1 Н аближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

¶ Y estaba cerca el día de la fiesta de los panes sin levadura, que se llama la Pascua.

2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

Y los príncipes de los sacerdotes y los escribas procuraban cómo matarle; mas tenían miedo del pueblo.

3 С атана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

Y entró Satanás en Judas, por sobrenombre Iscariote, el cual era uno del número de los doce;

4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

y fue, y habló con los príncipes de los sacerdotes, y con los capitanes, de cómo se lo entregaría.

5 Т і ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

Los cuales se alegraron, y concertaron de darle dinero.

6 І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

Y prometió, y buscaba oportunidad para entregarle a ellos a espaldas del pueblo.

7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

¶ Y vino el día de los panes sin levadura, en el cual era necesario matar el cordero de la pascua.

8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

Y envió a Pedro y a Juan, diciendo: Id, aparejadnos el cordero de la pascua para que comamos.

9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

Y ellos le dijeron: ¿Dónde quieres que aparejemos?

10 А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

Y él les dijo: He aquí cuando entrareis en la ciudad, os encontrará un hombre que lleva un cántaro de agua; seguidle hasta la casa donde entrare,

11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

y decid al padre de la familia de la casa: El Maestro te dice: ¿Dónde está el aposento donde tengo de comer el cordero de la pascua con mis discípulos?

12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

Entonces él os mostrará un gran cenáculo aderezado; aparejad allí.

13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

Fueron pues, y lo hallaron todo como les había dicho; y aparejaron el cordero de la pascua.

14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

Cuando era la hora, se sentó a la mesa, y con él los doce apóstoles.

15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

Y les dijo: En gran manera he deseado comer con vosotros este cordero de la pascua antes que padezca;

16 Б о кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

porque os digo que no comeré más de él, hasta que sea cumplido en el Reino de Dios.

17 У зявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

Y tomando el vaso, habiendo dado gracias, dijo: Tomad esto, y partidlo entre vosotros;

18 К ажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

Porque os digo, que no beberé más del fruto de la vid, hasta que el Reino de Dios venga.

19 У зявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

Y tomando el pan, habiendo dado gracias, partió, y les dio, diciendo: Esto es mi cuerpo, que por vosotros es dado; haced esto en memoria de mí.

20 П о вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

Asimismo también tomó y les dio el vaso, después que hubo cenado, diciendo: Este vaso es el Nuevo Testamento en mi sangre, que por vosotros se derrama.

21 Т а однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

¶ Con todo eso, he aquí la mano del que me entrega, conmigo en la mesa.

22 Б о Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

Y a la verdad el Hijo del hombre va, según lo que está determinado; pero ¡ay de aquel hombre por el cual es entregado!

23 А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

Ellos entonces comenzaron a preguntar entre sí, cuál de ellos sería el que había de hacer esto.

24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

Y hubo entre ellos una contienda, quién de ellos parecía que había de ser el mayor.

25 В ін же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

Entonces él les dijo: Los reyes de los gentiles se enseñorean de ellos; y los que sobre ellos tienen potestad, son llamados bienhechores;

26 А ле не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

mas vosotros, no así; antes el que es mayor entre vosotros, sea como el más joven; y el que es príncipe, como el que sirve.

27 Б о хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

Porque, ¿cuál es mayor, el que se sienta a la mesa, o el que sirve? ¿No es el que se sienta a la mesa ? Y yo soy entre vosotros como el que sirve.

28 В и ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

Pero vosotros sois los que habéis permanecido conmigo en mis tentaciones.

29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

Yo pues os ordeno el Reino, como mi Padre me lo ordenó a mí,

30 щ об ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

para que comáis y bebáis en mi mesa en mi Reino, y os sentéis sobre tronos juzgando a las doce tribus de Israel.

31 І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

Dijo también el Señor: Simón, Simón, he aquí que Satanás os ha pedido para zarandearos como a trigo;

32 Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

mas yo he rogado por ti que tu fe no falte; y tú, una vez convertido, confirma a tus hermanos.

33 А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

Y él le dijo: Señor, aparejado estoy a ir contigo aun a cárcel y a muerte.

34 В ін же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

Y él dijo: Pedro, te digo que el gallo no cantará hoy antes que tú niegues tres veces que me conoces.

35 І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

Y a ellos dijo: Cuando os envié sin bolsa, y sin alforja, y sin zapatos, ¿os faltó algo? Y ellos dijeron: Nada.

36 А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

Y les dijo: Pues ahora, el que tiene bolsa, tómela, y también la alforja, y el que no tiene, venda su capa y compre espada.

