1 І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

Cuando se acercaban a Jerusalén, junto a Betfagé y a Betania, frente al Monte de los Olivos, Jesús envió a dos de sus discípulos,

2 і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

y les dijo: —Id a la aldea que está enfrente de vosotros, y al entrar en ella hallaréis un pollino atado, en el cual ningún hombre ha montado. Desatadlo y traedlo.

3 К оли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз.

Y si alguien os pregunta: “¿Por qué hacéis eso?”, decid que el Señor lo necesita y que luego lo devolverá.

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, і відв'язали його.

Fueron, y hallaron el pollino atado afuera a la puerta, en el recodo del camino, y lo desataron.

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте?

Algunos de los que estaban allí les preguntaron: —¿Qué hacéis desatando el pollino?

6 В они ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх.

Ellos entonces les dijeron como Jesús había dicho, y los dejaron ir.

7 І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

Trajeron el pollino a Jesús, echaron sobre él sus mantos, y se sentó sobre él.

8 Б агато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях.

También muchos tendían sus mantos por el camino, y otros cortaban ramas de los árboles y las tendían por el camino.

9 А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я!

Los que iban delante y los que venían detrás gritaban, diciendo: —¡Hosana! ¡Bendito el que viene en el nombre del Señor!

10 Б лагословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!

¡Bendito el reino de nuestro padre David que viene! ¡Hosana en las alturas!

11 П отому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма.

Entró Jesús en Jerusalén y fue al Templo. Después de observarlo todo, como ya anochecía, se fue a Betania con los doce. Jesús maldice la higuera estéril

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був.

Al día siguiente, cuando salieron de Betania, tuvo hambre.

13 І , побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, не пора бо на фіґи була.

Viendo a lo lejos una higuera que tenía hojas, fue a ver si tal vez hallaba en ella algo; pero cuando llegó a ella, nada halló sino hojas, pues no era tiempo de higos.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки! А учні Його все те чули.

Entonces Jesús dijo a la higuera: —¡Nunca jamás coma nadie fruto de ti! Y lo oyeron sus discípulos. Purificación del Templo

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів.

Vinieron, pues, a Jerusalén, y entrando Jesús en el Templo comenzó a echar fuera a los que vendían y compraban en el Templo. Volcó las mesas de los cambistas y las sillas de los que vendían palomas;

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

y no consentía que nadie atravesara el Templo llevando utensilio alguno.

17 І Він їх навчав і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви в народів усіх, ви ж із нього зробили печеру розбійників!

Y les enseñaba, diciendo: —¿No está escrito: “Mi casa será llamada casa de oración para todas las naciones”? Pero vosotros la habéis hecho cueva de ladrones.

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, увесь бо народ дивувався науці Його.

Lo oyeron los escribas y los principales sacerdotes, y buscaban cómo matarlo, porque le tenían miedo, por cuanto todo el pueblo estaba admirado de su doctrina.

19 А як пізно ставало, вони поза місто виходили.

Pero al llegar la noche, Jesús salió de la ciudad. La higuera maldecida se seca

20 А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

Por la mañana, al pasar junto a la higuera, vieron que se había secado desde las raíces.

21 І , згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!

Entonces Pedro, acordándose, le dijo: —Maestro, mira, la higuera que maldijiste se ha secado.

22 А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу!

Respondiendo Jesús, les dijo: —Tened fe en Dios.

23 П оправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!

De cierto os digo que cualquiera que diga a este monte: “Quítate y arrójate en el mar”, y no duda en su corazón, sino que cree que será hecho lo que dice, lo que diga le será hecho.

24 Ч ерез це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.

Por tanto, os digo que todo lo que pidáis orando, creed que lo recibiréis, y os vendrá.

25 І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші.

Y cuando estéis orando, perdonad, si tenéis algo contra alguien, para que también vuestro Padre que está en los cielos os perdone a vosotros vuestras ofensas,

26 К оли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших.

porque si vosotros no perdonáis, tampoco vuestro Padre que está en los cielos os perdonará vuestras ofensas. La autoridad de Jesús

27 І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього,

Volvieron entonces a Jerusalén y, andando él por el Templo, se le acercaron los principales sacerdotes, los escribas y los ancianos,

28 і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив?

y le preguntaron: —¿Con qué autoridad haces estas cosas? ¿Quién te dio autoridad para hacer estas cosas?

29 А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню.

Jesús, respondiendo, les dijo: —Os haré yo también una pregunta. Respondedme y os diré con qué autoridad hago estas cosas.

30 І ванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!

El bautismo de Juan, ¿era del cielo, o de los hombres? Respondedme.

31 В они ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

Entonces ellos discutían entre sí, diciendo: —Si decimos “del cielo”, dirá: “¿Por qué, pues, no lo creísteis?”

32 А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

¿Y si decimos “de los hombres”?... Pero temían al pueblo, pues todos tenían a Juan como un verdadero profeta.

33 І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню.

Así que, respondiendo, dijeron a Jesús: —No sabemos. Entonces, respondiendo Jesús, les dijo: —Tampoco yo os digo con qué autoridad hago estas cosas.