1 Д ля дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

Hear this, all you peoples; give ear, all you inhabitants of the world,

2 ( 49-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

Both low and high, rich and poor together:

3 ( 49-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

My mouth shall speak wisdom; and the meditation of my heart shall be understanding.

4 ( 49-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

I will submit and consent to a parable or proverb; to the music of a lyre I will unfold my riddle (my problem).

5 ( 49-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

Why should I fear in the days of evil, when the iniquity of those who would supplant me surrounds me on every side,

6 ( 49-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

Even of those who trust in and lean on their wealth and boast of the abundance of their riches?

7 ( 49-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

None of them can by any means redeem his brother, nor give to God a ransom for him—

8 ( 49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

For the ransom of a life is too costly, and can never suffice—

9 ( 49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

So that he should live on forever and never see the pit (the grave) and corruption.

10 ( 49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

For he sees that even wise men die; the fool and the stupid alike perish and leave their wealth to others.

11 ( 49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

Their inward thought is that their houses will continue forever, and their dwelling places to all generations; they call their lands their own and after their own names.

12 ( 49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

But man, with all his honor and pomp, does not remain; he is like the beasts that perish.

13 ( 49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

This is the fate of those who are foolishly confident, yet after them men approve their sayings. Selah!

14 ( 49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

Like sheep they are appointed for Sheol (the place of the dead); death shall be their shepherd. And the upright shall have dominion over them in the morning; and their form and beauty shall be consumed, for Sheol shall be their dwelling.

15 ( 49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

But God will redeem me from the power of Sheol (the place of the dead); for He will receive me. Selah!

16 ( 49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

Be not afraid when one is made rich, when the wealth and glory of his house are increased;

17 ( 49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

For when he dies he will carry nothing away; his glory will not descend after him.

18 ( 49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

Though while he lives he counts himself happy and prosperous, and though a man gets praise when he does well,

19 ( 49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!

He will go to the generation of his fathers, who will nevermore see the light.

20 ( 49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!

A man who is held in honor and understands not is like the beasts that perish.