1 N ow the two angels came to Sodom in the evening, and Lot was sitting in the gate of Sodom. When Lot saw them, he rose to meet them, and he bowed himself with his face toward the ground.

І прибули обидва Анголи до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,

2 A nd he said, “Here now, my lords, please turn in to your servant’s house and spend the night, and wash your feet; then you may rise early and go on your way.” And they said, “No, but we will spend the night in the open square.”

та й промовив: Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й підете на дорогу свою. А вони відказали: Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці.

3 B ut he insisted strongly; so they turned in to him and entered his house. Then he made them a feast, and baked unleavened bread, and they ate.

А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного і їли вони.

4 N ow before they lay down, the men of the city, the men of Sodom, both old and young, all the people from every quarter, surrounded the house.

Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому від малого аж до старого, увесь народ звідусюди оточили той дім.

5 A nd they called to Lot and said to him, “Where are the men who came to you tonight? Bring them out to us that we may know them carnally. ”

І вони закричали до Лота, і сказали йому: Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати!

6 S o Lot went out to them through the doorway, shut the door behind him,

І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,

7 a nd said, “Please, my brethren, do not do so wickedly!

і сказав: Браття мої, не чиніть лихого!

8 S ee now, I have two daughters who have not known a man; please, let me bring them out to you, and you may do to them as you wish; only do nothing to these men, since this is the reason they have come under the shadow of my roof.”

Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби... Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого.

9 A nd they said, “Stand back!” Then they said, “This one came in to stay here, and he keeps acting as a judge; now we will deal worse with you than with them.” So they pressed hard against the man Lot, and came near to break down the door.

А вони закричали: Іди собі геть! І сказали: Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм! І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.

10 B ut the men reached out their hands and pulled Lot into the house with them, and shut the door.

Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.

11 A nd they struck the men who were at the doorway of the house with blindness, both small and great, so that they became weary trying to find the door. Sodom and Gomorrah Destroyed

А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.

12 T hen the men said to Lot, “Have you anyone else here? Son-in-law, your sons, your daughters, and whomever you have in the city—take them out of this place!

І сказали ті мужі до Лота: Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, виведи з цього місця,

13 F or we will destroy this place, because the outcry against them has grown great before the face of the Lord, and the Lord has sent us to destroy it.”

бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його.

14 S o Lot went out and spoke to his sons-in-law, who had married his daughters, and said, “Get up, get out of this place; for the Lord will destroy this city!” But to his sons-in-law he seemed to be joking.

І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Але в очах зятів він здавався як жартун.

15 W hen the morning dawned, the angels urged Lot to hurry, saying, “Arise, take your wife and your two daughters who are here, lest you be consumed in the punishment of the city.”

А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагляли Лота, говорячи: Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста.

16 A nd while he lingered, the men took hold of his hand, his wife’s hand, and the hands of his two daughters, the Lord being merciful to him, and they brought him out and set him outside the city.

А що він вагався, то ті мужі через Господню до нього любов схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.

17 S o it came to pass, when they had brought them outside, that he said, “Escape for your life! Do not look behind you nor stay anywhere in the plain. Escape to the mountains, lest you be destroyed.”

І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: Рятуй свою душу, не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на гору, щоб тобі не загинути.

18 T hen Lot said to them, “Please, no, my lords!

А Лот їм відказав: Ні ж бо, Господи!

19 I ndeed now, your servant has found favor in your sight, and you have increased your mercy which you have shown me by saving my life; but I cannot escape to the mountains, lest some evil overtake me and I die.

Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на гору, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.

20 S ee now, this city is near enough to flee to, and it is a little one; please let me escape there ( is it not a little one?) and my soul shall live.”

Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно маленьке. Нехай сховаюсь я туди, чи ж воно не маленьке? і буде жити душа моя.

21 A nd he said to him, “See, I have favored you concerning this thing also, in that I will not overthrow this city for which you have spoken.

І відказав Він до нього: Ось Я прихиливсь до твого прохання, щоб не зруйнувати міста, про яке ти казав.

22 H urry, escape there. For I cannot do anything until you arrive there.” Therefore the name of the city was called Zoar.

Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не прийдеш туди. Тому й назвав ім'я тому місту: Цоар.

23 T he sun had risen upon the earth when Lot entered Zoar.

Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.

24 T hen the Lord rained brimstone and fire on Sodom and Gomorrah, from the Lord out of the heavens.

І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба.

25 S o He overthrew those cities, all the plain, all the inhabitants of the cities, and what grew on the ground.

І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.

26 B ut his wife looked back behind him, and she became a pillar of salt.

А жінка його, Лотова, озирнулася позад нього, і стала стовпом соляним!...

27 A nd Abraham went early in the morning to the place where he had stood before the Lord.

І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.

28 T hen he looked toward Sodom and Gomorrah, and toward all the land of the plain; and he saw, and behold, the smoke of the land which went up like the smoke of a furnace.

І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...

29 A nd it came to pass, when God destroyed the cities of the plain, that God remembered Abraham, and sent Lot out of the midst of the overthrow, when He overthrew the cities in which Lot had dwelt. The Descendants of Lot

І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з середини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.

30 T hen Lot went up out of Zoar and dwelt in the mountains, and his two daughters were with him; for he was afraid to dwell in Zoar. And he and his two daughters dwelt in a cave.

І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки його з ним, бо боявся пробувати в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.

31 N ow the firstborn said to the younger, “Our father is old, and there is no man on the earth to come in to us as is the custom of all the earth.

І промовила старша молодшій: Наш батько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.

32 C ome, let us make our father drink wine, and we will lie with him, that we may preserve the lineage of our father.”

Ходи, напіймо свого батька вином, і покладімося з ним. І оживимо нащадків від нашого батька.

33 S o they made their father drink wine that night. And the firstborn went in and lay with her father, and he did not know when she lay down or when she arose.

І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

34 I t happened on the next day that the firstborn said to the younger, “Indeed I lay with my father last night; let us make him drink wine tonight also, and you go in and lie with him, that we may preserve the lineage of our father.”

І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, і оживимо нащадків від нашого батька.

35 T hen they made their father drink wine that night also. And the younger arose and lay with him, and he did not know when she lay down or when she arose.

І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

36 T hus both the daughters of Lot were with child by their father.

І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.

37 T he firstborn bore a son and called his name Moab; he is the father of the Moabites to this day.

І вродила старша сина, і назвала ім'я йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.

38 A nd the younger, she also bore a son and called his name Ben-Ammi; he is the father of the people of Ammon to this day.

А молодша вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько синів Аммону аж до цього дня.