1 З а два ж дні була Пасха й Опрісноки. А первосвященики й книжники стали шукати, як би підступом взяти Його та забити.

Dos días después era la Pascua y la fiesta de los Panes sin levadura. Los principales sacerdotes y los escribas buscaban cómo prenderlo con engaño y matarlo.

2 В они говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.

Y decían: «No durante la Fiesta, para que no se alborote el pueblo.» Jesús es ungido en Betania

3 К оли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому!

Pero estando él en Betania, sentado a la mesa en casa de Simón el leproso, vino una mujer con un vaso de alabastro de perfume de nardo puro de mucho valor; y quebrando el vaso de alabastro, se lo derramó sobre su cabeza.

4 А дехто обурювались між собою й казали: Нащо таке марнотратство на миро?

Entonces algunos se enojaron dentro de sí, y dijeron: —¿Para qué se ha hecho este desperdicio de perfume?,

5 Б о можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати. І нарікали на неї.

pues podía haberse vendido por más de trescientos denarios y haberse dado a los pobres. Y murmuraban contra ella.

6 І сус же сказав: Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.

Pero Jesús dijo: —Dejadla, ¿por qué la molestáis? Buena obra me ha hecho.

7 Б о вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, Мене ж не постійно ви маєте.

Siempre tendréis a los pobres con vosotros y cuando queráis les podréis hacer bien; pero a mí no siempre me tendréis.

8 Щ о могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон...

Ésta ha hecho lo que podía, porque se ha anticipado a ungir mi cuerpo para la sepultura.

9 П оправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

De cierto os digo que dondequiera que se predique este evangelio, en todo el mundo, también se contará lo que ésta ha hecho, para memoria de ella. Judas ofrece entregar a Jesús

10 Ю да ж Іскаріотський, один із Дванадцятьох, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.

Entonces Judas Iscariote, uno de los doce, fue a los principales sacerdotes para entregárselo.

11 А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібняків за те дати. І він став вишукувати, як би слушного часу їм видати Його.

Ellos, al oírlo, se alegraron y prometieron darle dinero. Y Judas buscaba oportunidad para entregarlo. Institución de la Cena del Señor

12 А першого дня Опрісноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: Куди хочеш, щоб пішли й приготували ми Тобі пасху спожити?

El primer día de la fiesta de los Panes sin levadura, cuando sacrificaban el cordero de la Pascua, sus discípulos le preguntaron: —¿Dónde quieres que vayamos a preparar para que comas la Pascua?

13 І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що нестиме в глекові воду, то йдіть за ним.

Y envió a dos de sus discípulos diciéndoles: —Id a la ciudad, y os saldrá al encuentro un hombre que lleva un cántaro de agua; seguidlo,

14 І там, куди він увійде, скажіть до господаря дому: Учитель питає: Де кімната Моя, в якій Я споживу зо Своїми учнями пасху?

y donde entre decid al señor de la casa: “El Maestro dice: ‘¿Dónde está el aposento donde he de comer la Pascua con mis discípulos?’”

15 І він вам покаже великую горницю, вистелену та готову: там приготуйте для нас.

Entonces él os mostrará un gran aposento alto ya dispuesto. Haced allí los preparativos para nosotros.

16 І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, і зачали вони пасху готувати.

Fueron sus discípulos, entraron en la ciudad, hallaron lo que les había dicho y prepararon la Pascua.

17 А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма.

Cuando llegó la noche vino él con los doce.

18 І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, який споживає зо Мною, видасть Мене...

Y cuando se sentaron a la mesa, mientras comían, dijo Jesús: —De cierto os digo que uno de vosotros, que come conmigo, me va a entregar.

19 В они зачали сумувати, і один по одному питати Його: Чи не я?

Entonces ellos comenzaron a entristecerse y a decirle uno tras otro: —¿Seré yo? Y el otro: —¿Seré yo?

20 А Він їм сказав: Один із Дванадцятьох, що в миску мачає зо Мною...

Él, respondiendo, les dijo: —Es uno de los doce, el que moja conmigo en el plato.

21 Л юдський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому чоловікові, що видасть він Людського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!...

A la verdad el Hijo del hombre va, tal como está escrito de él, pero ¡ay de aquel hombre por quien el Hijo del hombre es entregado! Bueno le fuera a ese hombre no haber nacido.

22 Я к вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє!

Mientras comían, Jesús tomó pan, lo bendijo, lo partió y les dio, diciendo: —Tomad, esto es mi cuerpo.

23 І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.

Después tomó la copa y, habiendo dado gracias, les dio y bebieron de ella todos.

