1 Т ого ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

Aquel día salió Jesús de la casa y se sentó junto al mar.

2 І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

Se le acercó mucha gente, así que él, entrando en la barca, se sentó, y toda la gente estaba en la playa.

3 І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

Les habló muchas cosas por parábolas, diciendo: «El sembrador salió a sembrar.

4 І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

Mientras sembraba, parte de la semilla cayó junto al camino, y vinieron las aves y la comieron.

5 Д ругі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

Parte cayó en pedregales, donde no había mucha tierra, y brotó pronto, porque no tenía profundidad de tierra;

6 а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

pero cuando salió el sol, se quemó y, como no tenía raíz, se secó.

7 А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

Parte cayó entre espinos, y los espinos crecieron y la ahogaron.

8 І нші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

Pero parte cayó en buena tierra, y dio fruto, cuál a ciento, cuál a sesenta y cuál a treinta por uno.

9 Х то має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

El que tiene oídos para oír, oiga.» Propósito de las parábolas

10 І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

Entonces, acercándose los discípulos, le preguntaron: —¿Por qué les hablas por parábolas?

11 А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

Él, respondiendo, les dijo: —Porque a vosotros os es dado saber los misterios del reino de los cielos, pero a ellos no les es dado,

12 Б о хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

pues a cualquiera que tiene, se le dará y tendrá más; pero al que no tiene, aun lo que tiene le será quitado.

13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

Por eso les hablo por parábolas: porque viendo no ven, y oyendo no oyen ni entienden.

14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

De manera que se cumple en ellos la profecía de Isaías, que dijo: »“De oído oiréis, y no entenderéis; y viendo veréis, y no percibiréis,

15 З атовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

porque el corazón de este pueblo se ha entorpecido, y con los oídos oyen pesadamente, y han cerrado sus ojos; para que no vean con los ojos, ni oigan con los oídos, ni con el corazón entiendan, ni se conviertan y yo los sane.”

16 О чі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

»Pero bienaventurados vuestros ojos, porque ven; y vuestros oídos, porque oyen.

17 Б о поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

De cierto os digo que muchos profetas y justos desearon ver lo que veis, y no lo vieron; y oír lo que oís, y no lo oyeron. Jesús explica la parábola del sembrador

18 П ослухайте ж притчу про сіяча.

»Oíd, pues, vosotros la parábola del sembrador:

19 Д о кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

Cuando alguno oye la palabra del Reino y no la entiende, viene el malo y arrebata lo que fue sembrado en su corazón. Éste es el que fue sembrado junto al camino.

20 А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

El que fue sembrado en pedregales es el que oye la palabra y al momento la recibe con gozo,

21 а ле кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

pero no tiene raíz en sí, sino que es de corta duración, pues al venir la aflicción o la persecución por causa de la palabra, luego tropieza.

22 А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

El que fue sembrado entre espinos es el que oye la palabra, pero las preocupaciones de este siglo y el engaño de las riquezas ahogan la palabra, y se hace infructuosa.

23 А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

Pero el que fue sembrado en buena tierra es el que oye y entiende la palabra, y da fruto; y produce a ciento, a sesenta y a treinta por uno. Parábola del trigo y la cizaña

24 І ншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

Les refirió otra parábola, diciendo: «El reino de los cielos es semejante a un hombre que sembró buena semilla en su campo;

25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

pero mientras dormían los hombres, vino su enemigo y sembró cizaña entre el trigo, y se fue.

26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.

Cuando brotó la hierba y dio fruto, entonces apareció también la cizaña.

27 І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?

Fueron entonces los siervos del padre de familia y le dijeron: “Señor, ¿no sembraste buena semilla en tu campo? ¿Cómo, pues, tiene cizaña?”

28 А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?

Él les dijo: “Un enemigo ha hecho esto.” Y los siervos le dijeron: “¿Quieres, pues, que vayamos y la arranquemos?”

29 А ле він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.

Él les dijo: “No, no sea que al arrancar la cizaña arranquéis también con ella el trigo.

