1 І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:

Now it came to pass, when Jesus had finished all these sayings, that He said to His disciples,

2 В и знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.

“You know that after two days is the Passover, and the Son of Man will be delivered up to be crucified.”

3 Т оді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,

Then the chief priests, the scribes, and the elders of the people assembled at the palace of the high priest, who was called Caiaphas,

4 і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.

and plotted to take Jesus by trickery and kill Him.

5 І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.

But they said, “Not during the feast, lest there be an uproar among the people.” The Anointing at Bethany

6 К оли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,

And when Jesus was in Bethany at the house of Simon the leper,

7 п ідійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

a woman came to Him having an alabaster flask of very costly fragrant oil, and she poured it on His head as He sat at the table.

8 Я к побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?

But when His disciples saw it, they were indignant, saying, “Why this waste?

9 Б о дорого можна було б це продати, і віддати убогим.

For this fragrant oil might have been sold for much and given to the poor.”

10 З розумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

But when Jesus was aware of it, He said to them, “Why do you trouble the woman? For she has done a good work for Me.

11 Б о вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

For you have the poor with you always, but Me you do not have always.

12 Б о, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.

For in pouring this fragrant oil on My body, she did it for My burial.

13 П оправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

Assuredly, I say to you, wherever this gospel is preached in the whole world, what this woman has done will also be told as a memorial to her.” Judas Agrees to Betray Jesus

14 Т оді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

Then one of the twelve, called Judas Iscariot, went to the chief priests

15 і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.

and said, “What are you willing to give me if I deliver Him to you?” And they counted out to him thirty pieces of silver.

16 І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.

So from that time he sought opportunity to betray Him. Jesus Celebrates Passover with His Disciples

17 А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?

Now on the first day of the Feast of Unleavened Bread the disciples came to Jesus, saying to Him, “Where do You want us to prepare for You to eat the Passover?”

18 А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.

And He said, “Go into the city to a certain man, and say to him, ‘The Teacher says, “My time is at hand; I will keep the Passover at your house with My disciples.”’”

19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.

So the disciples did as Jesus had directed them; and they prepared the Passover.

20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

When evening had come, He sat down with the twelve.

21 І , як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...

Now as they were eating, He said, “Assuredly, I say to you, one of you will betray Me.”

22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?

And they were exceedingly sorrowful, and each of them began to say to Him, “Lord, is it I?”

23 А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

He answered and said, “He who dipped his hand with Me in the dish will betray Me.

24 Л юдський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!

The Son of Man indeed goes just as it is written of Him, but woe to that man by whom the Son of Man is betrayed! It would have been good for that man if he had not been born.”

25 Ю да ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...

Then Judas, who was betraying Him, answered and said, “Rabbi, is it I?” He said to him, “You have said it.” Jesus Institutes the Lord’s Supper

26 Я к вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.

And as they were eating, Jesus took bread, blessed and broke it, and gave it to the disciples and said, “Take, eat; this is My body.”

27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

Then He took the cup, and gave thanks, and gave it to them, saying, “Drink from it, all of you.

28 б о це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

For this is My blood of the new covenant, which is shed for many for the remission of sins.

29 К ажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.

But I say to you, I will not drink of this fruit of the vine from now on until that day when I drink it new with you in My Father’s kingdom.”

30 А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.

And when they had sung a hymn, they went out to the Mount of Olives. Jesus Predicts Peter’s Denial

31 П ромовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.

Then Jesus said to them, “All of you will be made to stumble because of Me this night, for it is written: ‘I will strike the Shepherd, And the sheep of the flock will be scattered.’

32 П о воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.

But after I have been raised, I will go before you to Galilee.”

33 А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.

Peter answered and said to Him, “Even if all are made to stumble because of You, I will never be made to stumble.”

34 П ромовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...

Jesus said to him, “Assuredly, I say to you that this night, before the rooster crows, you will deny Me three times.”

35 Г оворить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.

Peter said to Him, “Even if I have to die with You, I will not deny You!” And so said all the disciples. The Prayer in the Garden

36 Т оді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.

Then Jesus came with them to a place called Gethsemane, and said to the disciples, “Sit here while I go and pray over there.”

37 І , взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.

And He took with Him Peter and the two sons of Zebedee, and He began to be sorrowful and deeply distressed.

38 Т оді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...

Then He said to them, “My soul is exceedingly sorrowful, even to death. Stay here and watch with Me.”

39 І , трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...

