1 A good name is better than precious ointment, And the day of death than the day of one’s birth;

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

2 B etter to go to the house of mourning Than to go to the house of feasting, For that is the end of all men; And the living will take it to heart.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

3 S orrow is better than laughter, For by a sad countenance the heart is made better.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

4 T he heart of the wise is in the house of mourning, But the heart of fools is in the house of mirth.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

5 I t is better to hear the rebuke of the wise Than for a man to hear the song of fools.

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

6 F or like the crackling of thorns under a pot, So is the laughter of the fool. This also is vanity.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

7 S urely oppression destroys a wise man’s reason, And a bribe debases the heart.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

8 T he end of a thing is better than its beginning; The patient in spirit is better than the proud in spirit.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

9 D o not hasten in your spirit to be angry, For anger rests in the bosom of fools.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

10 D o not say, “Why were the former days better than these?” For you do not inquire wisely concerning this.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

11 W isdom is good with an inheritance, And profitable to those who see the sun.

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 F or wisdom is a defense as money is a defense, But the excellence of knowledge is that wisdom gives life to those who have it.

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

13 C onsider the work of God; For who can make straight what He has made crooked?

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

14 I n the day of prosperity be joyful, But in the day of adversity consider: Surely God has appointed the one as well as the other, So that man can find out nothing that will come after him.

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

15 I have seen everything in my days of vanity: There is a just man who perishes in his righteousness, And there is a wicked man who prolongs life in his wickedness.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 D o not be overly righteous, Nor be overly wise: Why should you destroy yourself?

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 D o not be overly wicked, Nor be foolish: Why should you die before your time?

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

18 I t is good that you grasp this, And also not remove your hand from the other; For he who fears God will escape them all.

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

19 W isdom strengthens the wise More than ten rulers of the city.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 F or there is not a just man on earth who does good And does not sin.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

21 A lso do not take to heart everything people say, Lest you hear your servant cursing you.

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

22 F or many times, also, your own heart has known That even you have cursed others.

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

23 A ll this I have proved by wisdom. I said, “I will be wise”; But it was far from me.

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

24 A s for that which is far off and exceedingly deep, Who can find it out?

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

25 I applied my heart to know, To search and seek out wisdom and the reason of things, To know the wickedness of folly, Even of foolishness and madness.

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

26 A nd I find more bitter than death The woman whose heart is snares and nets, Whose hands are fetters. He who pleases God shall escape from her, But the sinner shall be trapped by her.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

27 H ere is what I have found,” says the Preacher, “ Adding one thing to the other to find out the reason,

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

28 W hich my soul still seeks but I cannot find: One man among a thousand I have found, But a woman among all these I have not found.

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

29 T ruly, this only I have found: That God made man upright, But they have sought out many schemes.”

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...