needful for the house of your God which you shall have occasion to provide, provide it out of the king’s treasury.

21 А від мене я цар Артаксеркс виданий наказ для всіх скарбників, що в Заріччі, що все, чого зажадає від вас священик Ездра, учитель Закону Бога Небесного, нехай буде докладно зроблене:

And I, Artaxerxes the king, make a decree to all the treasurers in the province beyond the River that whatever Ezra the priest, the scribe of the instructions of the God of heaven, shall require of you, it shall be done exactly and at once—

22 с рібла аж до сотні талантів, і пшениці аж до сотні корів, і вина аж до сотні батів, і оливи аж до сотні батів, за соли без запису.

Up to 100 talents of silver, 100 measures of wheat, 100 baths of wine, 100 baths of oil, and salt not specified.

23 У се, що з наказу Небесного Бога, нехай буде горливо зроблене для дому Небесного Бога, бо нащо був би гнів на царство царя та на синів його?

Whatever is commanded by the God of heaven, let it be done diligently and honorably for the house of the God of heaven, lest His wrath be against the realm of the king and his sons.

24 І вас завідомляємо, що всі священики та Левити, співаки, придверні, храмові підданці та працівники того Божого дому вільні, данини, податку, чи мита не належить накладати на них!

Also we notify you that as to any of the priests and Levites, singers, gatekeepers, temple servants, or other servants of this house of God, it shall not be lawful to impose tribute, custom, or toll on them.

25 А ти, Ездро, за мудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, попризначай суддів та виконавців Закону, щоб судили для всього народу, що в Заріччі, для всіх, хто знає закони твого Бога, а хто не знає, тих навчите.

You, Ezra, after the wisdom of your God, which is in your hand, set magistrates and judges who may judge all the people of the River; choose those who know the instructions of your God, and teach him who does not know them.

26 А кожен, хто не буде виконувати Закона твого Бога та закона царського докладно, щоб чинився над ним суд: чи то на смерть, чи то на вигнання, чи то на кару маєткову, чи то на ув'язнення.

And whoever will not do the law of your God and the law of the king, let judgment be executed upon him exactly and speedily, whether it be unto death or banishment or confiscation of goods or imprisonment.

27 Б лагословенний Господь, Бог наших батьків, що вклав у цареве серце, щоб оздобити дім Господній, що в Єрусалимі,

Blessed be the Lord, the God of our fathers, Who put such a thing as this into the king’s heart, to beautify the house of the Lord in Jerusalem,

28 а на мене нахилив милість перед царем та його дорадниками, та всіма хоробрими царевими зверхниками! А я зміцнився, бо рука Господа, Бога, була надо мною, і я зібрав провідних людей з Ізраїля, щоб вони пішли зо мною.

And Who has extended His mercy and steadfast love to me before the king, his counselors, and all the king’s mighty officers. I was strengthened and encouraged, for the hand of the Lord my God was upon me, and I gathered together outstanding men of Israel to go with me to Jerusalem.