1 Д ля дириґетна хору. Псалом Давидів. (31-2) На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!

En ti, Jehová, he confiado; no sea yo confundido jamás. ¡Líbrame en tu justicia!

2 ( 31-3) Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!

Inclina a mí tu oído, líbrame pronto. ¡Sé tú mi roca fuerte y la fortaleza para salvarme!

3 ( 31-4) Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!

Tú eres mi roca y mi castillo; por tu nombre me guiarás y me encaminarás.

4 ( 31-5) Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!

¡Sácame de la red que me han tendido, pues tú eres mi refugio!

5 ( 31-6) У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!

En tu mano encomiendo mi espíritu; tú me has redimido, Jehová, Dios de verdad.

6 ( 31-7) Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.

Aborrezco a los que esperan en ídolos vanos; mas yo en Jehová he esperado.

7 ( 31-8) Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,

Me gozaré y alegraré en tu misericordia, porque has visto mi aflicción, has conocido las angustias de mi alma.

8 ( 31-9) і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!

No me entregaste en manos del enemigo; pusiste mis pies en lugar espacioso.

9 ( 31-10) Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,

Ten misericordia de mí, Jehová, porque estoy en angustia; se han consumido de tristeza mis ojos, también mi alma y mi cuerpo.

10 ( 31-11) бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!

Mi vida se va gastando de dolor y mis años de suspirar; ¡se agotan mis fuerzas a causa de mi maldad y mis huesos se consumen!

11 ( 31-12) Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!

De todos mis enemigos soy objeto de oprobio, y de mis vecinos mucho más; soy el horror de mis conocidos. ¡Los que me ven afuera huyen de mí!

12 ( 31-13) Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...

He sido olvidado de su corazón como un muerto; he llegado a ser como un vaso quebrado.

13 ( 31-14) Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,

Oigo la calumnia de muchos; el miedo me asalta por todas partes, mientras conspiran juntos contra mí e idean quitarme la vida.

14 ( 31-15) а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!

Mas yo en ti, Jehová, confío; digo: «¡Tú eres mi Dios.

15 ( 31-16) В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!

En tu mano están mis tiempos!» Líbrame de manos de mis enemigos y de mis perseguidores.

16 ( 31-17) Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,

Haz resplandecer tu rostro sobre tu siervo; ¡sálvame por tu misericordia!

17 ( 31-18) Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,

No sea yo avergonzado, Jehová, ya que te he invocado; ¡sean avergonzados los impíos, estén mudos en el seol!

18 ( 31-19) нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!

Enmudezcan los labios mentirosos, que hablan contra el justo cosas duras con soberbia y menosprecio.

19 ( 31-20) Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!

¡Cuán grande es tu bondad, que has guardado para los que te temen, que has mostrado a los que esperan en ti, delante de los hijos de los hombres!

20 ( 31-21) Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!

En lo secreto de tu presencia los esconderás de la conspiración del hombre; los pondrás en tu Tabernáculo a cubierto de lenguas contenciosas.

21 ( 31-22) Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!

Bendito sea Jehová, porque ha hecho maravillosa su misericordia para conmigo en ciudad fortificada.

22 ( 31-23) А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...

Decía yo en mi apuro: «Excluido soy de delante de tus ojos»; pero tú oíste la voz de mis ruegos cuando a ti clamé.

23 ( 31-24) Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.

Amad a Jehová, todos vosotros sus santos; a los fieles guarda Jehová y retribuye con creces al que procede con soberbia.

24 ( 31-25) Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!

Esforzaos todos vosotros, los que esperáis en Jehová, y tome aliento vuestro corazón.