1 А дванадцятого місяця, він місяць адар, тринадцятого дня в ньому, коли наказ царя та закон його мали бути виконані, дня, коли вороги юдеїв сподівалися запанувати над ними, повернулося те так, що вони, юдеї, запанували над ненависниками своїми,

Now in the twelfth month, the month of Adar, on the thirteenth day of Adar when the king’s command and his edict were about to be executed, on the day that the enemies of the Jews had planned for a massacre of them, it was turned to the contrary and the Jews had rule over those who hated them.

2 з ібралися юдеї в своїх містах по всіх округах царя Ахашвероша, щоб простягнути руку на тих, що задумували їм лихо, та ніхто не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі народи.

The Jews gathered together in their cities throughout all the provinces of King Ahasuerus to lay hands on such as sought their hurt; and no man could withstand them, for the fear of them had fallen upon all the peoples.

3 А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і виконавці царської праці підтримували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм.

And all the princes of the provinces and the chief rulers and the governors and they who attended to the king’s business helped the Jews, because the fear of Mordecai had fallen upon them.

4 Б о Мордехай став великим у царському домі, а вістка про нього покотилась по всіх округах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс.

For Mordecai was great in the king’s palace; and his fame went forth throughout all the provinces, for the man Mordecai became more and more powerful.

5 І били юдеї всіх своїх ворогів, побиваючи мечем, і забиваючи та вигублюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею.

So the Jews smote all their enemies with the sword, slaughtering and destroying them, and did as they chose with those who hated them.

6 А в замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ять сотень чоловіка,

In Shushan, the capital itself, the Jews slew and destroyed 500 men.

7 і Паршандату, і Далфона, і Аспату,

And they killed Parshandatha,

8 і Пората, і Адалію, і Арідата,

Dalphon, Aspatha, Poratha, Adalia,

9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата,

Aridatha, Parmashta, Arisai, Aridai,

10 д есятьох синів Гамана, Гаммедатового сина, ненависника юдеїв, забили, а на грабунок не простягли своєї руки.

And Vaizatha, the ten sons of Haman son of Hammedatha, the Jews’ enemy; but on the spoil they laid not their hands.

11 Т ого дня число забитих у замку Сузи прийшло перед цареве обличчя.

On that day the number of those who were slain in Shushan, the capital, was brought before the king.

12 І сказав цар до цариці Естери: У замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих округ? І яке жадання твоє? І буде тобі вволене. І яке ще прохання твоє? І буде зроблене.

And the king said to Esther the queen, The Jews have slain and destroyed 500 men in Shushan, the capital, and the ten sons of Haman. What then have they done in the rest of the king’s provinces! Now what is your petition? It shall be granted to you. Or what is your request further? It shall be done.

13 І відповіла Естер: Якщо це цареві вгодне, нехай буде дане юдеям, що в Сузах, також узавтра вчинити за законом цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на шибениці.

Then said Esther, If it pleases the king, let it be granted to the Jews which are in Shushan to do tomorrow also according to this day’s decree, and let Haman’s ten sons be hanged on the gallows.

14 І сказав цар, щоб було зроблено так, і був даний закон у Сузах, а десятьох Гаманових синів повісили.

And the king commanded it to be done; the decree was given in Shushan, and they hanged Haman’s ten sons.

15 І зібралися юдеї, що в Сузах, також чотирнадцятого дня місяця адар, і вибили в Сузах три сотні чоловіка, а на грабунок не простягли своєї руки.

And the Jews that were in Shushan gathered together on the fourteenth day also of the month of Adar and slew 300 men in Shushan, but on the spoil they laid not their hands.

16 А решта юдеїв, що жили по царських округах, зібралися та й стали до бою за своє життя, і відпочили від ворогів своїх. І позабивали вони між своїми ненависниками сімдесят і п'ять тисяч, а на грабунок не простягли своєї руки.

And the other Jews who were in the king’s provinces gathered to defend their lives and had relief and rest from their enemies and slew of them that hated them 75, 000; but on the spoil they laid not their hands.

17 Ц е було тринадцятого дня місяця адара, а чотирнадцятого в ньому настав мир, і зробили його днем гостини та радости.

This was done on the thirteenth day of the month of Adar, and on the fourteenth day they rested and made it a day of feasting and gladness.

18 А юдеї, що в Сузах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирнадцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, і зробили його днем гостини та радости.

