1 І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:

¶ Y aconteció que, como hubo acabado Jesús todas estas palabras, dijo a sus discípulos:

2 В и знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.

Sabéis que dentro de dos días se hace la Pascua, y el Hijo del hombre es entregado para ser colgado en un madero.

3 Т оді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,

Entonces los príncipes de los sacerdotes, y los escribas, y los ancianos del pueblo se juntaron en el patio del sumo sacerdote, el cual se llamaba Caifás;

4 і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.

Y tuvieron consejo para prender por engaño a Jesús, y matarle.

5 І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.

Y decían: No en el día de fiesta, para que no se haga alboroto en el pueblo.

6 К оли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,

¶ Y estando Jesús en Betania, en casa de Simón el leproso,

7 п ідійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

vino a él una mujer, teniendo un vaso de alabastro de ungüento de gran precio, y lo derramó sobre la cabeza de él, estando sentado a la mesa.

8 Я к побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?

Lo cual viendo sus discípulos, se enojaron, diciendo: ¿Por qué se pierde esto?

9 Б о дорого можна було б це продати, і віддати убогим.

Porque esto se podía vender por gran precio, y darse a los pobres.

10 З розумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

Y entendiéndolo Jesús, les dijo: ¿Por qué dais pena a esta mujer? Pues ha hecho conmigo buena obra.

11 Б о вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

Porque siempre tienen pobres con vosotros, mas a mí no siempre me tendréis.

12 Б о, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.

Porque echando este ungüento sobre mi cuerpo, para sepultarme lo ha hecho.

13 П оправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

De cierto os digo, que dondequiera que este Evangelio fuere predicado en todo el mundo, también será dicho para memoria de ella, lo que ésta ha hecho.

14 Т оді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

¶ Entonces uno de los doce, que se llamaba Judas Iscariote, fue a los príncipes de los sacerdotes,

15 і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.

y les dijo: ¿Qué me queréis dar, y yo os lo entregaré? Y ellos le señalaron treinta piezas de plata.

16 І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.

Y desde entonces buscaba oportunidad para entregarle.

17 А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?

¶ Y el primer día de la fiesta de los panes sin levadura, vinieron los discípulos a Jesús, diciéndole: ¿Dónde quieres que aderecemos para ti para comer la Pascua?

18 А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.

Y él dijo: Id a la ciudad a cierto hombre, y decidle: El Maestro dice: Mi tiempo está cerca; en tu casa haré la Pascua con mis discípulos.

19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.

Y los discípulos hicieron como Jesús les mandó, y aderezaron la Pascua.

20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

Y como fue la tarde del día, se sentó a la mesa con los doce.

21 І , як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...

Y comiendo ellos, dijo: De cierto os digo, que uno de vosotros me ha de entregar.

22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?

Y entristecidos ellos en gran manera, comenzó cada uno de ellos a decirle: ¿Soy yo, Señor?

23 А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

Entonces él respondiendo, dijo: El que mete la mano conmigo en el plato, ese me ha de entregar.

24 Л юдський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!

A la verdad el Hijo del hombre va, como está escrito de él, mas ¡ay de aquel hombre por quien el Hijo del hombre es entregado! Bueno le fuera al tal hombre no haber nacido.

25 Ю да ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...

Entonces respondiendo Judas, que le entregaba, dijo: ¿Por ventura soy yo, Maestro? Le dice: Tú lo has dicho.

26 Я к вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.

¶ Y comiendo ellos, tomó Jesús el pan, y habiendo dado gracias, lo partió, y dio a sus discípulos, y dijo: Tomad, comed. Esto es mi cuerpo.

27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

Y tomando el vaso, y habiendo dado gracias, les dio, diciendo: Bebed de él todos;

28 б о це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

porque esto es mi sangre del Nuevo Testamento, la cual es derramada por muchos para remisión de los pecados.

29 К ажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.

Y os digo, que desde ahora no beberé más de este fruto de la vid, hasta aquel día, cuando lo tengo que beber nuevo con vosotros en el Reino de mi Padre.

30 А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.

Y habiendo cantado un himno, salieron al monte de las Olivas.

31 П ромовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.

¶ Entonces Jesús les dice: Todos vosotros seréis escandalizados en mí esta noche; porque escrito está: Heriré al Pastor, y las ovejas de la manada serán dispersas.

32 П о воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.

Mas después que haya resucitado, iré delante de vosotros a Galilea.

33 А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.

Y respondiendo Pedro, le dijo: Aunque todos sean escandalizados en ti, yo nunca seré escandalizado.

34 П ромовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...

Jesús le dice: De cierto te digo que esta noche, antes que el gallo cante, me negarás tres veces.

35 Г оворить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.

Le dice Pedro: Aunque me sea necesario morir contigo, no te negaré. Y todos los discípulos dijeron lo mismo.

36 Т оді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.

¶ Entonces llegó Jesús con ellos a un lugar que se llama Getsemaní, y dice a los discípulos: Sentaos aquí, hasta que vaya allí y ore.

37 І , взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.

Y tomando a Pedro, y a los dos hijos de Zebedeo, comenzó a entristecerse y a angustiarse en gran manera.

38 Т оді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...

Entonces Jesús les dice: Mi alma está muy triste hasta la muerte; quedaos aquí, y velad conmigo.

39 І , трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...

Y yéndose un poco más adelante, se postró sobre su rostro, orando, y diciendo: Padre mío, si es posible, pase de mí este vaso; pero no como yo quiero, sino como tú.