24 І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається.

Y les dijo: —Esto es mi sangre del nuevo pacto que por muchos es derramada.

25 П оправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в Царстві Божім!

De cierto os digo que no beberé más del fruto de la vid, hasta aquel día en que lo beba nuevo en el reino de Dios. Jesús anuncia la negación de Pedro

26 А коли відспівали вони, на гору Оливну пішли.

Después de haber cantado el himno, salieron al Monte de los Olivos.

27 П ромовляє тоді їм Ісус: Усі ви спокуситесь ночі цієї, як написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці!

Entonces Jesús les dijo: —Todos os escandalizaréis de mí esta noche, pues escrito está: “Heriré al pastor y las ovejas serán dispersadas.”

28 П о воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.

Pero después que haya resucitado, iré delante de vosotros a Galilea.

29 І відізвався до Нього Петро: Хоч спокусяться й усі, та не я!

Entonces Pedro le dijo: —Aunque todos se escandalicen, yo no.

30 І сус же йому відказав: Поправді кажу тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене!

Y le dijo Jesús: —De cierto te digo que tú hoy, en esta noche, antes que el gallo haya cantado dos veces, me negarás tres veces.

31 А він ще сильніш запевняв: Коли б мені й умерти з Тобою, я не відречуся Тебе! Так же само сказали й усі...

Pero él con mayor insistencia decía: —Aunque tenga que morir contigo, no te negaré. También todos decían lo mismo. Jesús ora en Getsemaní

32 І приходять вони до місцевости, на ім'я Гефсиманія, і каже Він учням Своїм: Посидьте ви тут, поки Я помолюся.

Vinieron, pues, a un lugar que se llama Getsemaní, y dijo a sus discípulos: —Sentaos aquí, entre tanto que yo oro.

33 І , взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужити...

Se llevó consigo a Pedro, a Jacobo y a Juan, y comenzó a entristecerse y a angustiarse.

34 І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте!

Y les dijo: —Mi alma está muy triste, hasta la muerte; quedaos aquí y velad.

35 І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.

Yéndose un poco adelante, se postró en tierra, y oró que, si fuera posible, pasara de él aquella hora.

36 І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти...

Y decía: «¡Abba, Padre!, todas las cosas son posibles para ti. Aparta de mí esta copa; pero no se haga lo que yo quiero, sino lo que quieres tú.»

37 І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати?

Vino luego y los halló durmiendo, y dijo a Pedro: —Simón, ¿duermes? ¿No has podido velar una hora?

38 П ильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло!

Velad y orad para que no entréis en tentación; el espíritu a la verdad está dispuesto, pero la carne es débil.

39 І знову пішов і молився, те саме промовивши слово.

Otra vez fue y oró, diciendo las mismas palabras.

40 А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І не знали вони, що Йому відказати...

Al volver, otra vez los halló durmiendo, porque los ojos de ellos estaban cargados de sueño; y no sabían qué responderle.

41 І вернувсь Він утретє, та й каже до них: Ви ще далі спите й спочиваєте? Скінчено, надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Людський!...

Vino la tercera vez, y les dijo: —¡Dormid ya y descansad! ¡Basta, la hora ha llegado! He aquí, el Hijo del hombre es entregado en manos de los pecadores.

42 У ставайте, ходім, ось наблизивсь Мій зрадник...

»¡Levantaos! ¡Vamos! Ya se acerca el que me entrega. Arresto de Jesús

43 І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люди з мечами та киями від первосвящеників, і книжників, і старших.

Aún estaba él hablando cuando vino Judas, que era uno de los doce, y con él mucha gente con espadas y palos, de parte de los principales sacerdotes, de los escribas y de los ancianos.

44 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його, і обережно ведіть.

El que lo entregaba les había dado señal, diciendo: «Al que yo bese, ése es. Prendedlo y llevadlo con seguridad.»

45 І , прийшовши, підійшов він негайно та й каже: Учителю! І поцілував Його...

Cuando vino, se acercó luego a él y le dijo: —¡Maestro! ¡Maestro! Y lo besó.

46 В они ж руки свої наклали на Нього, і схопили Його.

Entonces ellos le echaron mano y lo prendieron.

47 А один із тих, що стояли навколо, меча вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.

Pero uno de los que estaban allí, sacando la espada, hirió al siervo del Sumo sacerdote y le cortó la oreja.

48 А Ісус їм промовив у відповідь: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене.

Respondiendo Jesús, les dijo: —¿Como contra un ladrón habéis salido con espadas y con palos para prenderme?

49 Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, і Мене не взяли ви. Але, щоб збулися Писання.

