1 І взяли Корей, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Датан, і Авірон, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Рувимові,

Now Korah the son of Izhar, the son of Kohath, the son of Levi, with Dathan and Abiram the sons of Eliab, and On the son of Peleth, sons of Reuben, took men;

2 т а й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдесят мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закликувані на збори, люди вельможні.

and they rose up before Moses with some of the children of Israel, two hundred and fifty leaders of the congregation, representatives of the congregation, men of renown.

3 І зібралися вони на Мойсея та на Аарона, та й сказали до них: Досить вам, бо вся громада усі вони святі, а серед них Господь! І чому ви несетеся понад зборами Господніми?

They gathered together against Moses and Aaron, and said to them, “ You take too much upon yourselves, for all the congregation is holy, every one of them, and the Lord is among them. Why then do you exalt yourselves above the assembly of the Lord ?”

4 І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.

So when Moses heard it, he fell on his face;

5 І промовив він до Корея та до всієї громади його, говорячи: Уранці Господь дасть знати, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе; а кого вибере, того Він і наблизить до Себе.

and he spoke to Korah and all his company, saying, “Tomorrow morning the Lord will show who is His and who is holy, and will cause him to come near to Him. That one whom He chooses He will cause to come near to Him.

6 З робіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Корею та вся громадо твоя,

Do this: Take censers, Korah and all your company;

7 і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, той чоловік, що Господь його вибере, він святий. Досить вам, Левієві сини!

put fire in them and put incense in them before the Lord tomorrow, and it shall be that the man whom the Lord chooses is the holy one. You take too much upon yourselves, you sons of Levi!”

8 І сказав Мойсей до Корея: Слухайте ж, Левієві сини,

Then Moses said to Korah, “Hear now, you sons of Levi:

9 ч и вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб наблизити вас до Себе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?

Is it a small thing to you that the God of Israel has separated you from the congregation of Israel, to bring you near to Himself, to do the work of the tabernacle of the Lord, and to stand before the congregation to serve them;

10 І Він наблизив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й священства?.

and that He has brought you near to Himself, you and all your brethren, the sons of Levi, with you? And are you seeking the priesthood also?

11 Т ому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Аарон, що він, що ви ремствуєте проти нього?

Therefore you and all your company are gathered together against the Lord. And what is Aaron that you complain against him?”

12 І послав Мойсей та Аарон закликати Датана й Авірона, синів Еліявових, та сказали вони: Не вийдемо!

And Moses sent to call Dathan and Abiram the sons of Eliab, but they said, “We will not come up!

13 Ч и мало того, що ти вивів нас із краю, який тече молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею?

Is it a small thing that you have brought us up out of a land flowing with milk and honey, to kill us in the wilderness, that you should keep acting like a prince over us?

14 Т и не впровадив нас ані до Краю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля та виноградники. Чи ти вибереш очі цим людям? Не вийдемо!

Moreover you have not brought us into a land flowing with milk and honey, nor given us inheritance of fields and vineyards. Will you put out the eyes of these men? We will not come up!”

15 А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: Не обернися до їхнього приношення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!

Then Moses was very angry, and said to the Lord, “Do not respect their offering. I have not taken one donkey from them, nor have I hurt one of them.”

16 І сказав Мойсей до Корея: Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Аарон узавтра.

And Moses said to Korah, “Tomorrow, you and all your company be present before the Lord —you and they, as well as Aaron.

17 І візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть на неї кадила та й принесете перед Господнє лице кожен кадильницю свою, двісті й п'ятдесят кадильниць, і ти та Аарон, кожен кадильницю свою.

Let each take his censer and put incense in it, and each of you bring his censer before the Lord, two hundred and fifty censers; both you and Aaron, each with his censer.”

18 І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.

So every man took his censer, put fire in it, laid incense on it, and stood at the door of the tabernacle of meeting with Moses and Aaron.

19 І Корей зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!

And Korah gathered all the congregation against them at the door of the tabernacle of meeting. Then the glory of the Lord appeared to all the congregation.

20 І промовив Господь до Мойсея та до Аарона, говорячи:

And the Lord spoke to Moses and Aaron, saying,

21 В ідділіться від цієї громади, Я винищу їх умить!

“Separate yourselves from among this congregation, that I may consume them in a moment.”

22 А вони попадали на обличчя свої та й сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?

Then they fell on their faces, and said, “O God, the God of the spirits of all flesh, shall one man sin, and You be angry with all the congregation?”

23 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

So the Lord spoke to Moses, saying,

24 С кажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця мешкання Корея, Датана й Авірона!

“Speak to the congregation, saying, ‘Get away from the tents of Korah, Dathan, and Abiram.’”

25 І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним старші Ізраїлеві.

Then Moses rose and went to Dathan and Abiram, and the elders of Israel followed him.

26 І він промовляв до громади, говорячи: Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всього, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!

And he spoke to the congregation, saying, “Depart now from the tents of these wicked men! Touch nothing of theirs, lest you be consumed in all their sins.”

27 І вони відступилися від місця мешкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Датан та Авірон вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки їх, і сини їх, та діти їхні.

So they got away from around the tents of Korah, Dathan, and Abiram; and Dathan and Abiram came out and stood at the door of their tents, with their wives, their sons, and their little children.

28 І сказав Мойсей: Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла ці, що вони не з моєї вигадки.

And Moses said: “By this you shall know that the Lord has sent me to do all these works, for I have not done them of my own will.

29 Я кщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене!

If these men die naturally like all men, or if they are visited by the common fate of all men, then the Lord has not sent me.

30 А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу, то пізнаєте, що люди образили Господа.

But if the Lord creates a new thing, and the earth opens its mouth and swallows them up with all that belongs to them, and they go down alive into the pit, then you will understand that these men have rejected the Lord.”

31 І сталося, як скінчив він говорити всі ці слова, то розступилася та земля, що під ними!

Now it came to pass, as he finished speaking all these words, that the ground split apart under them,

32 А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми їхні, і кожну людину, що Кореєва, та ввесь їх маєток.

and the earth opened its mouth and swallowed them up, with their households and all the men with Korah, with all their goods.

33 І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!

So they and all those with them went down alive into the pit; the earth closed over them, and they perished from among the assembly.

34 А ввесь Ізраїль, що був навколо них, повтікав на їхній крик, бо казали: Щоб земля не поглинула й нас!

Then all Israel who were around them fled at their cry, for they said, “Lest the earth swallow us up also! ”

35 І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдесят чоловіка, що приносили кадило!

And a fire came out from the Lord and consumed the two hundred and fifty men who were offering incense.

36 ( 17-1) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Then the Lord spoke to Moses, saying:

37 ( 17-2) Скажи до Елеазара, сина священика Аарона, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорілища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,

“Tell Eleazar, the son of Aaron the priest, to pick up the censers out of the blaze, for they are holy, and scatter the fire some distance away.

38 ( 17-3) кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бляхи на покриття для жертівника, бо приносили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів.

The censers of these men who sinned against their own souls, let them be made into hammered plates as a covering for the altar. Because they presented them before the Lord, therefore they are holy; and they shall be a sign to the children of Israel.”

39 ( 17-4) І взяв священик Елеазар мідяні кадильниці, що приносили їх ті, що спалені, і перекували їх на покриття для жертівника,

So Eleazar the priest took the bronze censers, which those who were burned up had presented, and they were hammered out as a covering on the altar,

40 ( 17-5) пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближався кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.

to be a memorial to the children of Israel that no outsider, who is not a descendant of Aaron, should come near to offer incense before the Lord, that he might not become like Korah and his companions, just as the Lord had said to him through Moses. Complaints of the People

41 ( 17-6) А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: Ви повбивали Господній народ!

On the next day all the congregation of the children of Israel complained against Moses and Aaron, saying, “You have killed the people of the Lord.”

42 ( 17-7) І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, аж ось покрила її хмара, і показалася слава Господня!

Now it happened, when the congregation had gathered against Moses and Aaron, that they turned toward the tabernacle of meeting; and suddenly the cloud covered it, and the glory of the Lord appeared.

43 ( 17-8) І ввійшли Мойсей та Аарон до переду скинії заповіту.

Then Moses and Aaron came before the tabernacle of meeting.

44 ( 17-9) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

And the Lord spoke to Moses, saying,

45 ( 17-10) Вийдіть з-посеред цієї громади, а Я винищу їх умить! І вони попадали на обличчя свої.

“Get away from among this congregation, that I may consume them in a moment.” And they fell on their faces.

46 ( 17-11) І сказав Мойсей до Аарона: Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від жертівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася поразка.

So Moses said to Aaron, “Take a censer and put fire in it from the altar, put incense on it, and take it quickly to the congregation and make atonement for them; for wrath has gone out from the Lord. The plague has begun.”

47 ( 17-12) І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до середини зборів, аж ось розпочалася поразка народу! І він поклав кадила, і очистив народ.

Then Aaron took it as Moses commanded, and ran into the midst of the assembly; and already the plague had begun among the people. So he put in the incense and made atonement for the people.

48 ( 17-13) І став він поміж умерлими та поміж живими, і затрималась та поразка.

And he stood between the dead and the living; so the plague was stopped.

49 ( 17-14) І було померлих поразкою чотирнадцять тисяч і сімсот, окрім померлих у справі Корея.

Now those who died in the plague were fourteen thousand seven hundred, besides those who died in the Korah incident.

50 ( 17-15) І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а поразка припинилася.

So Aaron returned to Moses at the door of the tabernacle of meeting, for the plague had stopped.