But the Jews who were in Shushan assembled on the thirteenth day and on the fourteenth, and on the fifteenth day they rested and made it a day of feasting and gladness.

19 Т ому то юдеї неогороджених селищ, що сидять по неогороджених містах, роблять чотирнадцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посилання дарунків один одному.

Therefore the Jews of the villages, who dwell in the unwalled towns, make the fourteenth day of the month of Adar a day of gladness and feasting, a holiday, and a day for sending choice portions to one another.

20 А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи до всіх юдеїв, що по всіх округах царя Ахашвероша, до близьких та далеких,

And Mordecai recorded these things, and he sent letters to all the Jews who were in all the provinces of the King Ahasuerus, both near and far,

21 щ об вони постановили святкувати чотирнадцятий день місяця адара та п'ятнадцятий день у ньому кожного року,

To command them to keep the fourteenth day of the month of Adar and also the fifteenth, yearly,

22 я кі ті дні, коли юдеї відпочили від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум обернувся на радість, жалоба на свято, щоб зробити їх днями гостини та радости, і посилання дарунків один одному та дарунків убогим.

As the days on which the Jews got rest from their enemies, and as the month which was turned for them from sorrow to gladness and from mourning into a holiday—that they should make them days of feasting and gladness, days of sending choice portions to one another and gifts to the poor.

23 І прийняли юдеї це, що зачали робити, і про що написав їм Мордехай,

So the Jews undertook to do as they had begun and as Mordecai had written to them—

24 щ о аґаґ'янин Гаман, син Гаммедатів, ненависник усіх юдеїв, замишляв був на юдеїв, щоб вигубити їх, і кидав пура, цебто жеребка, на збентеження їх та на згубу їхню.

Because Haman son of Hammedatha, the Agagite, the enemy of all the Jews, had plotted against the Jews to destroy them and had cast Pur, that is, the lot, to crush and consume and destroy them.

25 Т а коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя він наказав листом: Нехай обернеться його злий задум, якого він задумав був на юдеїв, на його голову! І повісили його та синів його на шибениці.

But when Esther brought the matter before the king, he commanded in writing that Haman’s wicked scheme which he had devised against the Jews should return upon his own head, and that he and his sons should be hanged on the gallows.

26 Т ому то й назвали ці дні: Пурім, від імени пур. Тому то згідно зо всіма словами цього листа, і що вони бачили про це й що трапилося з ними,

Therefore they called these days Purim, after the name Pur. Therefore, because of all that was in this letter and what they had faced in this matter and what had happened to them,

27 ю деї постановили й прийняли на себе й на нащадків своїх, та на всіх, хто поєднається з ними, і не відступлять, але щоб святкувати два ті дні кожного року згідно з написаним про них та згідно з їхнім часом.

The Jews ordained and took it upon themselves and their descendants and all who joined them that without fail every year they would keep these two days at the appointed time and as it was written,

28 А дні ці мають споминатися та святкуватися в кожному поколінні, у кожному роді, у кожній окрузі, у кожному місті. А ці дні, Пурім, не минуться між юдеями, а пам'ять про них не скінчиться з їхнього насіння.

That these days should be remembered (imprinted on their minds) and kept throughout every generation in every family, province, and city, and that these days of Purim should never cease from among the Jews, nor the commemoration of them cease among their descendants.

29 І написала цариця Естер, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домаганням другий раз про те, щоб виконувати цього листа про Пурім.

Then Queen Esther, the daughter of Abihail, with Mordecai the Jew, gave full power, confirming this second letter about Purim.

30 І порозсилав він листи до всіх юдеїв, до ста й двадцяти й семи округ Ахашверошового царства, зо словами миру та правди,

And letters were sent to all the Jews, to the 127 provinces of the kingdom of Ahasuerus, in words of peace and truth,

31 щ об вони виконували ті дні Пурім у їх означених часах, як постановив про них юдеянин Мордехай та цариця Естер, і як вони самі постановили на себе та на нащадків своїх приписи постів та їхнього голосіння.

To confirm that these days of Purim should be observed at their appointed times, as Mordecai the Jew and Queen Esther had commanded, and as they had ordained for themselves and for their descendants in the matter of their fasts and their lamenting.

32 А Естерин наказ ствердив ці приписи про Пурім, і було це записане в книгу.

And the command of Esther confirmed these observances of Purim, and it was written in the book.