1 Д ля дириґетна хору. Давидів. Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!...

Dice el necio en su corazón: «No hay Dios.» Se han corrompido, hacen obras despreciables, no hay quien haga lo bueno.

2 Г осподь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.

Jehová miró desde los cielos sobre los hijos de los hombres, para ver si había algún entendido que buscara a Dios.

3 У се повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!...

Todos se desviaron, a una se han corrompido; no hay quien haga lo bueno, no hay ni siquiera uno.

4 Ч и ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його...

¿No tienen discernimiento todos los que cometen maldad, que devoran a mi pueblo como si comieran pan y no invocan a Jehová?

5 Т оді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.

Ellos temblarán de espanto, porque Dios está con la generación de los justos.

6 Р аду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому.

De los planes del pobre se han burlado, pero Jehová es su esperanza.

7 А би то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Своєму народу поверне Господь, то радітиме Яків, втішатися буде ізраїль!

¡Ah, si de Sión viniera la salvación de Israel! Cuando Jehová haga volver a los cautivos de su pueblo, se gozará Jacob, se alegrará Israel.