1 Т ого часу не було царя в Ізраїлі, і того часу Данове плем'я шукало собі наділу на оселю, бо до того дня не випало йому жеребка на наділ серед Ізраїлевих племен.

In those days there was no king in Israel. And in those days the tribe of the Danites sought for itself an inheritance to dwell in, for until then no inheritance had been acquired by them among the tribes of Israel.

2 І Данові сини послали зо свого роду п'ятеро люда з загалу людей військових, щоб вони вивідали Край та дослідили його. І сказали до них: Ідіть, дослідіть цей Край. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного дому, і переночували там.

So the Danites sent from the whole number of their tribe five brave men from Zorah and Eshtaol to spy out the land and to explore it, and they said to them, Go, explore the land. They came to the hill country of Ephraim, to the house of Micah, and lodged there.

3 К оли вони були біля Михиного дому, то вони пізнали голос того юнака Левита, та й знайшли туди й сказали йому: Хто тебе привів сюди, і що ти тут робиш? І що ти тут маєш?

When they went by the house of Micah, they recognized the voice of the young Levite, and they turned aside there and said to him, Who brought you here? And what do you do in this place? And what have you here?

4 І сказав він до них: Так і так зробив мені Миха, і він найняв мене, і я став йому за священика.

And he said to them, Thus and thus Micah deals with me and has hired me, and I am his priest.

5 А вони сказали йому: Запитай же Бога, і нехай ми пізнаємо, чи пощаститься наша дорога, якою ми йдемо.

And they said to him, Ask counsel, we pray you, of God that we may know whether our journey will be successful.

6 І сказав їм священик: Ідіть із миром, перед Господом ваша дорога, якою ви підете.

And the priest said to them, Go in peace. The way in which you go is before (under the eye of) the Lord.

7 І пішли ті п'ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, він сидить безпечно, за звичаєм сидонян, спокійний та безпечний. І не було нікого, хто робив би їм щось зле в Краю, посів би владу над ними, і вони далеко від сидонян, і нема їм діла ні до кого.

Then the five men departed and came to Laish and saw the people who were there, how they dwelt securely after the manner of the Sidonians, quiet and feeling safe; and there was no magistrate in the land, who might put them to shame in anything or injure them; and they were far from the Sidonians and had no dealings with anyone.

8 І прийшли вони до братів своїх у Цор'у та в Ештаол. І сказали їм брати їх: Що ви принесли?

The five men came back to their brethren at Zorah and Eshtaol, and their brethren said to them, What do you say?

9 А вони відказали: Устаньте, і підемо на них, бо ми бачили той Край, і ось дуже він добрий. А ви мовчите? Не лініться, щоб піти, щоб прийти та посісти той Край.

They said, Arise, let us go up against them, for we have seen the land, and behold, it is very fertile. And will you do nothing? Do not be slow to go and enter in and possess the land.

10 Я к ви підете, то ввійдете до народу безпечного, а Край той широкий, бо Бог дав його в вашу руку, це місце, що там нема недостачі жодної речі, що на землі.

When you go, you will come to people safe and secure. The land is broad; and God has given it into your hands—a place where there is no want of anything that is in the earth.

11 І рушили звідти з Данового роду з Цор'и та з Ештаолу шістсот чоловіка, оперезаних зброєю.

And there went from there of the tribe of the Danites, out of Zorah and Eshtaol, 600 men armed with weapons of war.

12 І пішли вони й таборували в Кір'ят-Єарімі в Юді. Тому вони назвали ім'я тому місцю: Махане-Дан, і так воно зветься аж до цього дня, оце за Кір'ят-Єарімом.

And they went up and encamped at Kiriath-jearim in Judah. Therefore they called that place Mahaneh-dan to this day; it is west of Kiriath-jearim.

13 І перейшли вони звідти на Єфремові гори, і прийшли аж до Михиного дому.

And they passed from there to the hill country of Ephraim and came to Micah’s house.

14 І відповіли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край до Лаїшу, і сказали своїм браттям: Чи ви знаєте, що в цих домах є ефод та терафи, і бовван різьблений та бовван литий? А тепер знайте, що зробите.

Then the five men who had gone to spy out the country of Laish said to their brethren, Do you know that there are in these houses an ephod, teraphim, a graven image, and a molten image? Now therefore, consider what you have to do.

15 І вони зайшли туди до дому того юнака Левита, до Михиного дому, і запитали його про мир.

And they turned in that direction and came to the house of the young Levite, at the home of Micah, and saluted him.

