1 К раще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

A good name is better than precious ointment, And the day of death than the day of one’s birth;

2 К раще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

Better to go to the house of mourning Than to go to the house of feasting, For that is the end of all men; And the living will take it to heart.

3 К ращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Sorrow is better than laughter, For by a sad countenance the heart is made better.

4 С ерце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

The heart of the wise is in the house of mourning, But the heart of fools is in the house of mirth.

5 К раще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

It is better to hear the rebuke of the wise Than for a man to hear the song of fools.

6 б о як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

For like the crackling of thorns under a pot, So is the laughter of the fool. This also is vanity.

7 К оли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Surely oppression destroys a wise man’s reason, And a bribe debases the heart.

8 К інець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

The end of a thing is better than its beginning; The patient in spirit is better than the proud in spirit.

9 Н е спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Do not hasten in your spirit to be angry, For anger rests in the bosom of fools.

10 Н е кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Do not say, “Why were the former days better than these?” For you do not inquire wisely concerning this.

11 Д обра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Wisdom is good with an inheritance, And profitable to those who see the sun.

12 б о в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

For wisdom is a defense as money is a defense, But the excellence of knowledge is that wisdom gives life to those who have it.

13 Р озваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Consider the work of God; For who can make straight what He has made crooked?

14 З а доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

In the day of prosperity be joyful, But in the day of adversity consider: Surely God has appointed the one as well as the other, So that man can find out nothing that will come after him.

15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

I have seen everything in my days of vanity: There is a just man who perishes in his righteousness, And there is a wicked man who prolongs life in his wickedness.

16 Н е будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Do not be overly righteous, Nor be overly wise: Why should you destroy yourself?

17 Н е будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

Do not be overly wicked, Nor be foolish: Why should you die before your time?

18 Д обре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

It is good that you grasp this, And also not remove your hand from the other; For he who fears God will escape them all.

19 М удрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

Wisdom strengthens the wise More than ten rulers of the city.

20 Н емає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

For there is not a just man on earth who does good And does not sin.

21 т ому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

Also do not take to heart everything people say, Lest you hear your servant cursing you.

22 з нає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

For many times, also, your own heart has known That even you have cursed others.

23 У се це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

All this I have proved by wisdom. I said, “I will be wise”; But it was far from me.

24 Д алеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

As for that which is far off and exceedingly deep, Who can find it out?

25 З вернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

I applied my heart to know, To search and seek out wisdom and the reason of things, To know the wickedness of folly, Even of foolishness and madness.

26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

And I find more bitter than death The woman whose heart is snares and nets, Whose hands are fetters. He who pleases God shall escape from her, But the sinner shall be trapped by her.

27 П одивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

Here is what I have found,” says the Preacher, “ Adding one thing to the other to find out the reason,

28 Ч ого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

Which my soul still seeks but I cannot find: One man among a thousand I have found, But a woman among all these I have not found.

29 К рім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

Truly, this only I have found: That God made man upright, But they have sought out many schemes.”