1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули із Єрусалиму,

Se acercaron a Jesús los fariseos y algunos de los escribas, que habían venido de Jerusalén;

2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками нечистими, цебто невмитими.

estos, viendo a algunos de los discípulos de Jesús comer pan con manos impuras, esto es, no lavadas, los condenaban,

3 Б о фарисеї й усі юдеї, зберігаючи передання старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

(pues los fariseos y todos los judíos, aferrándose a la tradición de los ancianos, si no se lavan muchas veces las manos, no comen.

4 а вернувшися з ринку, вони ні їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли, щоб додержувати: миття чаш, і глеків, і мідяного посуду.

Y cuando regresan de la plaza, si no se lavan, no comen. Y otras muchas cosas hay que se aferran en guardar, como los lavamientos de los vasos de beber, de los jarros, de los utensilios de metal y de las camas.)

5 І запитали Його фарисеї та книжники: Чому учні Твої не живуть за переданням старших, але хліб споживають руками нечистими?

Le preguntaron, pues, los fariseos y los escribas: —¿Por qué tus discípulos no andan conforme a la tradición de los ancianos, sino que comen pan con manos impuras?

6 А Він їм відказав: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене...

Respondiendo él, les dijo: —¡Hipócritas! Bien profetizó de vosotros Isaías, como está escrito: “Este pueblo de labios me honra, mas su corazón está lejos de mí,

7 Т а однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей.

pues en vano me honran, enseñando como doctrinas, mandamientos de hombres”,

8 З анехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.

porque, dejando el mandamiento de Dios, os aferráis a la tradición de los hombres: los lavamientos de los jarros y de los vasos de beber. Y hacéis otras muchas cosas semejantes.

9 І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.

Les decía también: —Bien invalidáis el mandamiento de Dios para guardar vuestra tradición,

10 Б о Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.

porque Moisés dijo: “Honra a tu padre y a tu madre” y “El que maldiga al padre o a la madre, muera irremisiblemente”,

11 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,

pero vosotros decís: “Basta que diga un hombre al padre o a la madre: ‘Es Corbán (que quiere decir: “Mi ofrenda a Dios”) todo aquello con que pudiera ayudarte’,”

12 т о вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

y no lo dejáis hacer más por su padre o por su madre,

13 п орушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.

invalidando la palabra de Dios con vuestra tradición que habéis transmitido. Y muchas cosas hacéis semejantes a éstas.

14 І Він знову покликав народ і промовив до нього: Послухайте Мене всі, і зрозумійте!

Llamando a sí a toda la multitud, les dijo: —Oídme todos y entended:

15 Н емає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює.

Nada hay fuera del hombre que entre en él, que lo pueda contaminar; pero lo que sale de él, eso es lo que contamina al hombre.

16 К оли має хто вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Si alguno tiene oídos para oír, oiga.

17 А коли від народу ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про притчу.

Cuando se alejó de la multitud y entró en casa, le preguntaron sus discípulos sobre la parábola.

18 І Він їм відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззовні в людину, не може опоганити її?

Él les dijo: —¿También vosotros estáis así, sin entendimiento? ¿No entendéis que nada de fuera que entra en el hombre lo puede contaminar,

19 Б о не входить до серця йому, але до живота, і виходить назовні, очищуючи всяку їжу.

porque no entra en su corazón, sino en el vientre, y sale a la letrina? Esto decía, declarando limpios todos los alimentos.

20 А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює.

Pero decía que lo que sale del hombre, eso contamina al hombre,

21 Б о зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,

porque de dentro, del corazón de los hombres, salen los malos pensamientos, los adulterios, las fornicaciones, los homicidios,

22 п ерелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.

los hurtos, las avaricias, las maldades, el engaño, la lujuria, la envidia, la calumnia, el orgullo y la insensatez.

23 У се зле це виходить зсередини, і людину опоганює!

Todas estas maldades salen de dentro y contaminan al hombre. La fe de la mujer sirofenicia

24 І встав Він, і звідти пішов у землю тирську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.

Levantándose de allí, se fue a la región de Tiro y de Sidón. Entró en una casa, y no quería que nadie lo supiera; pero no pudo esconderse.

25 Н егайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.

Una mujer, cuya hija tenía un espíritu impuro, luego que oyó de él vino y se postró a sus pies.

26 А ця жінка грекиня була, родом сирофінікіянка. Вона стала благати Його, щоб із дочки її демона вигнав.

La mujer era griega, sirofenicia de origen, y le rogaba que echara fuera de su hija al demonio.

27 А Він їй сказав: Дай, щоб перше наїлися діти, не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щенятам!

Pero Jesús le dijo: —Deja primero que se sacien los hijos, porque no está bien tomar el pan de los hijos y echarlo a los perros.

28 А вона Йому в відповідь каже: Так, Господи! Але навіть щенята їдять під столом від дитячих кришок...

Respondió ella y le dijo: —Sí, Señor; pero aun los perros, debajo de la mesa, comen de las migajas de los hijos.

29 І Він їй сказав: За слово оце йди собі, демон вийшов із твоєї дочки!

Entonces le dijo: —Por causa de esta palabra, vete; el demonio ha salido de tu hija.

30 А коли вона в дім свій вернулась, то знайшла, що дочка на постелі лежала, а демон вийшов із неї.

Cuando la mujer llegó a su casa, halló a la hija acostada en la cama, y que el demonio había salido de ella. Jesús sana a un sordomudo

31 І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя.

Volviendo a salir de la región de Tiro, vino por Sidón al Mar de Galilea, pasando por la región de Decápolis.

32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.

Le trajeron un sordo y tartamudo, y le rogaron que pusiera la mano sobre él.

33 І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика.

Entonces, apartándolo de la gente, le metió los dedos en los oídos, escupió y tocó su lengua.

34 І , на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто: Відкрийся!

Luego, levantando los ojos al cielo, gimió y le dijo: —¡Efata! (que quiere decir: “Sé abierto.”)

35 І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно!

Al momento fueron abiertos sus oídos, se desató la ligadura de su lengua y hablaba bien.

36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували.

Y les mandó que no lo dijeran a nadie; pero, cuanto más les mandaba, tanto más y más lo divulgaban.

37 І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!

Y en gran manera se maravillaban, diciendo: —Bien lo ha hecho todo; hace a los sordos oír y a los mudos hablar.