1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули із Єрусалиму,

Now there gathered together to the Pharisees and some of the scribes who had come from Jerusalem,

2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками нечистими, цебто невмитими.

For they had seen that some of His disciples ate with common hands, that is, unwashed '> ceremonial washing]—

3 Б о фарисеї й усі юдеї, зберігаючи передання старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

For the Pharisees and all of the Jews do not eat unless they wash their hands '> up to the elbow] with clenched fist, adhering to the tradition of their forefathers.

4 а вернувшися з ринку, вони ні їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли, щоб додержувати: миття чаш, і глеків, і мідяного посуду.

And from the marketplace, they do not eat unless they purify themselves; and there are many other traditions, the washing of cups and wooden pitchers and widemouthed jugs and utensils of copper and beds—

5 І запитали Його фарисеї та книжники: Чому учні Твої не живуть за переданням старших, але хліб споживають руками нечистими?

And the Pharisees and scribes kept asking, Why do Your disciples not order their way of living according to the tradition handed down by the forefathers, but eat with hands unwashed and ceremonially not purified?

6 А Він їм відказав: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене...

But He said to them, Excellently and truly '> so that there will be no room for blame] did Isaiah prophesy of you, the pretenders and hypocrites, as it stands written: These people honor Me with their lips, but their hearts hold off and are far distant from Me.

7 Т а однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей.

In vain (fruitlessly and without profit) do they worship Me, ordering and teaching as doctrines the commandments and precepts of men.

8 З анехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.

You disregard and give up and ask to depart from you the commandment of God and cling to the tradition of men.

9 І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.

And He said to them, You have a fine way of rejecting the commandment of God in order to keep your tradition (your own human regulations)!

10 Б о Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.

For Moses said, Honor (revere with tenderness of feeling and deference) your father and your mother, and, He who curses or reviles or speaks evil of or abuses or treats improperly his father or mother, let him surely die.

11 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,

But you say, A man is exempt if he tells father or mother, What you would otherwise have gained from me is Corban, that is, is a gift,

12 т о вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

Then you no longer are permitting him to do anything for father or mother.

13 п орушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.

Thus you are nullifying and making void and of no effect the Word of God through your tradition, which you hand on. And many things of this kind you are doing.

14 І Він знову покликав народ і промовив до нього: Послухайте Мене всі, і зрозумійте!

And He called the people to again and said to them, Listen to Me, all of you, and understand.

15 Н емає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює.

There is not one thing outside a man which by going into him can pollute and defile him; but the things which come out of a man are what defile him and make him unhallowed and unclean.

16 К оли має хто вуха, щоб слухати, нехай слухає!

If any man has ears to hear, let him be listening '> perceive and comprehend by hearing].

17 А коли від народу ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про притчу.

And when He had left the crowd and had gone into the house, His disciples began asking Him about the parable.

18 І Він їм відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззовні в людину, не може опоганити її?

And He said to them, Then are you also unintelligent and dull and without understanding? Do you not discern and see that whatever goes into a man from the outside cannot make him unhallowed or unclean,

19 Б о не входить до серця йому, але до живота, і виходить назовні, очищуючи всяку їжу.

Since it does not reach and enter his heart but digestive tract, and so passes on ? Thus He was making and declaring all foods clean '> abolishing the ceremonial distinctions of the Levitical Law].

20 А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює.

And He said, What comes out of a man is what makes a man unclean and renders unhallowed.

21 Б о зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,

For from within, out of the hearts of men, come base and wicked thoughts, sexual immorality, stealing, murder, adultery,

22 п ерелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.

Coveting (a greedy desire to have more wealth), dangerous and destructive wickedness, deceit; unrestrained (indecent) conduct; an evil eye (envy), slander (evil speaking, malicious misrepresentation, abusiveness), pride ( the sin of an uplifted heart against God and man), foolishness (folly, lack of sense, recklessness, thoughtlessness).

23 У се зле це виходить зсередини, і людину опоганює!

All these evil come from within, and they make the man unclean and render him unhallowed.

24 І встав Він, і звідти пішов у землю тирську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.

And Jesus arose and went away from there to the region of Tyre and Sidon. And He went into a house and did not want anyone to know; but it was not possible for Him to be hidden.

25 Н егайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.

Instead, at once, a woman whose little daughter had (was under the control of) an unclean spirit heard about Him and came and flung herself down at His feet.

26 А ця жінка грекиня була, родом сирофінікіянка. Вона стала благати Його, щоб із дочки її демона вигнав.

Now the woman was a Greek (Gentile), a Syrophoenician by nationality. And she kept begging Him to drive the demon out of her little daughter.

27 А Він їй сказав: Дай, щоб перше наїлися діти, не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щенятам!

And He said to her, First let the children be fed, for it is not becoming or proper or right to take the children’s bread and throw it to the dogs.

28 А вона Йому в відповідь каже: Так, Господи! Але навіть щенята їдять під столом від дитячих кришок...

But she answered Him, Yes, Lord, yet even the small pups under the table eat the little children’s scraps of food.

29 І Він їй сказав: За слово оце йди собі, демон вийшов із твоєї дочки!

And He said to her, Because of this saying, you may go your way; the demon has gone out of your daughter.

30 А коли вона в дім свій вернулась, то знайшла, що дочка на постелі лежала, а демон вийшов із неї.

And she went home and found the child thrown on the couch, and the demon departed.

31 І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя.

Soon after this, Jesus, coming back from the region of Tyre, passed through Sidon on to the Sea of Galilee, through the region of Decapolis.

32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.

And they brought to Him a man who was deaf and had difficulty in speaking, and they begged Jesus to place His hand upon him.

33 І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика.

And taking him aside from the crowd, He thrust His fingers into the man’s ears and spat and touched his tongue;

34 І , на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто: Відкрийся!

And looking up to heaven, He sighed as He said, Ephphatha, which means, Be opened!

35 І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно!

And his ears were opened, his tongue was loosed, and he began to speak distinctly and as he should.

36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували.

And Jesus '> in His own interest] admonished and ordered them sternly and expressly to tell no one; but the more He commanded them, the more zealously they proclaimed it.

37 І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!

And they were overwhelmingly astonished, saying, He has done everything excellently (commendably and nobly)! He even makes the deaf to hear and the dumb to speak!