1 І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!

Dijo Jesús a sus discípulos: «Imposible es que no vengan tropiezos; pero ¡ay de aquel por quien vienen!

2 К раще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!

Mejor le fuera que le ataran al cuello una piedra de molino y lo arrojaran al mar, que hacer tropezar a uno de estos pequeñitos.

3 У важайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.

¡Mirad por vosotros mismos! Si tu hermano peca contra ti, repréndelo; y si se arrepiente, perdónalo.

4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!

Y si siete veces al día peca contra ti, y siete veces al día vuelve a ti, diciendo: “Me arrepiento”, perdónalo.» Auméntanos la fe

5 І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!

Dijeron los apóstoles al Señor: —Auméntanos la fe.

6 А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!

Entonces el Señor dijo: —Si tuvierais fe como un grano de mostaza, podríais decir a este sicómoro: “Desarráigate y plántate en el mar”, y os obedecería. El deber del siervo

7 Х то ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?

»¿Quién de vosotros, teniendo un siervo que ara o apacienta ganado, al volver él del campo, luego le dice: “Pasa, siéntate a la mesa”?

8 А ле чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?

¿No le dice más bien: “Prepárame la cena, cíñete y sírveme hasta que haya comido y bebido. Después de esto, come y bebe tú”?

9 Ч и ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?

¿Acaso da gracias al siervo porque hizo lo que se le había mandado? Pienso que no.

10 Т ак і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!

Así también vosotros, cuando hayáis hecho todo lo que os ha sido ordenado, decid: “Siervos inútiles somos, pues lo que debíamos hacer, hicimos.”» Diez leprosos son limpiados

11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.

Yendo Jesús a Jerusalén, pasaba entre Samaria y Galilea.

12 І , коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.

Al entrar en una aldea, le salieron al encuentro diez hombres leprosos, los cuales se pararon de lejos

13 І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!

y alzaron la voz, diciendo: —¡Jesús, Maestro, ten misericordia de nosotros!

14 І , побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...

Cuando él los vio, les dijo: —Id, mostraos a los sacerdotes. Y aconteció que, mientras iban, quedaron limpios.

15 О дин же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.

Entonces uno de ellos, viendo que había sido sanado, volvió glorificando a Dios a gran voz,

16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...

y se postró rostro en tierra a sus pies dándole gracias. Éste era samaritano.

17 І сус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?

Jesús le preguntó: —¿No son diez los que han quedado limpios? Y los nueve, ¿dónde están?

18 Ч ому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?

¿No hubo quien volviera y diera gloria a Dios sino este extranjero?

19 І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!

Y le dijo: —Levántate, vete; tu fe te ha salvado. La venida del Reino

20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,

Preguntado por los fariseos cuándo había de venir el reino de Dios, les respondió y dijo: —El reino de Dios no vendrá con advertencia,

21 і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!

ni dirán: “Helo aquí”, o “Helo allí”, porque el reino de Dios está entre vosotros.

22 І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите...

Y dijo a sus discípulos: —Tiempo vendrá cuando desearéis ver uno de los días del Hijo del hombre y no lo veréis.

23 І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!

Y os dirán: “Helo aquí” o “Helo allí”. No vayáis ni los sigáis,

24 Б о як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.

porque como el relámpago que al fulgurar resplandece desde un extremo del cielo hasta el otro, así también será el Hijo del hombre en su día.

25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...

Pero primero es necesario que padezca mucho y sea desechado por esta generación.

26 І , як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:

Como fue en los días de Noé, así también será en los días del Hijo del hombre.

27 ї ли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.

Comían, bebían, se casaban y se daban en casamiento, hasta el día en que entró Noé en el arca y vino el diluvio y los destruyó a todos.

28 Т ак само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

Asimismo, como sucedió en los días de Lot, cuando comían, bebían, compraban, vendían, plantaban, edificaban;

29 т ого ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.

pero el día en que Lot salió de Sodoma, llovió del cielo fuego y azufre y los destruyó a todos.

30 Т ак буде й того дня, як Син Людський з'явиться!

Así será el día en que el Hijo del hombre se manifieste.

31 Х то буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається,

»En aquel día, el que esté en la azotea y tenga sus bienes en casa, no descienda a tomarlos; y el que esté en el campo, asimismo no vuelva atrás.

32 п ам'ятайте про Лотову дружину!

Acordaos de la mujer de Lot.

33 Х то дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її.

Todo el que procure salvar su vida, la perderá; y todo el que la pierda, la salvará.

34 К ажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.

»Os digo que en aquella noche estarán dos en una cama: el uno será tomado y el otro será dejado.

35 Д ві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться.

Dos mujeres estarán moliendo juntas: la una será tomada y la otra dejada.

36 Д воє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться!

Dos estarán en el campo: el uno será tomado y el otro dejado.

37 І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли...

Respondiendo, le dijeron: —¿Dónde, Señor? Él les dijo: —Donde esté el cuerpo, allí se juntarán también las águilas.