1 К оли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.

Cuando llegó el día de Pentecostés estaban todos unánimes juntos.

2 І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.

De repente vino del cielo un estruendo como de un viento recio que soplaba, el cual llenó toda la casa donde estaban;

3 І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.

y se les aparecieron lenguas repartidas, como de fuego, asentándose sobre cada uno de ellos.

4 У сі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

Todos fueron llenos del Espíritu Santo y comenzaron a hablar en otras lenguas, según el Espíritu les daba que hablaran.

5 П еребували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.

Vivían entonces en Jerusalén judíos piadosos, de todas las naciones bajo el cielo.

6 А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...

Al oír este estruendo, se juntó la multitud; y estaban confusos, porque cada uno los oía hablar en su propia lengua.

7 У сі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?

Estaban atónitos y admirados, diciendo: —Mirad, ¿no son galileos todos estos que hablan?

8 Я к же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?

¿Cómo, pues, los oímos nosotros hablar cada uno en nuestra lengua en la que hemos nacido?

9 П арфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,

Partos, medos, elamitas, y los que habitamos en Mesopotamia, Judea, Capadocia, el Ponto y Asia,

10 і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,

Frigia y Panfilia, Egipto y las regiones de África más allá de Cirene, y romanos aquí residentes, tanto judíos como prosélitos,

11 ю деї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!

cretenses y árabes, los oímos hablar en nuestras lenguas las maravillas de Dios.

12 І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?

Estaban todos atónitos y perplejos, diciéndose unos a otros: —¿Qué quiere decir esto?

13 А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!

Pero otros, burlándose, decían: —Están borrachos. Primer discurso de Pedro

14 С тавши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!

Entonces Pedro, poniéndose en pie con los once, alzó la voz y les habló diciendo: «Judíos y todos los que habitáis en Jerusalén, esto os sea notorio, y oíd mis palabras,

15 Б о не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня,

pues estos no están borrachos, como vosotros suponéis, puesto que es la hora tercera del día.

16 а це те, що пророк Йоіл передрік:

Pero esto es lo dicho por el profeta Joel:

17 І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.

»“En los postreros días —dice Dios—, derramaré de mi Espíritu sobre toda carne, y vuestros hijos y vuestras hijas profetizarán; vuestros jóvenes verán visiones y vuestros ancianos soñarán sueños;

18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!

y de cierto sobre mis siervos y sobre mis siervas, en aquellos días derramaré de mi Espíritu, y profetizarán.

19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.

Y daré prodigios arriba en el cielo y señales abajo en la tierra, sangre, fuego y vapor de humo;

20 П ереміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

el sol se convertirá en tinieblas y la luna en sangre, antes que venga el día del Señor, grande y glorioso.

21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться.

Y todo aquel que invoque el nombre del Señor, será salvo”.

22 М ужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

»Israelitas, oíd estas palabras: Jesús nazareno, varón aprobado por Dios entre vosotros con las maravillas, prodigios y señales que Dios hizo entre vosotros por medio de él, como vosotros mismos sabéis;

23 Т ого, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.

a éste, entregado por el determinado consejo y anticipado conocimiento de Dios, prendisteis y matasteis por manos de inicuos, crucificándolo.

24 Т а Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.

Y Dios lo levantó, sueltos los dolores de la muerte, por cuanto era imposible que fuera retenido por ella,

25 Б о каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

pues David dice de él: »“Veía al Señor siempre delante de mí; porque está a mi diestra, no seré conmovido.

26 Т ому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.

Por lo cual mi corazón se alegró y se gozó mi lengua, y aun mi carne descansará en esperanza,

27 Б о не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

porque no dejarás mi alma en el Hades ni permitirás que tu Santo vea corrupción.

28 Т и дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!

Me hiciste conocer los caminos de la vida; me llenarás de gozo con tu presencia.”

29 М ужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.

»Hermanos, se os puede decir libremente del patriarca David, que murió y fue sepultado, y su sepulcro está con nosotros hasta el día de hoy.

30 А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,

Pero siendo profeta, y sabiendo que con juramento Dios le había jurado que de su descendencia en cuanto a la carne levantaría al Cristo para que se sentara en su trono,

31 у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.

viéndolo antes, habló de la resurrección de Cristo, que su alma no fue dejada en el Hades ni su carne vio corrupción.

32 Б ог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

A este Jesús resucitó Dios, de lo cual todos nosotros somos testigos.

33 А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

Así que, exaltado por la diestra de Dios y habiendo recibido del Padre la promesa del Espíritu Santo, ha derramado esto que vosotros veis y oís.

34 Н е зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,

David no subió a los cielos, pero él mismo dice: »“Dijo el Señor a mi Señor: ‘Siéntate a mi diestra

35 д оки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

hasta que ponga a tus enemigos por estrado de tus pies.’”

36 О то ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!

»Sepa, pues, ciertísimamente toda la casa de Israel, que a este Jesús a quien vosotros crucificasteis, Dios lo ha hecho Señor y Cristo.»

37 Я к почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?

Al oír esto, se compungieron de corazón y dijeron a Pedro y a los otros apóstoles: —Hermanos, ¿qué haremos?

38 А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!

Pedro les dijo: —Arrepentíos y bautícese cada uno de vosotros en el nombre de Jesucristo para perdón de los pecados, y recibiréis el don del Espíritu Santo,

39 Б о для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.

porque para vosotros es la promesa, y para vuestros hijos, y para todos los que están lejos; para cuantos el Señor nuestro Dios llame.

40 І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!

Y con otras muchas palabras testificaba y los exhortaba, diciendo: —Sed salvos de esta perversa generación.

41 О тож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

Así que, los que recibieron su palabra fueron bautizados, y se añadieron aquel día como tres mil personas.

42 І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.

Y perseveraban en la doctrina de los apóstoles, en la comunión unos con otros, en el partimiento del pan y en las oraciones. La vida de los primeros cristianos

43 І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.

Sobrevino temor a toda persona, y muchas maravillas y señales eran hechas por los apóstoles.

44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.

Todos los que habían creído estaban juntos y tenían en común todas las cosas:

45 І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.

vendían sus propiedades y sus bienes y lo repartían a todos según la necesidad de cada uno.

46 І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,

Perseveraban unánimes cada día en el Templo, y partiendo el pan en las casas comían juntos con alegría y sencillez de corazón,

47 в ихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.

alabando a Dios y teniendo favor con todo el pueblo. Y el Señor añadía cada día a la iglesia los que habían de ser salvos.