1 П ісля того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

Después de esto, Jesús fue al otro lado del Mar de Galilea, el de Tiberias.

2 А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.

Y lo seguía una gran multitud, porque veían las señales que hacía en los enfermos.

3 І сус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

Entonces subió Jesús a un monte y se sentó allí con sus discípulos.

4 Н аближалася ж Пасха, свято юдейське.

Y estaba cerca la Pascua, la fiesta de los judíos.

5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

Cuando alzó Jesús los ojos y vio que había venido a él una gran multitud, dijo a Felipe: —¿De dónde compraremos pan para que coman estos?

6 В ін же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

Pero esto decía para probarlo, porque él sabía lo que iba a hacer.

7 П илип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

Felipe le respondió: —Doscientos denarios de pan no bastarían para que cada uno de ellos tomara un poco.

8 Г оворить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

Uno de sus discípulos, Andrés, hermano de Simón Pedro, le dijo:

9 Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

—Aquí hay un muchacho que tiene cinco panes de cebada y dos pescados; pero ¿qué es esto para tantos?

10 А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

Entonces Jesús dijo: —Haced recostar a la gente. Había mucha hierba en aquel lugar, y se recostaron como en número de cinco mil hombres.

11 А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

Tomó Jesús aquellos panes y, después de dar gracias, los repartió entre los discípulos, y los discípulos entre los que estaban recostados; de igual manera hizo con los pescados, dándoles cuanto querían.

12 І , як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

Y cuando se saciaron, dijo a sus discípulos: —Recoged los pedazos que sobraron, para que no se pierda nada.

13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

Recogieron, pues, y llenaron doce cestas de pedazos que de los cinco panes de cebada sobraron a los que habían comido.

14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

Entonces aquellos hombres, al ver la señal que Jesús había hecho, dijeron: «Verdaderamente éste es el Profeta que había de venir al mundo.»

15 С постерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

Pero entendiendo Jesús que iban a venir para apoderarse de él y hacerlo rey, volvió a retirarse al monte él solo. Jesús anda sobre el mar

16 А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

Al anochecer descendieron sus discípulos al mar,

17 І , ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.

y entrando en una barca iban cruzando el mar hacia Capernaúm. Ya había oscurecido, y Jesús todavía no había venido a ellos.

18 В ід великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.

El mar estaba agitado, porque soplaba un fuerte viento.

19 Я к вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...

Cuando habían remado como veinticinco o treinta estadios, vieron a Jesús que andaba sobre el mar y se acercaba a la barca, y tuvieron miedo.

20 В ін же каже до них: Це Я, не лякайтесь!

Pero él les dijo: —Yo soy; no temáis.

21 І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.

Entonces ellos lo recibieron con gusto en la barca, la cual llegó en seguida a la tierra a donde iban. La gente busca a Jesús

22 А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.

Al día siguiente, la gente que estaba al otro lado del mar se dio cuenta de que no había habido allí más que una sola barca, y que Jesús no había entrado en ella con sus discípulos, sino que estos se habían ido solos.

23 А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

Pero otras barcas habían llegado de Tiberias junto al lugar donde habían comido el pan después de haber dado gracias el Señor.

24 О тож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.

Cuando vio, pues, la gente que Jesús no estaba allí, ni sus discípulos, entraron en las barcas y fueron a Capernaúm, buscando a Jesús. Jesús, el pan de vida

25 І , на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?

Y hallándolo al otro lado del mar, le preguntaron: —Rabí, ¿cuándo llegaste acá?

26 В ідповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.

Respondió Jesús y les dijo: —De cierto, de cierto os digo que me buscáis, no porque habéis visto las señales, sino porque comisteis el pan y os saciasteis.

27 П ильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

Trabajad, no por la comida que perece, sino por la comida que permanece para vida eterna, la cual os dará el Hijo del hombre, porque a éste señaló Dios, el Padre.

28 С казали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?

Entonces le preguntaron: —¿Qué debemos hacer para poner en práctica las obras de Dios?

29 І сус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.

Respondió Jesús y les dijo: —Ésta es la obra de Dios, que creáis en aquel que él ha enviado.

30 А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?

Entonces le dijeron: —¿Qué señal, pues, haces tú, para que veamos y te creamos? ¿Qué obra haces?

31 Н аші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.

Nuestros padres comieron el maná en el desierto, como está escrito: “Les dio a comer pan del cielo.”

32 А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

Y Jesús les dijo: —De cierto, de cierto os digo: Moisés no os dio el pan del cielo, pero mi Padre os da el verdadero pan del cielo,

33 Б о хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.

porque el pan de Dios es aquel que descendió del cielo y da vida al mundo.

34 А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!

Le dijeron: —Señor, danos siempre este pan.