30 З алишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

Dejad crecer juntamente lo uno y lo otro hasta la siega, y al tiempo de la siega yo diré a los segadores: ‘Recoged primero la cizaña y atadla en manojos para quemarla; pero recoged el trigo en mi granero.’”» Parábola de la semilla de mostaza

31 І ншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

Otra parábola les refirió, diciendo: «El reino de los cielos es semejante al grano de mostaza que un hombre tomó y sembró en su campo.

32 В оно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.

Ésta es a la verdad la más pequeña de todas las semillas, pero cuando ha crecido es la mayor de las hortalizas y se hace árbol, de tal manera que vienen las aves del cielo y hacen nidos en sus ramas.» Parábola de la levadura

33 І ншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.

Otra parábola les dijo: «El reino de los cielos es semejante a la levadura que tomó una mujer y escondió en tres medidas de harina, hasta que todo quedó leudado.» Uso que Jesús hace de las parábolas

34 Ц е все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,

Todo esto habló Jesús por parábolas a la gente, y sin parábolas no les hablaba,

35 щ об справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

para que se cumpliera lo que dijo el profeta: «Abriré en parábolas mi boca; declararé cosas escondidas desde la fundación del mundo.» Jesús explica la parábola de la cizaña

36 Т оді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.

Entonces, después de despedir a la gente, entró Jesús en la casa. Se le acercaron sus discípulos y le dijeron: —Explícanos la parábola de la cizaña del campo.

37 А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,

Respondiendo él, les dijo: —El que siembra la buena semilla es el Hijo del hombre.

38 а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;

El campo es el mundo; la buena semilla son los hijos del Reino, y la cizaña son los hijos del malo.

39 а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

El enemigo que la sembró es el diablo; la siega es el fin del mundo, y los segadores son los ángeles.

40 І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.

De manera que, así como se arranca la cizaña y se quema en el fuego, así será en el fin de este mundo.

41 П ошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,

Enviará el Hijo del hombre a sus ángeles, y recogerán de su Reino a todos los que sirven de tropiezo y a los que hacen maldad,

42 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

y los echarán en el horno de fuego; allí será el lloro y el crujir de dientes.

43 Т оді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

Entonces los justos resplandecerán como el sol en el reino de su Padre. El que tiene oídos para oír, oiga. Parábola del tesoro escondido

44 Ц арство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

»Además el reino de los cielos es semejante a un tesoro escondido en un campo, el cual un hombre halla y lo esconde de nuevo; y gozoso por ello va y vende todo lo que tiene y compra aquel campo. La perla preciosa

45 П одібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,

»También el reino de los cielos es semejante a un comerciante que busca buenas perlas,

46 а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

y al hallar una perla preciosa, fue y vendió todo lo que tenía y la compró. Parábola de la red

47 П одібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.

»Asimismo el reino de los cielos es semejante a una red que, echada al mar, recoge toda clase de peces.

48 К оли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.

Cuando está llena, la sacan a la orilla, se sientan y recogen lo bueno en cestas y echan fuera lo malo.

49 Т ак буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

Así será al fin del mundo: saldrán los ángeles y apartarán a los malos de entre los justos,

50 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

y los echarán en el horno de fuego; allí será el lloro y el crujir de dientes. Tesoros nuevos y viejos

51 Ч и ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.

Jesús les preguntó: —¿Habéis entendido todas estas cosas? Ellos respondieron: —Sí, Señor.

52 І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

Él les dijo: —Por eso todo escriba docto en el reino de los cielos es semejante a un padre de familia que saca de su tesoro cosas nuevas y cosas viejas. Jesús en Nazaret

53 І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.

Aconteció que cuando terminó Jesús estas parábolas, se fue de allí.

54 І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?

Vino a su tierra y les enseñaba en la sinagoga de ellos, de tal manera que se maravillaban y decían: —¿De dónde saca éste esta sabiduría y estos milagros?

55 Ч и ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

¿No es éste el hijo del carpintero? ¿No se llama su madre María, y sus hermanos, Jacobo, José, Simón y Judas?

56 І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?

¿No están todas sus hermanas con nosotros? ¿De dónde, pues, saca éste todas estas cosas?

57 І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!

Y se escandalizaban de él. Pero Jesús les dijo: —No hay profeta sin honra, sino en su propia tierra y en su casa.

58 І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.

Y no hizo allí muchos milagros debido a la incredulidad de ellos.