1 А Йов відповів та й сказав:

Respondió Job y dijo:

2 М оя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

«Hoy también hablaré con amargura, porque es más grave mi llaga que mi gemido.

3 О , якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

¡Quién me diera el saber dónde hallar a Dios! Yo iría hasta su morada,

4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

expondría mi causa delante de él y llenaría mi boca de argumentos.

5 р озізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

Yo sabría lo que él me respondiese y entendería lo que me dijera.

6 Ч и зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

¿Contendería conmigo con la grandeza de fuerza? ¡No, sino que él me atendería!

7 С праведливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

Allí el justo razonaría con él y yo escaparía para siempre de mi juez.

8 Т а піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

»Si me dirijo al oriente, no lo encuentro; si al occidente, no lo descubro.

9 н а півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

Si él muestra su poder en el norte, yo no lo veo; ni tampoco lo veo si se oculta en el sur.

10 А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

Mas él conoce mi camino: si me prueba, saldré como el oro.

11 Т рималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

Mis pies han seguido sus pisadas; permanecí en su camino, sin apartarme de él.

12 Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

Nunca me separé del mandamiento de sus labios, sino que guardé las palabras de su boca más que mi comida.

13 А ле Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

»Pero si él decide una cosa, ¿quién lo hará cambiar? Lo que desea, lo realiza.

14 б о Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

Él, pues, llevará a término lo que ha decidido en cuanto a mí, y muchas cosas semejantes que tiene en su propósito.

15 Т ому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

Por eso, me espanto en su presencia; cuando lo considero, tiemblo a causa de él.

16 А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

Dios ha enervado mi corazón; me ha aterrado el Omnipotente.

17 б о не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!

¿Por qué no fui aniquilado por las tinieblas? ¿Por qué no fue cubierto por la oscuridad mi rostro?