37 Г оворю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

Porque os digo, que es necesario que se cumpla todavía en mí aquello que está escrito: Y con los malos fue contado; porque lo que está escrito de mí, su cumplimiento tiene.

38 І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

Entonces ellos dijeron: Señor, aquí hay dos espadas. Y él les dijo: Basta.

39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

¶ Y saliendo, se fue, como solía, al monte de las Olivas; y sus discípulos también le siguieron.

40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

Cuando llegó a aquel lugar, les dijo: Orad que no entréis en tentación.

41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

Y él se apartó de ellos como a un tiro de piedra; y puesto de rodillas oró,

42 б лагаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

diciendo: Padre, si quieres, pasa este vaso de mí; pero no se haga mi voluntad, sino la tuya.

43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

Y le apareció un ángel del cielo confortándole.

44 А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

Y estando en agonía, oraba más intensamente; y fue su sudor como gotas de sangre que caían hasta la tierra.

45 І , підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

Y cuando se levantó de la oración, y vino a sus discípulos, los halló durmiendo a causa de la tristeza;

46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

y les dijo: ¿Por qué dormís? Levantaos, y orad para que no entréis en tentación.

47 І , коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

¶ Estando él aún hablando, he aquí una multitud; y el que se llamaba Judas, uno de los doce, iba delante de ellos; y llegó a Jesús para besarle.

48 І сус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

Entonces Jesús le dijo: Judas, ¿con un beso entregas al Hijo del hombre?

49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

Y viendo los que estaban con él lo que había de acontecer, le dijeron: Señor, ¿heriremos a espada?

50 І , один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

Y uno de ellos hirió al siervo del príncipe de los sacerdotes, y le quitó la oreja derecha.

51 Т а Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

Entonces respondiendo Jesús, dijo: Dejad hasta aquí. Y tocando su oreja, le sanó.

52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

Y Jesús dijo a los que habían venido a él, a los príncipes de los sacerdotes, y a los capitanes del Templo, y a los ancianos: ¿Cómo a ladrón habéis salido con espadas y con bastones?

53 Я к щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

Habiendo estado con vosotros cada día en el Templo, no extendisteis las manos contra mí; mas ésta es vuestra hora, y la potestad de las tinieblas.

54 А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

¶ Y prendiéndole le trajeron, y le metieron en casa del príncipe de los sacerdotes. Y Pedro le seguía de lejos.

55 Я к розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

Y habiendo encendido fuego en medio de la sala, y sentándose todos alrededor, se sentó también Pedro entre ellos.

56 А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

Y cuando una criada le vio que estaba sentado al fuego, se fijó en él, y dijo: Y éste con él estaba.

57 І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

Entonces él lo negó, diciendo: Mujer, no le conozco.

58 Н езабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

Y un poco después, viéndole otro, dijo: Y tú de ellos eras. Y Pedro dijo: Hombre, no soy.

59 І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

Y como una hora pasada otro afirmaba, diciendo: Verdaderamente también éste estaba con él, porque es galileo.

60 А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

Y Pedro dijo: Hombre, no sé lo que dices. Y luego, estando él aún hablando, el gallo cantó.

61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

Entonces, vuelto el Señor, miró a Pedro; y Pedro se acordó de la palabra del Señor como le había dicho: Antes que el gallo cante, me negarás tres veces.

62 І , вийшовши звідти, він гірко заплакав!

Y saliendo fuera Pedro, lloró amargamente.

63 А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

¶ Y los hombres que tenían a Jesús, se burlaban de él hiriéndole;

64 І , закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

y cubriéndole, herían su rostro, y le preguntaban, diciendo: Profetiza quién es el que te hirió.

65 І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

Y decían otras muchas cosas blasfemándole.

66 А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

Y cuando fue de día, se juntaron los ancianos del pueblo, y los príncipes de los sacerdotes, y los escribas, y le trajeron a su concilio,

67 і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

diciendo: ¿Eres tú el Cristo? Dínoslo. Y les dijo: Si os lo dijere, no creeríais;

68 А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

y también si os preguntare, no me responderéis, ni me soltaréis;

69 Н езабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

mas desde ahora el Hijo del hombre se sentará a la diestra de la potencia de Dios.

70 Т оді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

Y dijeron todos: ¿Luego tú eres Hijo de Dios? Y él les dijo: Vosotros lo decís que YO SOY.

71 А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!

Entonces ellos dijeron: ¿Qué más testimonio deseamos? Porque nosotros lo hemos oído de su boca.