1 Т ими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:

En aquellos días, como había una gran multitud y no tenían qué comer, Jesús llamó a sus discípulos y les dijo:

2 Ж аль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.

—Tengo compasión de la gente, porque ya hace tres días que están conmigo y no tienen qué comer;

3 А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.

y si los envío en ayunas a sus casas, se desmayarán en el camino, pues algunos de ellos han venido de lejos.

4 І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

Sus discípulos le respondieron: —¿De dónde podrá alguien saciar de pan a estos aquí en el desierto?

5 А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.

Él les preguntó: —¿Cuántos panes tenéis? Ellos dijeron: —Siete.

6 Т оді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.

Entonces mandó a la multitud que se recostara en tierra, tomó los siete panes y, habiendo dado gracias, los partió y dio a sus discípulos para que los pusieran delante; y los pusieron delante de la multitud.

7 І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

Tenían además unos pocos pececillos; los bendijo y mandó que también los pusieran delante.

8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...

Comieron y se saciaron; y recogieron, de los pedazos que habían sobrado, siete canastas.

9 А їдців було тисяч з чотири!

Los que comieron eran como cuatro mil; y los despidió.

10 І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.

Luego, entrando en la barca con sus discípulos, vino a la región de Dalmanuta. La demanda de una señal

11 І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

Vinieron entonces los fariseos y comenzaron a discutir con él, pidiéndole señal del cielo para tentarlo.

12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!

Él, gimiendo en su espíritu, dijo: —¿Por qué pide señal esta generación? De cierto os digo que no se dará señal a esta generación.

13 І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.

Y dejándolos, volvió a entrar en la barca y se fue a la otra ribera. La levadura de los fariseos

14 І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.

Se olvidaron de llevar pan, y no tenían sino un pan consigo en la barca.

15 А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!

Y él les mandó, diciendo: —Mirad, guardaos de la levadura de los fariseos y de la levadura de Herodes.

16 В они ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.

Discutían entre sí, diciendo: —Es porque no trajimos pan.

17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?

Entendiéndolo Jesús, les dijo: —¿Qué discutís?, ¿porque no tenéis pan? ¿No entendéis ni comprendéis? ¿Aún tenéis endurecido vuestro corazón?

18 М авши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам'ятаєте,

¿Teniendo ojos no veis, y teniendo oídos no oís? ¿No recordáis?

19 к оли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять.

Cuando partí los cinco panes entre cinco mil, ¿cuántas cestas llenas de los pedazos recogisteis? Y ellos dijeron: —Doce.

20 А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім.

—Y cuando repartí los siete panes entre cuatro mil, ¿cuántas canastas llenas de los pedazos recogisteis? Y ellos dijeron: —Siete.

21 І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...

Y les dijo: —¿Cómo es que aún no entendéis? Un ciego sanado en Betsaida

22 І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.

Vino luego a Betsaida, y le trajeron un ciego, y le rogaron que lo tocara.

23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.

Entonces, tomando la mano del ciego, lo sacó fuera de la aldea; escupió en sus ojos, puso sus manos sobre él y le preguntó si veía algo.

24 І , зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева...

Él, mirando, dijo: —Veo los hombres como árboles, pero los veo que andan.

25 П отім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!

Luego le puso otra vez las manos sobre los ojos, y le hizo que mirara; y fue restablecido, y vio de lejos y claramente a todos.

26 І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!

Jesús lo envió a su casa, diciendo: —No entres en la aldea, ni lo digas a nadie en la aldea. La confesión de Pedro

27 П отому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?

Salieron Jesús y sus discípulos por las aldeas de Cesarea de Filipo. Y en el camino preguntó a sus discípulos, diciéndoles: —¿Quién dicen los hombres que soy yo?

28 В они ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.

Ellos respondieron: —Unos, Juan el Bautista; otros, Elías; y otros, alguno de los profetas.

29 І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!

Entonces él les dijo: —Y vosotros, ¿quién decís que soy? Respondiendo Pedro, le dijo: —Tú eres el Cristo.

30 І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!

Pero él les mandó que no dijeran esto de él a nadie. Jesús anuncia su muerte

31 І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.

Comenzó a enseñarles que le era necesario al Hijo del hombre padecer mucho, ser desechado por los ancianos, por los principales sacerdotes y por los escribas, ser muerto y resucitar después de tres días.

32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.

Esto les decía claramente. Entonces Pedro lo tomó aparte y comenzó a reconvenirlo.

33 А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!

Pero él, volviéndose y mirando a los discípulos, reprendió a Pedro, diciendo: —¡Quítate de delante de mí, Satanás!, porque no pones la mira en las cosas de Dios, sino en las de los hombres.

34 І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!

Y llamando a la gente y a sus discípulos, les dijo: —Si alguno quiere venir en pos de mí, niéguese a sí mismo, tome su cruz y sígame.

35 Б о хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.

Todo el que quiera salvar su vida, la perderá; y todo el que pierda su vida por causa de mí y del evangelio, la salvará,

36 Я ка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?

porque ¿de qué le aprovechará al hombre ganar todo el mundo, si pierde su alma?

37 А бо що назамін дасть людина за душу свою?

¿O qué recompensa dará el hombre por su alma?

38 Б о хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.

Por tanto, el que se avergüence de mí y de mis palabras en esta generación adúltera y pecadora, también el Hijo del hombre se avergonzará de él cuando venga en la gloria de su Padre con los santos ángeles.