1 І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

Levantándose entonces todos, llevaron a Jesús a Pilato.

2 І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.

Y comenzaron a acusarlo, diciendo: —Hemos encontrado que este pervierte a la nación, y que prohíbe dar tributo a César diciendo que él mismo es el Cristo, un Rey.

3 І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...

Entonces Pilato le preguntó, diciendo: —¿Eres tú el Rey de los judíos? Respondiéndole él, dijo: —Tú lo dices.

4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.

Pilato dijo a los principales sacerdotes y a la gente: —Ningún delito hallo en este hombre.

5 А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.

Pero ellos porfiaban, diciendo: —Alborota al pueblo, enseñando por toda Judea, comenzando desde Galilea hasta aquí. Jesús ante Herodes

6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?

Entonces Pilato, cuando oyó decir «Galilea», preguntó si el hombre era galileo.

7 І , дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.

Y al saber que era de la jurisdicción de Herodes, lo remitió a Herodes, que en aquellos días también estaba en Jerusalén.

8 К оли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

Herodes, al ver a Jesús, se alegró mucho, porque hacía tiempo que deseaba verlo, porque había oído muchas cosas acerca de él y esperaba verlo hacer alguna señal.

9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

Le hizo muchas preguntas, pero él nada le respondió.

10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.

Estaban los principales sacerdotes y los escribas acusándolo con gran vehemencia.

11 Т оді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.

Entonces Herodes con sus soldados lo menospreció y se burló de él, vistiéndolo con una ropa espléndida; y volvió a enviarlo a Pilato.

12 І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.

Y aquel día, Pilato y Herodes, que estaban enemistados, se hicieron amigos. Jesús sentenciado a muerte

13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,

Entonces Pilato, convocando a los principales sacerdotes, a los gobernantes y al pueblo,

14 і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.

les dijo: —Me habéis presentado a éste como un hombre que perturba al pueblo; pero, habiéndolo interrogado yo delante de vosotros, no he hallado en él delito alguno de aquellos de que lo acusáis.

15 Т акож Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.

Ni tampoco Herodes, porque os remití a él. Nada digno de muerte ha hecho este hombre,

16 О тже я покараю Його й відпущу.

así que lo soltaré después de castigarlo.

17 Б о повинен був їм відпустити одного на свято.

Tenía necesidad de soltarles uno en cada fiesta.

18 А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!

Pero toda la multitud gritó a una, diciendo: —¡Fuera con ése; suéltanos a Barrabás!

19 А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.

Éste había sido echado en la cárcel por rebelión en la ciudad y por un homicidio.

20 І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.

Les habló otra vez Pilato, queriendo soltar a Jesús;

21 Т а кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!

pero ellos volvieron a gritar, diciendo: —¡Crucifícalo, crucifícalo!

22 В ін же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.

Él les dijo por tercera vez: —¿Pues qué mal ha hecho éste? Ningún delito digno de muerte he hallado en él; lo castigaré y lo soltaré.

23 А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.

Pero ellos insistían a gritos, pidiendo que fuera crucificado; y las voces de ellos y de los principales sacerdotes se impusieron.

24 І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:

Entonces Pilato sentenció que se hiciera lo que ellos pedían.

25 в ідпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

Les soltó a aquel que había sido echado en la cárcel por rebelión y homicidio, a quien habían pedido, y entregó a Jesús a la voluntad de ellos. Crucifixión y muerte de Jesús

26 І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

Cuando lo llevaban, tomaron a cierto Simón de Cirene, que venía del campo, y le pusieron encima la cruz para que la llevara tras Jesús.

27 А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

Lo seguía una gran multitud del pueblo, y de mujeres que lloraban y hacían lamentación por él.

28 А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!

Pero Jesús, volviéndose hacia ellas, les dijo: —Hijas de Jerusalén, no lloréis por mí, sino llorad por vosotras mismas y por vuestros hijos,

29 Б о ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

porque vendrán días en que dirán: “Bienaventuradas las estériles y los vientres que no concibieron y los pechos que no criaron.”

30 Т оді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

Entonces comenzarán a decir a los montes: “Caed sobre nosotros”, y a los collados: “Cubridnos”,

31 Б о коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

porque si en el árbol verde hacen estas cosas, ¿en el seco, qué no se hará?

32 І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

Llevaban también con él a otros dos, que eran malhechores, para ser ejecutados.

33 А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.

Cuando llegaron al lugar llamado de la Calavera, lo crucificaron allí, y a los malhechores, uno a la derecha y otro a la izquierda.

34 І сус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

Jesús decía: —Padre, perdónalos, porque no saben lo que hacen. Y repartieron entre sí sus vestidos, echando suertes.

35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!

El pueblo estaba mirando, y aun los gobernantes se burlaban de él diciendo: —A otros salvó; sálvese a sí mismo, si éste es el Cristo, el escogido de Dios.

36 І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,

Los soldados también se burlaban de él, y se acercaban ofreciéndole vinagre

37 і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!

y diciendo: —Si tú eres el Rey de los judíos, sálvate a ti mismo.

38 Б ув же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

Había también sobre él un título escrito con letras griegas, latinas y hebreas: «Éste es el Rey de los judíos».

39 А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

Uno de los malhechores que estaban colgados lo insultaba diciendo: —Si tú eres el Cristo, sálvate a ti mismo y a nosotros.

40 О бізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

Respondiendo el otro, lo reprendió, diciendo: —¿Ni siquiera estando en la misma condenación temes tú a Dios?

41 А ле ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

Nosotros, a la verdad, justamente padecemos, porque recibimos lo que merecieron nuestros hechos; pero éste ningún mal hizo.

42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

Y dijo a Jesús: —Acuérdate de mí cuando vengas en tu Reino.

43 І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

Entonces Jesús le dijo: —De cierto te digo que hoy estarás conmigo en el paraíso.

44 Н аближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

Cuando era como la hora sexta, hubo tinieblas sobre toda la tierra hasta la hora novena.

45 І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

El sol se oscureció y el velo del Templo se rasgó por la mitad.

46 І , скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

Entonces Jesús, clamando a gran voz, dijo: —Padre, en tus manos encomiendo mi espíritu. Habiendo dicho esto, expiró.

47 К оли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

Cuando el centurión vio lo que había acontecido, dio gloria a Dios diciendo: —Verdaderamente este hombre era justo.

48 І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

Toda la multitud de los que estaban presentes en este espectáculo, viendo lo que había acontecido, se volvían golpeándose el pecho.

49 У сі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

Pero todos sus conocidos, y las mujeres que lo habían seguido desde Galilea, estaban mirando estas cosas de lejos. Jesús es sepultado

50 І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

Había un varón llamado José, de Arimatea, ciudad de Judea, el cual era miembro del Concilio, hombre bueno y justo.

51 н е пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

Éste, que también esperaba el reino de Dios y no había consentido en el acuerdo ni en los hechos de ellos,

52 ц ей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

fue a Pilato y pidió el cuerpo de Jesús.

53 І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

Bajándolo de la cruz, lo envolvió en una sábana y lo puso en un sepulcro abierto en una peña, en el cual aún no se había puesto a nadie.

54 Д ень той був Приготування, і наставала субота.

Era día de la preparación y estaba para comenzar el sábado.

55 А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.

Las mujeres que lo habían acompañado desde Galilea lo siguieron y vieron el sepulcro y cómo fue puesto su cuerpo.

56 П овернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.

Al regresar, prepararon especias aromáticas y ungüentos; y descansaron el sábado, conforme al mandamiento.