1 А Йов відповів та й сказав:

Y respondió Job, y dijo:

2 М оя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

Hoy también hablaré con amargura; que es más grave mi llaga que mi gemido.

3 О , якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

¡Quién me diera el saber dónde hallar a Dios! Yo iría hasta su silla.

4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

Ordenaría juicio delante de él, y llenaría mi boca de argumentos.

5 р озізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

Yo sabría lo que él me respondería, y entendería lo que me dijere.

6 Ч и зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

¿Por ventura pleitearía conmigo con grandeza de fuerza? No; antes él la pondría en mí.

7 С праведливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

Allí el recto disputaría con él; y escaparía para siempre del que me condena.

8 Т а піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

He aquí yo iré al oriente, y no lo hallaré; y al occidente, y no lo percibiré.

9 н а півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

Si al norte él obrare, yo no lo veré; al mediodía se esconderá, y no lo veré.

10 А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

¶ Mas él conoció mi camino; me probó, y salí como oro.

11 Т рималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

Mis pies tomaron su rastro; guardé su camino, y no me aparté.

12 Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

Del mandamiento de sus labios nunca me separé; guardé las palabras de su boca más que mi comida.

13 А ле Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

Pero si él se determina en una cosa, ¿quién lo apartará? Su alma deseó, e hizo.

14 б о Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

Por tanto él acabará lo que me es necesario; y muchas cosas como éstas hay en él.

15 Т ому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

Por lo cual yo me espantaré delante de su rostro; consideraré, y lo temeré.

16 А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

Dios ha enternecido mi corazón, y el Omnipotente me ha espantado.

17 б о не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!

¿Por qué no fui yo cortado delante de las tinieblas, ni cubrió con oscuridad mi rostro?