1 N ow after five days Ananias the high priest came down with the elders and a certain orator named Tertullus. These gave evidence to the governor against Paul.

А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.

2 A nd when he was called upon, Tertullus began his accusation, saying: “Seeing that through you we enjoy great peace, and prosperity is being brought to this nation by your foresight,

Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою,

3 w e accept it always and in all places, most noble Felix, with all thankfulness.

це ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!

4 N evertheless, not to be tedious to you any further, I beg you to hear, by your courtesy, a few words from us.

Та щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости.

5 F or we have found this man a plague, a creator of dissension among all the Jews throughout the world, and a ringleader of the sect of the Nazarenes.

Ми переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.

6 H e even tried to profane the temple, and we seized him, and wanted to judge him according to our law.

Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.

7 B ut the commander Lysias came by and with great violence took him out of our hands,

Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,

8 c ommanding his accusers to come to you. By examining him yourself you may ascertain all these things of which we accuse him.”

а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.

9 A nd the Jews also assented, maintaining that these things were so. The Defense Before Felix

Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

10 T hen Paul, after the governor had nodded to him to speak, answered: “Inasmuch as I know that you have been for many years a judge of this nation, I do the more cheerfully answer for myself,

І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.

11 b ecause you may ascertain that it is no more than twelve days since I went up to Jerusalem to worship.

Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

12 A nd they neither found me in the temple disputing with anyone nor inciting the crowd, either in the synagogues or in the city.

І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.

13 N or can they prove the things of which they now accuse me.

І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.

14 B ut this I confess to you, that according to the Way which they call a sect, so I worship the God of my fathers, believing all things which are written in the Law and in the Prophets.

Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.

15 I have hope in God, which they themselves also accept, that there will be a resurrection of the dead, both of the just and the unjust.

І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.

16 T his being so, I myself always strive to have a conscience without offense toward God and men.

І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

17 “ Now after many years I came to bring alms and offerings to my nation,

А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.

18 i n the midst of which some Jews from Asia found me purified in the temple, neither with a mob nor with tumult.

Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.

19 T hey ought to have been here before you to object if they had anything against me.

Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

20 O r else let those who are here themselves say if they found any wrongdoing in me while I stood before the council,

Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

21 u nless it is for this one statement which I cried out, standing among them, ‘Concerning the resurrection of the dead I am being judged by you this day.’” Felix Procrastinates

крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!

22 B ut when Felix heard these things, having more accurate knowledge of the Way, he adjourned the proceedings and said, “When Lysias the commander comes down, I will make a decision on your case.”

Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.

23 S o he commanded the centurion to keep Paul and to let him have liberty, and told him not to forbid any of his friends to provide for or visit him.

І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.

24 A nd after some days, when Felix came with his wife Drusilla, who was Jewish, he sent for Paul and heard him concerning the faith in Christ.

А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

25 N ow as he reasoned about righteousness, self-control, and the judgment to come, Felix was afraid and answered, “Go away for now; when I have a convenient time I will call for you.”

І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!

26 M eanwhile he also hoped that money would be given him by Paul, that he might release him. Therefore he sent for him more often and conversed with him.

Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.

27 B ut after two years Porcius Festus succeeded Felix; and Felix, wanting to do the Jews a favor, left Paul bound.

Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив.