Плач Єремії 3 ~ Lamentations 3

picture

1 Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,

I am the man who has seen affliction under the rod of His wrath.

2 В ін провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...

He has led me and brought me into darkness and not light.

3 Л иш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...

Surely He has turned away from me; His hand is against me all the day.

4 В ін виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,

My flesh and my skin has He worn out and made old; He has shattered my bones.

5 о бгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,

He has built up against me and surrounded me with bitterness, tribulation, and anguish.

6 у темноті мене посадив, мов померлих давно...

He has caused me to dwell in dark places like those long dead.

7 О бгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...

He walled me in so that I cannot get out; He has weighted down my chain.

8 І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...

Even when I cry and shout for help, He shuts out my prayer.

9 К амінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...

He has enclosed my ways with hewn stone; He has made my paths crooked.

10 В ін для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!

He is to me like a bear lying in wait, and like a lion in secret places.

11 П оплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!

He has turned me off my ways and pulled me in pieces; He has made me desolate.

12 Н атягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,

He has bent His bow and set me as a mark for the arrow.

13 п устив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...

He has caused the arrows of His quiver to enter into my heart.

14 Д ля всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...

I have become a derision to all my people, and their singsong all the day.

15 Н аситив мене гіркотою, мене напоїв полином...

He has filled me with bitterness; He has made me drink to excess and until drunken with wormwood.

16 І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,

He has also broken my teeth with gravel (stones); He has covered me with ashes.

17 і душа моя спокій згубила, забув я добро...

And You have bereaved my soul and cast it off far from peace; I have forgotten what good and happiness are.

18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...

And I say, Perished is my strength and my expectation from the Lord.

19 З гадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,

remember my affliction and my misery, my wandering and my outcast state, the wormwood and the gall.

20 д уша моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...

My soul has them continually in remembrance and is bowed down within me.

21 О це я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:

But this I recall and therefore have I hope and expectation:

22 Ц е милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

It is because of the Lord’s mercy and loving-kindness that we are not consumed, because His compassions fail not.

23 н ове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!

They are new every morning; great and abundant is Your stability and faithfulness.

24 Г осподь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!

The Lord is my portion or share, says my living being (my inner self); therefore will I hope in Him and wait expectantly for Him.

25 Г осподь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!

The Lord is good to those who wait hopefully and expectantly for Him, to those who seek Him.

26 Д обре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.

It is good that one should hope in and wait quietly for the salvation (the safety and ease) of the Lord.

27 Д обре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,

It is good for a man that he should bear the yoke in his youth.

28 н ехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;

Let him sit alone uncomplaining and keeping silent, because has laid upon him.

29 х ай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;

Let him put his mouth in the dust —there may yet be hope.

30 х ай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...

Let him give his cheek to the One Who smites him; let him be filled with reproach.

31 Б о Господь не навіки ж покине!

For the Lord will not cast off forever!

32 Б о хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,

But though He causes grief, yet will He be moved to compassion according to the multitude of His loving-kindness and tender mercy.

33 б о не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.

For He does not willingly and from His heart afflict or grieve the children of men.

34 Щ об топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,

To trample and crush underfoot all the prisoners of the earth,

35 щ об перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,

To turn aside and deprive a man of his rights before the face of the Most High or a superior,

36 щ об гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!

To subvert a man in his cause— the Lord does not approve.

37 Х то то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?

Who is he who speaks and it comes to pass, if the Lord has not authorized and commanded it?

38 Х іба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

Is it not out of the mouth of the Most High that evil and good both proceed ?

39 Ч ого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.

Why does a living man sigh ? a man complain for the punishment of his sins?

40 П ошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

Let us test and examine our ways, and let us return to the Lord!

41 п ідіймімо своє серце та руки до Бога на небі!

Let us lift up our hearts and our hands to God in heaven:

42 С проневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,

We have transgressed and rebelled and You have not pardoned.

43 з акрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

You have covered Yourself with wrath and pursued and afflicted us; You have slain without pity.

44 з акрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...

You have covered Yourself with a cloud so that no prayer can pass through.

45 С міттям та огидою нас Ти вчинив між народами,

You have made us offscouring and refuse among the nations.

46 н аші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,

All our enemies have gaped at us and railed against us.

47 с трах та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...

Fear and pitfall have come upon us, devastation and destruction.

48 М оє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...

My eyes overflow with streams of tears because of the destruction of the daughter of my people.

49 В иливається око моє безупинно, нема бо перерви,

My eyes overflow continually and will not cease

50 а ж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,

Until the Lord looks down and sees from heaven.

51 м оє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...

My eyes cause me grief at the fate of all the maidens of my city.

52 Л овлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,

I have been hunted down like a bird by those who were my enemies without cause.

53 ж иття моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...

They destroyed my life in the dungeon (pit) and cast a stone above me.

54 П ливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...

The waters ran down on my head; I said, I am gone.

55 К ликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,

I called upon Your name, O Lord, out of the depths of the dungeon.

56 Т и чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!

You heard my voice: hide not Your ear at my prayer for relief.

57 Т и близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!

You drew near on the day I called to You; You said, Fear not.

58 З а душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

O Lord, You have pleaded the causes of my soul; You have rescued and redeemed my life!

59 Т и бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!

O Lord, You have seen my wrong; judge and maintain my cause.

60 У сю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,

You have seen all their vengeance, all their devices against me.

61 Т и чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,

You have heard their reproach and revilings, O Lord, and all their devices against me—

62 м ову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...

The lips and thoughts of my assailants are against me all day long.

63 П обач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!

Look at their sitting down and their rising up; I am their singsong.

64 З аплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

Render to them a recompense, O Lord, according to the work of their hands.

65 П одай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!

You will give them hardness and blindness of heart; Your curse will be upon them.

66 С воїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!

You will pursue and afflict them in anger and destroy them from under Your heavens, O Lord.