Cada día estaba con vosotros enseñando en el Templo y no me prendisteis; pero así es, para que se cumplan las Escrituras.

50 Т оді всі полишили Його й повтікали...

Entonces todos los discípulos, dejándolo, huyeron. El joven que huyó

51 О дин же юнак, по нагому загорнений у покривало, ішов услід за Ним. І хапають його.

Pero cierto joven lo seguía, cubierto el cuerpo con una sábana. Lo prendieron,

52 А ле він, покривало покинувши, утік нагий.

pero él, dejando la sábana, huyó desnudo. Jesús ante el Concilio

53 А Ісуса вони повели до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.

Trajeron, pues, a Jesús ante el sumo sacerdote; y se reunieron todos los principales sacerdotes, los ancianos y los escribas.

54 П етро ж здалека йшов услід за Ним до середини двору первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.

Pedro lo siguió de lejos hasta dentro del patio del Sumo sacerdote; y estaba sentado con los guardias, calentándose al fuego.

55 А первосвященики та ввесь синедріон шукали посвідчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, і не знаходили.

Los principales sacerdotes y todo el Concilio buscaban testimonio contra Jesús para entregarlo a la muerte, pero no lo hallaban,

56 Б о багато-хто свідчив фальшиво на Нього, але не було згідних свідчень.

porque muchos daban falso testimonio contra él, pero sus testimonios no concordaban.

57 Т оді деякі встали, і кривосвідчили супроти Нього й казали:

Entonces, levantándose unos, dieron falso testimonio contra él, diciendo:

58 М и чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотворний, і за три дні збудую інший, нерукотворний.

—Nosotros lo hemos oído decir: “Yo derribaré este templo hecho a mano, y en tres días edificaré otro no hecho a mano.”

59 А ле й так не було їхнє свідчення згідне.

Pero ni aun así concordaban en el testimonio.

60 Т оді встав насередині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?

Entonces el sumo sacerdote, levantándose en medio, preguntó a Jesús, diciendo: —¿No respondes nada? ¿Qué testifican estos contra ti?

61 В ін же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти, Син Благословенного?

Pero él callaba y nada respondía. El Sumo sacerdote le volvió a preguntar: —¿Eres tú el Cristo, el Hijo del Bendito?

62 А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

Jesús le dijo: —Yo soy. Y veréis al Hijo del hombre sentado a la diestra del poder de Dios y viniendo en las nubes del cielo.

63 Р оздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: На що нам ще свідки потрібні?

Entonces el Sumo sacerdote, rasgando su vestidura, dijo: —¿Qué más necesidad tenemos de testigos?

64 В и чули цю богозневагу. Як вам здається? Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен...

Habéis oído la blasfemia; ¿qué os parece? Y todos ellos lo condenaron, declarándolo digno de muerte.

65 Т оді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: Пророкуй! Служба теж Його била по щоках...

Entonces algunos comenzaron a escupirlo, a cubrirle el rostro, a darle puñetazos y a decirle: «¡Profetiza!» También los guardias le daban bofetadas. Pedro niega a Jesús

66 А коли Петро був на подвір'ї надолі, приходить одна із служниць первосвященика,

Estando Pedro abajo, en el patio, vino una de las criadas del Sumo sacerdote,

67 і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: І ти був із Ісусом Назарянином!

y cuando vio a Pedro que se calentaba, mirándolo, le dijo: —Tú también estabas con Jesús, el nazareno.

68 В ін же відрікся, говорячи: Не відаю, і не розумію, що кажеш... І вийшов назовні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень.

Pero él negó, diciendo: —No lo conozco, ni sé lo que dices. Y salió a la entrada, y cantó el gallo.

69 С лужниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити приявним: Цей із них!

La criada, viéndolo otra vez, comenzó a decir a los que estaban allí: —Éste es uno de ellos.

70 І він знову відрікся. Незабаром же знов говорили приявні Петрові: Поправді, ти з них, бо ти галілеянин. Та й мова твоя така сама.

Pero él volvió a negarlo. Poco después, los que estaban allí dijeron otra vez a Pedro: —Verdaderamente tú eres de ellos, porque eres galileo y tu manera de hablar es semejante a la de ellos.

71 А він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!

Entonces él comenzó a maldecir y a jurar: —¡No conozco a este hombre de quien habláis!

72 І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: Перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене. І кинувся він, та й плакати став...

Y el gallo cantó la segunda vez. Entonces Pedro se acordó de las palabras que Jesús le había dicho: «Antes que el gallo cante dos veces, me negarás tres veces.» Y pensando en esto, lloraba.