1 І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...

Me volví y vi todas las violencias que se hacen debajo del sol: las lágrimas de los oprimidos, sin tener quien los consolara; no había consuelo para ellos, pues la fuerza estaba en manos de sus opresores.

2 І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...

Alabé entonces a los finados, los que ya habían muerto, más que a los vivos, los que todavía viven.

3 А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!

Pero tuve por más feliz que unos y otros al que aún no es, al que aún no ha visto las malas obras que se hacen debajo del sol.

4 І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...

He visto asimismo que toda obra bien hecha despierta la envidia del hombre contra su prójimo. También esto es vanidad y aflicción de espíritu.

5 Н ерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,

El necio se cruza de brazos y se consume en sí mismo.

6 к раща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...

Más vale un puño lleno de descanso, que ambos puños llenos de trabajo y aflicción de espíritu.

7 І знову я бачив марноту під сонцем:

Me volví otra vez, y vi vanidad debajo del sol.

8 Б уває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...

Un hombre está solo, sin sucesor, sin hijo ni hermano. Nunca cesa de trabajar, sus ojos no se sacian de riquezas, ni se pregunta: «¿Para quién trabajo yo y privo a mi vida de todo bienestar?» También esto es vanidad y duro trabajo.

9 К раще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,

Mejor son dos que uno, pues reciben mejor paga por su trabajo.

10 і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...

Porque si caen, el uno levantará a su compañero; pero ¡ay del que está solo! Cuando caiga no habrá otro que lo levante.

11 Т акож коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?

También, si dos duermen juntos se calientan mutuamente, pero ¿cómo se calentará uno solo?

12 А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!

A uno que prevalece contra otro, dos lo resisten, pues cordón de tres dobleces no se rompe pronto.

13 Л іпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,

Mejor es el muchacho pobre y sabio que el rey viejo y necio que no admite consejos,

14 б о виходить юнак і з в'язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!

aunque haya salido de la cárcel quien llegó a reinar, o aunque en su reino naciera pobre.

15 Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, цього другого, що став він на місце його.

Y vi a todos los que viven debajo del sol caminando con el muchacho sucesor, que ocupará el lugar del otro rey.

16 Н емає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру!...

La muchedumbre que lo seguía no tenía fin; y sin embargo, los que vengan después tampoco estarán contentos de él. Y esto es también vanidad y aflicción de espíritu.