1 П оправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.

¶ De cierto, de cierto os digo: El que no entra por la puerta en el corral de las ovejas, mas sube por otra parte, el tal es ladrón y robador.

2 А хто входить дверима, той вівцям пастух.

Mas el que entra por la puerta, el pastor de las ovejas es.

3 В оротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.

A éste abre el portero, y las ovejas oyen su voz; y a sus ovejas llama por nombre, y las saca.

4 А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.

Y cuando ha sacado fuera sus ovejas, va delante de ellas; y las ovejas le siguen, porque conocen su voz.

5 З а чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.

Mas al extraño no seguirán, antes huirán de él, porque no conocen la voz de los extraños.

6 О цю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.

Esta parábola les dijo Jesús; mas ellos no entendieron qué era lo que les decía.

7 І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.

Volvió, pues, Jesús a decirles: De cierto, de cierto os digo: YO SOY la puerta de las ovejas.

8 У сі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

Todos los que antes de mí vinieron, ladrones son y robadores; mas no los oyeron las ovejas.

9 Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.

YO SOY la puerta; el que por mí entrare, será salvo; y entrará, y saldrá, y hallará pastos.

10 З лодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.

El ladrón no viene sino para hurtar, y matar, y destruir las ovejas; yo he venido para que tengan vida, y para que la tengan en abundancia.

11 Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

YO SOY el buen pastor; el buen pastor su alma da por sus ovejas.

12 А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

Mas el asalariado, y que no es pastor, de quien no son propias las ovejas, ve al lobo que viene, y deja las ovejas, y huye, y el lobo las arrebata, y esparce las ovejas.

13 А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

Así que, el asalariado, huye, porque es asalariado, y las ovejas no le pertenecen.

14 Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

YO SOY el buen Pastor; y conozco mis ovejas, y las mías me conocen.

15 Я к Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

Como el Padre me conoce, y yo conozco al Padre; y pongo mi alma por las ovejas.

16 Т акож маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

También tengo otras ovejas que no son de este corral, aquellas también me conviene traer, y oirán mi voz; y se hará un corral, y habrá un pastor.

17 Ч ерез те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.

Por eso me ama el Padre, porque yo pongo mi alma, para volverla a tomar.

18 Н іхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

Nadie me la quita, mas yo la pongo de mí mismo. Tengo poder para ponerla, y tengo poder para volverla a tomar. Este mandamiento recibí de mi Padre.

19 З -за цих слів між юдеями знову незгода знялася.

¶ Y volvió a haber disensión entre los judíos por estas palabras.

20 І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?

Y muchos de ellos decían: Demonio tiene, y está fuera de sí; ¿para qué le oís?

21 І нші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...

Decían otros: Estas palabras no son de endemoniado; ¿puede un demonio abrir los ojos de los ciegos?

22 Б уло тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.

¶ Y se hacían las Encenias (dedicación) en Jerusalén; y era invierno;

23 А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.

Y Jesús andaba en el templo por el portal de Salomón.

24 Ю деї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!

Y le rodearon los judíos y le dijeron: ¿Hasta cuándo quitas nuestra alma? Si tú eres el Cristo, dínoslo abiertamente.

25 В ідповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.

Les respondió Jesús: Os lo he dicho, y no creéis; las obras que yo hago en nombre de mi Padre, éstas dan testimonio de mí;

26 Т а не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

mas vosotros no creéis, porque no sois de mis ovejas, como os he dicho.

27 М ого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.

Mis ovejas oyen mi voz, y yo las conozco, y me siguen;

28 І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

y yo les doy vida eterna y no perecerán para siempre, y nadie las arrebatará de mi mano.

29 М ій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.

Mi Padre que me las dio, mayor que todos es y nadie las puede arrebatar de la mano de mi Padre.

30 Я й Отець Ми одне!

Yo y el Padre una cosa somos.

31 З нов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.

Entonces volvieron a tomar piedras los judíos para apedrearle.

32 В ідповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?

Les respondió Jesús: Muchas buenas obras os he mostrado de mi Padre, ¿por cuál obra de esas me apedreáis?

33 Ю деї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...

Le respondieron los judíos, diciendo: Por la buena obra no te apedreamos, sino por la blasfemia; y porque tú, siendo hombre, te haces Dios.

34 В ідповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?

Les respondió Jesús: ¿No está escrito en vuestra ley: Yo dije, dioses sois?

35 К оли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,

Si dijo, dioses, a aquellos a los cuales fue hecha palabra de Dios (y la Escritura no puede ser quebrantada),

36 т о Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?

¿a quien el Padre santificó y envió al mundo, vosotros decís: Tú blasfemas, porque dije: Hijo de Dios soy?

37 К оли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.

Si no hago las obras de mi Padre, no me creáis.

38 А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!

Mas si las hago, y aunque a mí no me creáis, creed a las obras; para que conozcáis y creáis que el Padre es en mí, y yo en él.

39 Т оді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.

¶ Por eso procuraban otra vez prenderle; mas él se salió de sus manos;

40 І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.

Y se volvió al otro lado del Jordán, a aquel lugar donde primero había estado bautizando Juan; y permaneció allí.

41 І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.

Y muchos venían a él, y decían que Juan, a la verdad, ninguna señal hizo; mas todo lo que Juan dijo de éste, era verdad.

42 І багато-хто ввірували в Нього там.

Y muchos creyeron allí en él.