He went a little farther and fell on His face, and prayed, saying, “O My Father, if it is possible, let this cup pass from Me; nevertheless, not as I will, but as You will. ”

40 І , вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...

Then He came to the disciples and found them sleeping, and said to Peter, “What! Could you not watch with Me one hour?

41 П ильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.

Watch and pray, lest you enter into temptation. The spirit indeed is willing, but the flesh is weak.”

42 В ідійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!

Again, a second time, He went away and prayed, saying, “O My Father, if this cup cannot pass away from Me unless I drink it, Your will be done.”

43 І , прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.

And He came and found them asleep again, for their eyes were heavy.

44 І , залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.

So He left them, went away again, and prayed the third time, saying the same words.

45 П отому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...

Then He came to His disciples and said to them, “Are you still sleeping and resting? Behold, the hour is at hand, and the Son of Man is being betrayed into the hands of sinners.

46 У ставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!

Rise, let us be going. See, My betrayer is at hand.” Betrayal and Arrest in Gethsemane

47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.

And while He was still speaking, behold, Judas, one of the twelve, with a great multitude with swords and clubs, came from the chief priests and elders of the people.

48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.

Now His betrayer had given them a sign, saying, “Whomever I kiss, He is the One; seize Him.”

49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.

Immediately he went up to Jesus and said, “Greetings, Rabbi!” and kissed Him.

50 І сус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.

But Jesus said to him, “Friend, why have you come?” Then they came and laid hands on Jesus and took Him.

51 А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.

And suddenly, one of those who were with Jesus stretched out his hand and drew his sword, struck the servant of the high priest, and cut off his ear.

52 Т оді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.

But Jesus said to him, “Put your sword in its place, for all who take the sword will perish by the sword.

53 Ч и ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?

Or do you think that I cannot now pray to My Father, and He will provide Me with more than twelve legions of angels?

54 А ле як має збутись Писання, що так статися мусить?

How then could the Scriptures be fulfilled, that it must happen thus?”

55 Т ієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.

In that hour Jesus said to the multitudes, “Have you come out, as against a robber, with swords and clubs to take Me? I sat daily with you, teaching in the temple, and you did not seize Me.

56 Ц е ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...

But all this was done that the Scriptures of the prophets might be fulfilled.” Then all the disciples forsook Him and fled. Jesus Faces the Sanhedrin

57 А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.

And those who had laid hold of Jesus led Him away to Caiaphas the high priest, where the scribes and the elders were assembled.

58 П етро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.

But Peter followed Him at a distance to the high priest’s courtyard. And he went in and sat with the servants to see the end.

59 А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

Now the chief priests, the elders, and all the council sought false testimony against Jesus to put Him to death,

60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,

but found none. Even though many false witnesses came forward, they found none. But at last two false witnesses came forward

61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.

and said, “This fellow said, ‘I am able to destroy the temple of God and to build it in three days.’”

62 Т оді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?

And the high priest arose and said to Him, “Do You answer nothing? What is it these men testify against You?”

63 І сус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?

But Jesus kept silent. And the high priest answered and said to Him, “I put You under oath by the living God: Tell us if You are the Christ, the Son of God!”

64 П ромовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

Jesus said to him, “ It is as you said. Nevertheless, I say to you, hereafter you will see the Son of Man sitting at the right hand of the Power, and coming on the clouds of heaven.”

65 Т оді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!

Then the high priest tore his clothes, saying, “He has spoken blasphemy! What further need do we have of witnesses? Look, now you have heard His blasphemy!

66 Я к вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!

What do you think?” They answered and said, “He is deserving of death.”

67 Т оді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,

Then they spat in His face and beat Him; and others struck Him with the palms of their hands,

68 і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...

saying, “Prophesy to us, Christ! Who is the one who struck You?” Peter Denies Jesus, and Weeps Bitterly

69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!

Now Peter sat outside in the courtyard. And a servant girl came to him, saying, “You also were with Jesus of Galilee.”

70 А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...

But he denied it before them all, saying, “I do not know what you are saying.”

71 А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!

And when he had gone out to the gateway, another girl saw him and said to those who were there, “This fellow also was with Jesus of Nazareth.”

72 І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...

But again he denied with an oath, “I do not know the Man!”

73 П ідійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.

And a little later those who stood by came up and said to Peter, “Surely you also are one of them, for your speech betrays you.”

74 Т оді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...

Then he began to curse and swear, saying, “I do not know the Man!” Immediately a rooster crowed.

75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...

And Peter remembered the word of Jesus who had said to him, “Before the rooster crows, you will deny Me three times.” So he went out and wept bitterly.