1 А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

Cuando llegó la mañana, todos los principales sacerdotes y los ancianos del pueblo dispusieron contra Jesús un plan para entregarlo a muerte.

2 І , зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

Lo llevaron atado y lo entregaron a Poncio Pilato, el gobernador. Muerte de Judas

3 Т оді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

Entonces Judas, el que lo había entregado, viendo que era condenado, devolvió arrepentido las treinta piezas de plata a los principales sacerdotes y a los ancianos,

4 т а й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

diciendo: —Yo he pecado entregando sangre inocente. Pero ellos dijeron: —¿Qué nos importa a nosotros? ¡Allá tú!

5 І , кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

Entonces, arrojando las piezas de plata en el Templo, salió, y fue y se ahorcó.

6 А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

Los principales sacerdotes, tomando las piezas de plata, dijeron: —No está permitido echarlas en el tesoro de las ofrendas, porque es precio de sangre.

7 А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

Y, después de consultar, compraron con ellas el campo del alfarero, para sepultura de los extranjeros.

8 ч ому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

Por lo cual aquel campo se llama hasta el día de hoy: «Campo de sangre».

9 Т оді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

Así se cumplió lo dicho por el profeta Jeremías, cuando dijo: «Tomaron las treinta piezas de plata, precio del apreciado, según precio puesto por los hijos de Israel,

10 і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

y las dieron para el campo del alfarero, como me ordenó el Señor.» Pilato interroga a Jesús

11 І сус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

Jesús, pues, estaba en pie delante del gobernador; y éste le preguntó, diciendo: —¿Eres tú el Rey de los judíos? Jesús le dijo: —Tú lo dices.

12 К оли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

Y siendo acusado por los principales sacerdotes y por los ancianos, nada respondió.

13 Т оді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

Pilato entonces le dijo: —¿No oyes cuántas cosas testifican contra ti?

14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

Pero Jesús no le respondió ni una palabra, de tal manera que el gobernador estaba muy asombrado. Jesús es sentenciado a muerte

15 М ав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

Ahora bien, en el día de la fiesta acostumbraba el gobernador soltar al pueblo un preso, el que quisieran.

16 Б ув тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

Y tenían entonces un preso famoso llamado Barrabás.

17 І , як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

Reunidos, pues, ellos, les preguntó Pilato: —¿A quién queréis que os suelte: a Barrabás o a Jesús, llamado el Cristo?

18 Б о він знав, що Його через заздрощі видали.

(Porque sabía que por envidia lo habían entregado.)

19 К оли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

Y estando él sentado en el tribunal, su mujer le mandó a decir: —No tengas nada que ver con ese justo, porque hoy he sufrido mucho en sueños por causa de él.

20 А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

Pero los principales sacerdotes y los ancianos persuadieron a la multitud que pidiera a Barrabás y que se diera muerte a Jesús.

21 Н амісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

Respondiendo el gobernador, les dijo: —¿A cuál de los dos queréis que os suelte? Y ellos dijeron: —A Barrabás.

22 П илат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

Pilato les preguntó: —¿Qué, pues, haré de Jesús, llamado el Cristo? Todos le dijeron: —¡Sea crucificado!

23 А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

El gobernador les dijo: —Pues ¿qué mal ha hecho? Pero ellos gritaban aún más, diciendo: —¡Sea crucificado!

24 І , як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

Viendo Pilato que nada adelantaba, sino que se hacía más alboroto, tomó agua y se lavó las manos delante del pueblo, diciendo: —Inocente soy yo de la sangre de este justo. Allá vosotros.

25 А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

Y respondiendo todo el pueblo, dijo: —Su sangre sea sobre nosotros y sobre nuestros hijos.

26 Т оді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

Entonces les soltó a Barrabás, y habiendo azotado a Jesús, lo entregó para ser crucificado.

27 Т оді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

Entonces los soldados del gobernador llevaron a Jesús al pretorio y reunieron alrededor de él a toda la compañía.

28 І , роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

Lo desnudaron y le echaron encima un manto escarlata;

29 І , сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

pusieron sobre su cabeza una corona tejida de espinas, y una caña en su mano derecha; e hincando la rodilla delante de él, se burlaban, diciendo: —¡Salve, rey de los judíos!

30 І , плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

Le escupían, y tomando la caña lo golpeaban en la cabeza.

31 А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

Después de haberse burlado de él, le quitaron el manto, le pusieron sus vestidos y lo llevaron para crucificarle. Crucifixión y muerte de Jesús

32 А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

Al salir hallaron a un hombre de Cirene que se llamaba Simón; a éste obligaron a que llevara la cruz.

