1 Б ув же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.

Estaba enfermo uno llamado Lázaro, de Betania, la aldea de María y de Marta, su hermana.

2 А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.

(María, cuyo hermano Lázaro estaba enfermo, fue la que ungió al Señor con perfume y le secó los pies con sus cabellos).

3 Т оді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...

Enviaron, pues, las hermanas a decir a Jesús: —Señor, el que amas está enfermo.

4 Я к почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.

Jesús, al oírlo, dijo: —Esta enfermedad no es para muerte, sino para la gloria de Dios, para que el Hijo de Dios sea glorificado por ella.

5 А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

Y amaba Jesús a Marta, a su hermana y a Lázaro.

6 А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.

Cuando oyó, pues, que estaba enfermo, se quedó dos días más en el lugar donde estaba.

7 П ісля ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.

Luego, después de esto, dijo a los discípulos: —Vamos de nuevo a Judea.

8 Й ому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?

Le dijeron los discípulos: —Rabí, hace poco los judíos intentaban apedrearte, ¿y otra vez vas allá?

9 І сус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.

Respondió Jesús: —¿No tiene el día doce horas? El que anda de día no tropieza, porque ve la luz de este mundo;

10 А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.

pero el que anda de noche, tropieza, porque no hay luz en él.

11 О це Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.

Dicho esto, agregó: —Nuestro amigo Lázaro duerme, pero voy a despertarlo.

12 А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.

Dijeron entonces sus discípulos: —Señor, si duerme, sanará.

13 Т а про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.

Jesús decía esto de la muerte de Lázaro, pero ellos pensaron que hablaba del reposar del sueño.

14 Т оді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.

Entonces Jesús les dijo claramente: —Lázaro ha muerto,

15 І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.

y me alegro por vosotros de no haber estado allí, para que creáis; pero vamos a él.

16 С казав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.

Dijo entonces Tomás, llamado Dídimo, a sus condiscípulos: —Vamos también nosotros, para que muramos con él. Jesús, la resurrección y la vida

17 Я к прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.

Llegó, pues, Jesús y halló que hacía ya cuatro días que Lázaro estaba en el sepulcro.

18 А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.

Betania estaba cerca de Jerusalén, como a quince estadios,

19 І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.

y muchos de los judíos habían venido a Marta y a María, para consolarlas por su hermano.

20 Т оді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.

Entonces Marta, cuando oyó que Jesús llegaba, salió a encontrarlo, pero María se quedó en casa.

21 І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...

Marta dijo a Jesús: —Señor, si hubieras estado aquí, mi hermano no habría muerto.

22 Т а й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!

Pero también sé ahora que todo lo que pidas a Dios, Dios te lo dará.

23 П ромовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!

Jesús le dijo: —Tu hermano resucitará.

24 В ідказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.

Marta le dijo: —Yo sé que resucitará en la resurrección, en el día final.

25 П ромовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.

Le dijo Jesús: —Yo soy la resurrección y la vida; el que cree en mí, aunque esté muerto, vivirá.

26 І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?

Y todo aquel que vive y cree en mí, no morirá eternamente. ¿Crees esto?

27 В она каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.

Le dijo: —Sí, Señor; yo he creído que tú eres el Cristo, el Hijo de Dios, que has venido al mundo. Jesús llora ante la tumba de Lázaro

28 І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!

Habiendo dicho esto, fue y llamó a María su hermana, diciéndole en secreto: —El Maestro está aquí, y te llama.

29 А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.

Ella, cuando lo oyó, se levantó de prisa y fue a él.

30 А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.

Jesús todavía no había entrado en la aldea, sino que estaba en el lugar donde Marta lo había encontrado.

31 Ю деї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.

Entonces los judíos que estaban en casa con ella y la consolaban, cuando vieron que María se había levantado de prisa y había salido, la siguieron, diciendo: —Va al sepulcro, a llorar allí.

32 Я к Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!

María, cuando llegó a donde estaba Jesús, al verlo, se postró a sus pies, diciéndole: —Señor, si hubieras estado aquí, no habría muerto mi hermano.

33 А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,

Jesús entonces, al verla llorando y a los judíos que la acompañaban, también llorando, se estremeció en espíritu y se conmovió,

34 і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!

y preguntó: —¿Dónde lo pusisteis? Le dijeron: —Señor, ven y ve.

35 І закапали сльози Ісусові...

Jesús lloró.

36 А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!

Dijeron entonces los judíos: —¡Mirad cuánto lo amaba!

37 А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?

Y algunos de ellos dijeron: —¿No podía éste, que abrió los ojos al ciego, haber hecho también que Lázaro no muriera? Resurrección de Lázaro

38 І сус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.

Jesús, profundamente conmovido otra vez, vino al sepulcro. Era una cueva y tenía una piedra puesta encima.

39 П ромовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...

Dijo Jesús: —Quitad la piedra. Marta, la hermana del que había muerto, le dijo: —Señor, hiede ya, porque lleva cuatro días.

40 І сус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?

Jesús le dijo: —¿No te he dicho que si crees verás la gloria de Dios?

41 І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.

Entonces quitaron la piedra de donde había sido puesto el muerto. Y Jesús, alzando los ojos a lo alto, dijo: —Padre, gracias te doy por haberme oído.

42 Т а Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.

Yo sé que siempre me oyes; pero lo dije por causa de la multitud que está alrededor, para que crean que tú me has enviado.

43 І , промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!

Y habiendo dicho esto, clamó a gran voz: —¡Lázaro, ven fuera!

44 І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...

Y el que había muerto salió, atadas las manos y los pies con vendas, y el rostro envuelto en un sudario. Jesús les dijo: —Desatadlo y dejadlo ir. El complot para matar a Jesús

45 І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.

Entonces muchos de los judíos que habían ido para acompañar a María y vieron lo que había hecho Jesús, creyeron en él.

46 А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.

Pero algunos de ellos fueron a los fariseos y les dijeron lo que Jesús había hecho.

47 Т оді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?

Entonces los principales sacerdotes y los fariseos reunieron el Concilio, y dijeron: —¿Qué haremos?, pues este hombre hace muchas señales.

48 Я кщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!

Si lo dejamos así, todos creerán en él, y vendrán los romanos y destruirán nuestro lugar santo y nuestra nación.

49 А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,

Entonces Caifás, uno de ellos, sumo sacerdote aquel año, les dijo: —Vosotros no sabéis nada,

50 і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!

ni os dais cuenta de que nos conviene que un hombre muera por el pueblo, y no que toda la nación perezca.

51 А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,

Esto no lo dijo por sí mismo, sino que como era el sumo sacerdote aquel año, profetizó que Jesús había de morir por la nación;

52 і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.

y no solamente por la nación, sino también para congregar en uno a los hijos de Dios que estaban dispersos.

53 О тож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.

Así que desde aquel día acordaron matarlo.

54 І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.

Por eso, Jesús ya no andaba abiertamente entre los judíos, sino que se alejó de allí a la región contigua al desierto, a una ciudad llamada Efraín, y se quedó allí con sus discípulos.

55 Н аближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.

Se acercaba la Pascua de los judíos, y muchos subieron de aquella región a Jerusalén, antes de la Pascua, para purificarse.

56 І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?

Buscaban a Jesús y se preguntaban unos a otros en el Templo: —¿Qué os parece? ¿No vendrá a la fiesta?

57 А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.

Los principales sacerdotes y los fariseos habían dado orden de que si alguno se enteraba de dónde estaba, informara de ello, para prenderlo.