1 Я саронська троянда, я долинна лілея!

Yo soy la rosa de Sarón, el lirio de los valles. El esposo

2 Я к лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!

Como el lirio entre los espinos es mi amada entre las jóvenes. La esposa

3 Я к та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!

Como un manzano entre árboles silvestres es mi amado entre los jóvenes. A su sombra deseada me senté y su fruto fue dulce a mi paladar.

4 В ін впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!

Me llevó a la sala de banquetes y tendió sobre mí la bandera de su amor.

5 П ідкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!

Sustentadme con pasas, confortadme con manzanas, porque estoy enferma de amor.

6 Л іва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...

Su izquierda esté debajo de mi cabeza; con su derecha me abrace. El esposo

7 З аклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...

¡Yo os conjuro, hijas de Jerusalén, por las gacelas y las ciervas del campo, que no despertéis a mi amor! ¡Dejadla dormir mientras quiera! La esposa

8 Г олос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує...

¡La voz de mi amado! ¡Ya viene, saltando sobre los montes, brincando por los collados!

9 М ій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...

Semejante a una gacela es mi amado; como un joven cervatillo. Helo aquí, está tras nuestra pared, mirando por las ventanas, atisbando por las celosías.

10 М ій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

Habló mi amado, y me dijo: «Amada mía, hermosa mía, levántate y ven.

11 Б о оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.

Ya ha pasado el invierno, la lluvia ha cesado y se fue;

12 П оказались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!

han brotado las flores en la tierra, ha venido el tiempo de la canción y se oye el arrullo de la tórtola en nuestro país.

13 Ф іґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

Ya la higuera ha dado sus higos y las vides en cierne, su olor. »¡Amada mía, hermosa mía, levántate y ven!

14 Г олубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!

Paloma mía, que anidas en lo oculto de la roca, en lo escondido de escarpados parajes, muéstrame tu rostro, hazme oír tu voz, porque tu voz es dulce y hermoso tu aspecto.» La esposa y el esposo

15 Л овіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!

¡Cazadnos las zorras, esas zorras pequeñas que destruyen las viñas, nuestras viñas en cierne! La esposa

16 М ій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!

¡Mi amado es mío y yo soy suya! Él apacienta entre los lirios.

17 П оки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!

Mientras despunta el día y huyen las sombras, vuelve, amado mío, como una gacela o un cervatillo por los montes de Beter.