40 І , вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...

Y vino a sus discípulos, y los halló durmiendo, y dijo a Pedro: ¿ Así no habéis podido velar conmigo una hora?

41 П ильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.

Velad y orad, para que no entréis en tentación; el espíritu a la verdad está presto, mas la carne débil.

42 В ідійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!

Otra vez fue, segunda vez, y oró diciendo: Padre mío, si no puede este vaso pasar de mí sin que yo lo beba, hágase tu voluntad.

43 І , прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.

Y vino, y los halló otra vez durmiendo; porque los ojos de ellos estaban agravados.

44 І , залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.

Y dejándolos se fue de nuevo, y oró por tercera vez, diciendo las mismas palabras.

45 П отому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...

Entonces vino a sus discípulos y les dice: Dormid ya, y descansad; he aquí ha llegado la hora, y el Hijo del hombre es entregado en manos de pecadores.

46 У ставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!

Levantaos, vamos; he aquí ha llegado el que me ha entregado.

47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.

¶ Y hablando aún él, he aquí Judas, uno de los doce, vino, y con él muchas personas con espadas y bastones, de parte de los príncipes de los sacerdotes, y de los ancianos del pueblo.

48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.

Y el que le entregaba les había dado señal, diciendo: Al que yo besare, aquel es; prendedle.

49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.

Y luego que llegó a Jesús, dijo: Hallas gozo, Maestro. Y le besó.

50 І сус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.

Y Jesús le dijo: Amigo, ¿a qué vienes? Entonces llegaron, y echaron mano a Jesús, y le prendieron.

51 А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.

Y he aquí, uno de los que estaban con Jesús, extendiendo la mano, sacó su espada, e hiriendo a un siervo del sumo sacerdote, le quitó una oreja.

52 Т оді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.

Entonces Jesús le dice: Vuelve tu espada a su lugar; porque todos los que tomaren espada, a espada perecerán.

53 Ч и ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?

¿Acaso piensas que no puedo ahora orar a mi Padre, y él me daría más de doce legiones de ángeles?

54 А ле як має збутись Писання, що так статися мусить?

¿Cómo, pues, se cumplirían las Escrituras, de que así tiene que ser?

55 Т ієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.

En aquella hora dijo Jesús a la multitud: ¿Como a ladrón habéis salido con espadas y con bastones a prenderme? Cada día me sentaba con vosotros enseñando en el Templo, y no me prendisteis.

56 Ц е ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...

Mas todo esto se hace, para que se cumplan las Escrituras de los profetas. Entonces todos los discípulos huyeron, dejándole.

57 А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.

¶ Y ellos, prendieron a Jesús, y le llevaron a Caifás sumo sacerdote, donde los escribas y los ancianos estaban juntos.

58 П етро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.

Mas Pedro le seguía de lejos hasta el patio del sumo sacerdote; y entrando, estaba sentado con los criados, para ver el fin.

59 А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

Y los príncipes de los sacerdotes, y los ancianos, y todo el consejo, buscaban falso testimonio contra Jesús, para entregarle a la muerte;

60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,

y no lo hallaron, aunque muchos testigos falsos se llegaban, aun no lo hallaron; mas a la postre vinieron dos testigos falsos,

61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.

que dijeron: Este dijo: Puedo derribar el Templo de Dios, y en tres días reedificarlo.

62 Т оді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?

Y levantándose el sumo sacerdote, le dijo: ¿No respondes nada? ¿Qué testifican éstos contra ti?

63 І сус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?

Mas Jesús callaba. Respondiendo el sumo sacerdote, le dijo: Te conjuro por el Dios viviente, que nos digas si eres tú el Cristo, Hijo de Dios.

64 П ромовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

Jesús le dijo: Tú lo has dicho; y aun os digo, que desde ahora habéis de ver al Hijo del hombre sentado a la diestra de la potencia, y que viene en las nubes del cielo.

65 Т оді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!

Entonces el sumo sacerdote rasgó sus vestidos, diciendo: Ha blasfemado; ¿qué más necesidad tenemos de testigos? He aquí, ahora habéis oído su blasfemia.

66 Я к вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!

¿Qué os parece? Y respondiendo ellos, dijeron: Culpado es de muerte.

67 Т оді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,

Entonces le escupieron en su rostro, y le dieron de bofetadas; y otros le herían con las varas,

68 і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...

diciendo: Profetízanos, oh Cristo, quién es el que te ha herido.

69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!

¶ Y Pedro estaba sentado fuera en el patio; y se llegó a él una criada, diciendo: Y tú con Jesús el Galileo estabas.

70 А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...

Mas él negó delante de todos, diciendo: No sé lo que dices.

71 А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!

Y saliendo él a la puerta, le vio otra, y dijo a los que estaban allí: También éste estaba con Jesús Nazareno.

72 І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...

Y negó otra vez con juramento: No conozco al hombre.

73 П ідійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.

Y un poco después llegaron los que estaban por allí, y dijeron a Pedro: Verdaderamente también tú eres de ellos, porque aun tu habla te hace manifiesto.

74 Т оді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...

Entonces comenzó a imprecarse, y a jurar, diciendo: No conozco al hombre. Y un gallo cantó luego.

75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...

Y se acordó Pedro de las palabras de Jesús, que le dijo: Antes que cante el gallo, me negarás tres veces. Y saliendo fuera, lloró amargamente.