33 І , прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

Cuando llegaron a un lugar llamado Gólgota, (que significa: «Lugar de la Calavera»),

34 д али Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

le dieron a beber vinagre mezclado con hiel; pero, después de haberlo probado, no quiso beberlo.

35 А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

Cuando lo hubieron crucificado, repartieron entre sí sus vestidos, echando suertes, para que se cumpliera lo dicho por el profeta: «Repartieron entre sí mis vestidos, y sobre mi ropa echaron suertes.»

36 І , посідавши, стерегли Його там.

Y sentados lo custodiaban allí.

37 І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

Pusieron sobre su cabeza su causa escrita: «Éste es Jesús, el rey de los judíos.»

38 Т оді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

Entonces crucificaron con él a dos ladrones, uno a la derecha y otro a la izquierda.

39 А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

Los que pasaban lo insultaban meneando la cabeza

40 і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

y diciendo: «Tú, el que derribas el Templo y en tres días lo reedificas, sálvate a ti mismo. Si eres Hijo de Dios, desciende de la cruz.»

41 Т ак само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

De esta manera también los principales sacerdotes, junto con los escribas, los fariseos y los ancianos, se burlaban de él y decían:

42 В ін інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

«A otros salvó, pero a sí mismo no se puede salvar. Si es el Rey de Israel, que descienda ahora de la cruz, y creeremos en él.

43 П окладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

Confió en Dios; líbrelo ahora si le quiere, porque ha dicho: “Soy Hijo de Dios.”»

44 Т акож насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

Del mismo modo lo insultaban los ladrones que habían sido crucificados con él. Muerte de Jesús

45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

Desde la hora sexta hubo tinieblas sobre toda la tierra hasta la hora novena.

46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

Cerca de la hora novena, Jesús clamó a gran voz, diciendo: «Elí, Elí, ¿lama sabactani?» (que significa: «Dios mío, Dios mío, ¿por qué me has desamparado?»).

47 Д ехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

Algunos de los que estaban allí decían al oírlo: —A Elías llama éste.

48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

Al instante, corriendo uno de ellos, tomó una esponja, la empapó de vinagre, la puso en una caña y le dio a beber.

49 І нші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

Pero los otros decían: —Deja, veamos si viene Elías a librarlo.

50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

Pero Jesús, habiendo otra vez clamado a gran voz, entregó el espíritu.

51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

Entonces el velo del Templo se rasgó en dos, de arriba abajo; la tierra tembló, las rocas se partieron,

52 і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

los sepulcros se abrieron y muchos cuerpos de santos que habían dormido, se levantaron;

53 а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

y después que él resucitó, salieron de los sepulcros, entraron en la santa ciudad y aparecieron a muchos.

54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

El centurión y los que estaban con él custodiando a Jesús, al ver el terremoto y las cosas que habían sido hechas, llenos de miedo dijeron: «Verdaderamente éste era Hijo de Dios.»

55 Б уло там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

Estaban allí muchas mujeres mirando de lejos, las cuales habían seguido a Jesús desde Galilea, sirviéndolo.

56 М іж ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

Entre ellas estaban María Magdalena, María la madre de Jacobo y de José, y la madre de los hijos de Zebedeo. Jesús es sepultado

57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

Cuando cayó la noche, llegó un hombre rico, de Arimatea, llamado José, que también había sido discípulo de Jesús.

58 В ін прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

Éste fue a Pilato y pidió el cuerpo de Jesús. Entonces Pilato mandó que se le diera el cuerpo.

59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

Y tomando José el cuerpo, lo envolvió en una sábana limpia

60 і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

y lo puso en su sepulcro nuevo, que había labrado en la peña; y después de hacer rodar una gran piedra a la entrada del sepulcro, se fue.

61 Б ула ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

Estaban allí María Magdalena y la otra María, sentadas delante del sepulcro. La guardia ante la tumba

62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

Al día siguiente, que es después de la preparación, se reunieron los principales sacerdotes y los fariseos ante Pilato

63 і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

y le dijeron: —Señor, nos acordamos que aquel mentiroso, estando en vida, dijo: “Después de tres días resucitaré.”

64 З вели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

Manda, pues, que se asegure el sepulcro hasta el tercer día, no sea que vayan sus discípulos de noche, lo hurten y digan al pueblo: “Resucitó de entre los muertos.” Y será el último engaño peor que el primero.

65 В ідказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

Pilato les dijo: —Ahí tenéis una guardia; id, aseguradlo como sabéis.

66 І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.

Entonces ellos fueron y aseguraron el sepulcro, sellando la piedra y poniendo la guardia.