16 А шість сотень мужа, що з Данових синів, оперезаних своєю зброєю, стояли при вході до брами.

Now the 600 Danites with their weapons of war stood at Micah’s gate.

17 І пішли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край, увійшли туди, узяли різьбленого боввана, і ефода та терафи, і боввана литого. А при вході до брами стояв священик та шістсот мужа, оперезаних зброєю.

And the five men who had gone to spy out the land went up and entered the house and took the graven image, the ephod, the teraphim, and the molten image, while the priest stood by the entrance of the gate with the 600 men armed with weapons of war.

18 І ті ввійшли до Михиного дому, і взяли різьбленого боввана, ефода й терафи та боввана литого. І сказав до них той священик: Що ви робите?

And when these went into Micah’s house and took the carved image, the ephod, the teraphim, and the molten image, the priest said to them, What are you doing?

19 А вони відказали йому: Мовчи! Поклади свою руку на уста свої та й іди з нами, і стань нам за отця та за священика. Чи тобі ліпше бути священиком дому одного чоловіка, чи бути тобі священиком для племени та для роду Ізраїлевого?

And they said to him, Be still, put your hand over your mouth, and come with us, and be to us a father and a priest. Is it better for you to be a priest to the house of one man, or that you be a priest to a tribe and family in Israel?

20 І стало добре на серці того священика, і він узяв ефода та терафи й різьбленого боввана, і ввійшов поміж народ.

And the priest’s heart was glad, and he took the ephod, the teraphim, and the graven image, and went in the midst of the people.

21 І повернулися вони та й пішли, а дітей, і худобу, і тягар пустили перед себе.

So they turned and departed and put the little ones, the cattle, and the baggage in front of them.

22 К оли вони віддалилися від Михиного дому, то люди, що в домах, які разом із домом Михиним, були скликані, та й догнали Данових синів.

When they were a good way from the house of Micah, the men who were Micah’s near neighbors were called out and overtook the Danites.

23 І кричали вони до Данових синів, а ті обернули обличчя свої та й сказали до Михи: Що тобі, що ти кричиш?

They shouted to the Danites, who turned and said to Micah, What ails you, that you come with such a company?

24 І він сказав: Ви забрали бога мого, що я зробив, та священика, та й пішли. І що мені ще? І що то ви говорите мені: що тобі?

And he said, You take away my gods which I made and the priest, and go away; and what have I left? How can you say to me, What ails you?

25 І сказали до нього Данові сини: Мовчи, щоб не чути нам твого голосу, а то наші люди із злости нападуть на вас, і ти долучиш душу свою до своєї рідні.

And the men of Dan said to him, Let not your voice be heard among us, lest angry fellows fall upon you and you lose your life with the lives of your household.

26 І Данові сини пішли на свою дорогу. І побачив Миха, що вони сильніші від нього, і обернувся, та й пішов до свого дому.

And the Danites went their way; and when Micah saw that they were too strong for him, he turned and went back to his house.

27 А вони взяли, що зробив був Миха, та священика, що був у нього, та й пішли на Лаїш, на народ спокійний та безпечний. І вони побили їх вістрям меча, а місто спалили огнем.

And they took the things which Micah had made, and his priest, and came to Laish, to a people quiet and feeling secure, and they smote them with the sword and burned the city.

28 А рятівника не було, бо далеке воно від Сидону, і не було в них діла ні з ким, і воно було в долині, що при Бет-Рехові. А вони збудували місто, та й осілися в ньому.

And there was no deliverer because it was far from Sidon, and they had no business with anyone. It was in the valley which belongs to Beth-rehob. And they rebuilt the city and dwelt in it.

29 І вони назвали ім'я тому містові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлеві, але напочатку ім'я того міста було Лаїш.

They named the city Dan, after Dan their forefather who was born to Israel; however, the name of the city was Laish at first.

30 І поставили Данові сини того різьбленого боввана в себе, а Йонатан, син Ґершома, Манасіїного сина, він та сини його були священиками для Данового племени аж до дня виходу на вигнання того краю.

And the Danites set up the graven image for themselves; and Jonathan son of Gershom, the son of Moses, and his sons were priests to the tribe of Dan until the day of the captivity of the land.

31 І поклали вони в себе Михиного різьбленого боввана, що зробив він, і він був у них по всі дні буття Божого дому в Шіло.

So they set them up Micah’s graven image which he made, as long as the house of God was at Shiloh.