35 І сус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.

Jesús les respondió: —Yo soy el pan de vida. El que a mí viene nunca tendrá hambre, y el que en mí cree no tendrá sed jamás.

36 А ле Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

Pero ya os he dicho que, aunque me habéis visto, no creéis.

37 У се прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

Todo lo que el Padre me da, vendrá a mí, y al que a mí viene, no lo echo fuera.

38 Б о Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

He descendido del cielo, no para hacer mi voluntad, sino la voluntad del que me envió.

39 О це ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.

Y la voluntad del Padre, que me envió, es que no pierda yo nada de todo lo que él me da, sino que lo resucite en el día final.

40 О це ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

Y ésta es la voluntad del que me ha enviado: que todo aquel que ve al Hijo y cree en él tenga vida eterna; y yo lo resucitaré en el día final.

41 Т оді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.

Murmuraban entonces de él los judíos, porque había dicho: «Yo soy el pan que descendió del cielo»,

42 І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?

y decían: —Éste, ¿no es Jesús el hijo de José, cuyo padre y madre nosotros conocemos? ¿Cómo dice ahora: “Del cielo he descendido”?

43 А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!

Jesús respondió y les dijo: —No murmuréis entre vosotros.

44 Н іхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

Nadie puede venir a mí, si el Padre, que me envió, no lo atrae; y yo lo resucitaré en el día final.

45 У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

Escrito está en los Profetas: “Y todos serán enseñados por Dios.” Así que, todo aquel que oye al Padre y aprende de él, viene a mí.

46 Ц е не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

No que alguien haya visto al Padre; sólo aquel que viene de Dios, ése ha visto al Padre.

47 П оправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.

De cierto, de cierto os digo: El que cree en mí tiene vida eterna.

48 Я хліб життя!

Yo soy el pan de vida.

49 О тці ваші в пустині їли манну, і померли.

Vuestros padres comieron el maná en el desierto, y aun así murieron.

50 Т о є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.

Éste es el pan que desciende del cielo para que no muera quien coma de él.

51 Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

Yo soy el pan vivo que descendió del cielo; si alguien come de este pan, vivirá para siempre; y el pan que yo daré es mi carne, la cual yo daré por la vida del mundo.

52 Т оді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?

Entonces los judíos discutían entre sí, diciendo: —¿Cómo puede éste darnos a comer su carne?

53 І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

Jesús les dijo: —De cierto, de cierto os digo: Si no coméis la carne del Hijo del hombre y bebéis su sangre, no tenéis vida en vosotros.

54 Х то тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

El que come mi carne y bebe mi sangre tiene vida eterna, y yo lo resucitaré en el día final,

55 Б о тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.

porque mi carne es verdadera comida y mi sangre es verdadera bebida.

56 Х то тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

El que come mi carne y bebe mi sangre permanece en mí y yo en él.

57 Я к Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

Así como me envió el Padre viviente y yo vivo por el Padre, también el que me come vivirá por mí.

58 Т о є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!

Éste es el pan que descendió del cielo; no como vuestros padres, que comieron el maná y murieron; el que come este pan vivirá eternamente.

59 О це Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

Estas cosas dijo en Capernaúm, enseñando en una sinagoga. Palabras de vida eterna

60 А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?

Al oír esto, muchos de sus discípulos dijeron: —Dura es esta palabra; ¿quién la puede oír?

61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?

Sabiendo Jesús en sí mismo que sus discípulos murmuraban de esto, les dijo: —¿Esto os escandaliza?

62 А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

¿Pues qué, si vierais al Hijo del hombre subir a donde estaba primero?

63 Т о дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

El espíritu es el que da vida; la carne para nada aprovecha. Las palabras que yo os he hablado son espíritu y son vida.

64 А ле є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

Pero hay algunos de vosotros que no creen —porque Jesús sabía desde el principio quiénes eran los que no creían y quién lo había de entregar—.

65 І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.

Y dijo: —Por eso os he dicho que ninguno puede venir a mí, si no le es dado del Padre.

66 І з того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

Desde entonces muchos de sus discípulos volvieron atrás y ya no andaban con él.

67 І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?

Dijo entonces Jesús a los doce: —¿Queréis acaso iros también vosotros?

68 В ідповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.

Le respondió Simón Pedro: —Señor, ¿a quién iremos? Tú tienes palabras de vida eterna.

69 М и ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!

Y nosotros hemos creído y conocido que tú eres el Cristo, el Hijo del Dios viviente.

70 В ідповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...

Jesús les respondió: —¿No os he escogido yo a vosotros los doce, y uno de vosotros es diablo?

71 Ц е сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.

Hablaba de Judas Iscariote hijo de Simón, porque él era el que lo iba a entregar, y era uno de los doce.