1 Д ля дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

¡Sálvame, Dios, porque las aguas han entrado hasta el alma!

2 ( 69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

Estoy hundido en cieno profundo, donde no puedo hacer pie; he llegado hasta lo profundo de las aguas y la corriente me arrastra.

3 ( 69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

Cansado estoy de llamar; mi garganta se ha enronquecido; han desfallecido mis ojos esperando a mi Dios.

4 ( 69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

Se han aumentado más que los cabellos de mi cabeza los que me odian sin causa; se han hecho poderosos mis enemigos, los que me destruyen sin tener por qué. ¿Y he de pagar lo que no robé?

5 ( 69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

Dios, tú conoces mi insensatez, y mis pecados no te son ocultos.

6 ( 69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

No sean avergonzados por causa mía los que en ti confían, Señor, Jehová de los ejércitos; no sean confundidos por causa mía los que te buscan, Dios de Israel,

7 ( 69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

porque por amor de ti he sufrido afrenta; confusión ha cubierto mi rostro.

8 ( 69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

Extraño he sido para mis hermanos y desconocido para los hijos de mi madre.

9 ( 69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

Me consumió el celo de tu Casa y los insultos de los que te vituperaban cayeron sobre mí.

10 ( 69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

Lloré, afligiendo con ayuno mi alma, y esto me ha sido por afrenta.

11 ( 69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

Me vestí, además, con ropas ásperas y vine a serles por proverbio.

12 ( 69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

Hablaban contra mí los que se sentaban a la puerta, y en sus canciones los bebedores se burlaban de mí.

13 ( 69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

Pero yo a ti oraba, Jehová, en el tiempo de tu buena voluntad; Dios, por la abundancia de tu misericordia, por la verdad de tu salvación, escúchame.

14 ( 69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

Sácame del lodo y no sea yo sumergido; sea yo libertado de los que me aborrecen y de lo profundo de las aguas.

15 ( 69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

No me arrastre la corriente de las aguas, ni me trague el abismo, ni el pozo cierre sobre mí su boca.

16 ( 69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

Respóndeme, Jehová, porque benigna es tu misericordia; mírame conforme a la multitud de tus piedades.

17 ( 69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

No escondas de tu siervo tu rostro, porque estoy angustiado. ¡Apresúrate, óyeme!

18 ( 69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

¡Acércate a mi alma, redímela! ¡Líbrame por causa de mis enemigos!

19 ( 69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

Tú sabes mi afrenta, mi confusión y mi oprobio. Delante de ti están todos mis adversarios.

20 ( 69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

El escarnio ha quebrantado mi corazón y estoy acongojado. Esperé a quien se compadeciera de mí, y no lo hubo; busqué consoladores, y ninguno hallé.

21 ( 69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

Me pusieron además hiel por comida y en mi sed me dieron a beber vinagre.

22 ( 69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

Sea su banquete delante de ellos por lazo, y lo que es para bien, por tropiezo.

23 ( 69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

Sean oscurecidos sus ojos para que no vean, y haz temblar continuamente sus lomos.

24 ( 69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

Derrama sobre ellos tu ira y el furor de tu enojo los alcance.

25 ( 69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

Sea su palacio desolado; en sus tiendas no haya morador,

26 ( 69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

porque persiguieron al que tú heriste y cuentan del dolor de los que tú llagaste.

27 ( 69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

¡Pon maldad sobre su maldad y no entren en tu justicia!

28 ( 69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

¡Sean borrados del libro de los vivientes y no sean inscritos con los justos!

29 ( 69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

Pero a mí, afligido y miserable, tu salvación, Dios, me ponga en alto.

30 ( 69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

Alabaré con cánticos el nombre de Dios, lo exaltaré con alabanza.

31 ( 69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

Y agradará a Jehová más que sacrificio de buey o becerro que tiene cuernos y pezuñas.

32 ( 69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

Lo verán los oprimidos y se gozarán. Buscad a Dios y vivirá vuestro corazón,

33 ( 69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

porque Jehová oye a los menesterosos y no menosprecia a sus prisioneros.

34 ( 69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

¡Alábenlo los cielos y la tierra, los mares y todo lo que en ellos se mueve!,

35 ( 69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,

porque Dios salvará a Sión y reedificará las ciudades de Judá; habitarán allí y la poseerán.

36 ( 69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!

La descendencia de sus siervos la heredará y los que aman su nombre habitarán en ella.