1 І сус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.

Seis días antes de la Pascua fue Jesús a Betania, donde estaba Lázaro, el que había estado muerto y a quien había resucitado de los muertos.

2 І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.

Y le hicieron allí una cena; Marta servía y Lázaro era uno de los que estaban sentados a la mesa con él.

3 А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!

Entonces María tomó una libra de perfume de nardo puro, de mucho precio, y ungió los pies de Jesús y los secó con sus cabellos; y la casa se llenó del olor del perfume.

4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:

Dijo uno de sus discípulos, Judas Iscariote hijo de Simón, el que lo había de entregar:

5 Ч ому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?

—¿Por qué no se vendió este perfume por trescientos denarios y se les dio a los pobres?

6 А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.

Pero dijo esto, no porque se preocupara por los pobres, sino porque era ladrón y, teniendo la bolsa, sustraía de lo que se echaba en ella.

7 І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...

Entonces Jesús dijo: —Déjala, para el día de mi sepultura ha guardado esto.

8 Б о вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!

A los pobres siempre los tendréis con vosotros, pero a mí no siempre me tendréis. El complot contra Lázaro

9 А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.

Gran multitud de los judíos supieron entonces que él estaba allí, y fueron, no solamente por causa de Jesús, sino también para ver a Lázaro, a quien había resucitado de los muertos.

10 А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,

Pero los principales sacerdotes acordaron dar muerte también a Lázaro,

11 б о багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.

porque a causa de él muchos de los judíos se apartaban y creían en Jesús. La entrada triunfal en Jerusalén

12 А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,

El siguiente día, grandes multitudes que habían ido a la fiesta, al oír que Jesús llegaba a Jerusalén,

13 т о взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!

tomaron ramas de palmera y salieron a recibirlo, y clamaban: —¡Hosana! ¡Bendito el que viene en el nombre del Señor, el Rey de Israel!

14 І сус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:

Halló Jesús un asnillo y montó sobre él, como está escrito:

15 Н е бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!

«No temas, hija de Sión; tu Rey viene, montado sobre un pollino de asna.»

16 А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.

Estas cosas no las entendieron sus discípulos al principio, pero cuando Jesús fue glorificado, entonces se acordaron de que estas cosas estaban escritas acerca de él, y de que se las habían hecho.

17 Т оді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.

Y daba testimonio la gente que estaba con él cuando llamó a Lázaro del sepulcro y lo resucitó de los muertos.

18 Ч ерез це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.

Por lo cual también había salido la gente a recibirlo, porque había oído que él había hecho esta señal.

19 Ф арисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!

Pero los fariseos dijeron entre sí: —Ya veis que no conseguís nada. Mirad, el mundo se va tras él. Unos griegos buscan a Jesús

20 А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.

Había ciertos griegos entre los que habían subido a adorar en la fiesta.

21 І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.

Estos, pues, se acercaron a Felipe, que era de Betsaida de Galilea, y le rogaron, diciendo: —Señor, queremos ver a Jesús.

22 І де Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.

Felipe fue y se lo dijo a Andrés; entonces Andrés y Felipe se lo dijeron a Jesús.

23 І сус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.

Jesús les respondió diciendo: —Ha llegado la hora para que el Hijo del hombre sea glorificado.

24 П оправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.

De cierto, de cierto os digo que si el grano de trigo que cae en la tierra no muere, queda solo, pero si muere, lleva mucho fruto.

25 Х то кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.

El que ama su vida, la perderá; y el que odia su vida en este mundo, para vida eterna la guardará.

26 Я к хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.

Si alguno me sirve, sígame; y donde yo esté, allí también estará mi servidor. Si alguno me sirve, mi Padre lo honrará. Jesús anuncia su muerte

27 З атривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю...

»Ahora está turbada mi alma, ¿y qué diré? ¿Padre, sálvame de esta hora? Pero para esto he llegado a esta hora.

28 П рослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю!

Padre, glorifica tu nombre. Entonces vino una voz del cielo: «Lo he glorificado, y lo glorificaré otra vez.»

29 А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив!

Y la multitud que estaba allí y había oído la voz, decía que había sido un trueno. Otros decían: —Un ángel le ha hablado.

30 І сус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.

Respondió Jesús y dijo: —No ha venido esta voz por causa mía, sino por causa de vosotros.

31 Т епер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.

Ahora es el juicio de este mundo; ahora el príncipe de este mundo será echado fuera.

32 І , як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.

Y yo, cuando sea levantado de la tierra, a todos atraeré a mí mismo.

33 А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти.

Esto decía dando a entender de qué muerte iba a morir.

34 А народ відповів Йому: Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути? Хто такий Цей Син Людський?

Le respondió la gente: —Nosotros hemos oído que, según la Ley, el Cristo permanece para siempre. ¿Cómo, pues, dices tú que es necesario que el Hijo del hombre sea levantado? ¿Quién es este Hijo del hombre?

35 І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходить, не знає, куди він іде...

Entonces Jesús les dijo: —Aún por un poco de tiempo la luz está entre vosotros; andad entretanto que tenéis luz, para que no os sorprendan las tinieblas, porque el que anda en tinieblas no sabe a dónde va.

36 А ж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали. Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них.

Entre tanto que tenéis la luz, creed en la luz, para que seáis hijos de luz. Incredulidad de los judíos Habiendo dicho Jesús esto, se fue y se ocultó de ellos.

37 І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,

Pero a pesar de que había hecho tantas señales delante de ellos, no creían en él,

38 щ об справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: Хто повірив тому, що ми, Господи, чули, а Господнє рамено кому об'явилось?

para que se cumpliera la palabra del profeta Isaías, que dijo: «Señor, ¿quién ha creído a nuestro anuncio? ¿Y a quién se ha revelado el brazo del Señor?»

39 Т ому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік:

Por esto no podían creer, porque también dijo Isaías:

40 З асліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не навернулись, щоб Я їх уздоровив!

«Cegó los ojos de ellos y endureció su corazón, para que no vean con los ojos, ni entiendan con el corazón, ni se conviertan, y yo los sane.»

41 Ц е Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіщав.

Isaías dijo esto cuando vio su gloria, y habló acerca de él.

42 П роте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.

A pesar de eso, muchos, incluso de los gobernantes, creyeron en él, pero no lo confesaban por temor a los fariseos, para no ser expulsados de la sinagoga,

43 Б о любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.

porque amaban más la gloria de los hombres que la gloria de Dios. Las palabras de Jesús juzgarán a los hombres

44 А Ісус підняв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.

Jesús clamó y dijo: «El que cree en mí, no cree en mí, sino en el que me envió;

45 А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.

y el que me ve, ve al que me envió.

46 Я , Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався.

Yo, la luz, he venido al mundo, para que todo aquel que cree en mí no permanezca en tinieblas.

47 К оли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.

Al que oye mis palabras y no las guarda, yo no lo juzgo, porque no he venido a juzgar al mundo, sino a salvar al mundo.

48 Х то цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!

El que me rechaza y no recibe mis palabras, tiene quien lo juzgue: la palabra que he hablado, ella lo juzgará en el día final.

49 Б о від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, то Він Мені заповідь дав, що Я маю казати та що говорити.

Yo no he hablado por mi propia cuenta; el Padre, que me envió, él me dio mandamiento de lo que he de decir y de lo que he de hablar.

50 І відаю Я, що Його ота заповідь то вічне життя. Тож що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав.

Y sé que su mandamiento es vida eterna. Así pues, lo que yo hablo, lo hablo como el Padre me lo ha dicho.»