1 T he word which came to Jeremiah from the Lord, saying:

Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

2 “ Arise and go down to the potter’s house, and there I will cause you to hear My words.”

Устань, і зійди до дому ганчара, і там почуєш слова Мої.

3 T hen I went down to the potter’s house, and there he was, making something at the wheel.

І зійшов я до дому ганчара, аж ось він робить працю на кружалі.

4 A nd the vessel that he made of clay was marred in the hand of the potter; so he made it again into another vessel, as it seemed good to the potter to make.

І в руках ганчара попсулась посудина, яку він із глини робив. І він знову зробив з неї іншу посудину, як сподобалося ганчареві зробити.

5 T hen the word of the Lord came to me, saying:

І було мені слово Господнє, говорячи:

6 “ O house of Israel, can I not do with you as this potter?” says the Lord. “Look, as the clay is in the potter’s hand, so are you in My hand, O house of Israel!

Чи не міг би зробити й Я вам, як ганчар цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!

7 T he instant I speak concerning a nation and concerning a kingdom, to pluck up, to pull down, and to destroy it,

Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити,

8 i f that nation against whom I have spoken turns from its evil, I will relent of the disaster that I thought to bring upon it.

та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому.

9 A nd the instant I speak concerning a nation and concerning a kingdom, to build and to plant it,

А часом кажу про народ та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,

10 i f it does evil in My sight so that it does not obey My voice, then I will relent concerning the good with which I said I would benefit it.

та як він зробить зле в Моїх очах, щоб не слухатися Мого голосу, то пожалую щодо того добра, про яке говорив, що вчиню Я його.

11 “ Now therefore, speak to the men of Judah and to the inhabitants of Jerusalem, saying, ‘Thus says the Lord: “Behold, I am fashioning a disaster and devising a plan against you. Return now every one from his evil way, and make your ways and your doings good.”’” God’s Warning Rejected

А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе проти вас, і задумую задум на вас, верніться ж ви кожен з дороги своєї лихої, і поліпшіть дороги свої й свої вчинки!

12 A nd they said, “That is hopeless! So we will walk according to our own plans, and we will every one obey the dictates of his evil heart.”

Та вони відказали: Пропало! бо ми будем ходити за своїми думками, і кожен робитиме згідно з упертістю серця свого.

13 T herefore thus says the Lord: “Ask now among the Gentiles, Who has heard such things? The virgin of Israel has done a very horrible thing.

Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між народами, чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!

14 W ill a man leave the snow water of Lebanon, Which comes from the rock of the field? Will the cold flowing waters be forsaken for strange waters?

Хіба сніг Лівану зійде зо скелі на полі? Чи висохнуть води чужі та холодні, текучі?

15 “ Because My people have forgotten Me, They have burned incense to worthless idols. And they have caused themselves to stumble in their ways, From the ancient paths, To walk in pathways and not on a highway,

Бо про Мене забув Мій народ: вони кадять марноті, а та робить їм так, що вони на дорогах своїх спотикаються, на давніх путях, щоб ходити стежками, по дорозі невбитій,

16 T o make their land desolate and a perpetual hissing; Everyone who passes by it will be astonished And shake his head.

щоб свій Край учинити страхіттям, посміховищем вічним... Кожен, хто буде проходити ним, остовпіє та буде хитати головою своєю...

17 I will scatter them as with an east wind before the enemy; I will show them the back and not the face In the day of their calamity.” Jeremiah Persecuted

Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед ворогом; потилицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього горя!

18 T hen they said, “Come and let us devise plans against Jeremiah; for the law shall not perish from the priest, nor counsel from the wise, nor the word from the prophet. Come and let us attack him with the tongue, and let us not give heed to any of his words.”

І сказали вони: Ходіть, і обміркуємо заміри на Єремію, бо не згинув Закон у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і удармо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова його!

19 G ive heed to me, O Lord, And listen to the voice of those who contend with me!

Послухай мене, о мій Господи, і почуй голос моїх супротивників!

20 S hall evil be repaid for good? For they have dug a pit for my life. Remember that I stood before You To speak good for them, To turn away Your wrath from them.

Хіба замість доброго злим надолужено буде? Бо яму копають вони для моєї душі... Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб добре про них говорити, щоб гнів Твій від них відвернути!

21 T herefore deliver up their children to the famine, And pour out their blood By the force of the sword; Let their wives become widows And bereaved of their children. Let their men be put to death, Their young men be slain By the sword in battle.

Тому їхніх синів віддай голодові, і міццю меча викинь їх з Краю, і бодай жінки їхні дітей погубили та вдовами стали, а їхні чоловіки хай смертю повбивані будуть, юнаки їхні хай будуть побиті мечем на війні!

22 L et a cry be heard from their houses, When You bring a troop suddenly upon them; For they have dug a pit to take me, And hidden snares for my feet.

Нехай чується крик з їхніх домів, бо орду Ти зненацька спровадиш на них, бо яму копали вони, щоб схопити мене, і для ніг моїх пастки поставили...

23 Y et, Lord, You know all their counsel Which is against me, to slay me. Provide no atonement for their iniquity, Nor blot out their sin from Your sight; But let them be overthrown before You. Deal thus with them In the time of Your anger.

А Ти, Господи, знаєш увесь їхній замір на мене на смерть, не прости їм провин, а гріха їхнього із-перед обличчя Свого не зітри, і хай перед Тобою спіткнуться вони, зроби поміж ними оце під час гніву Свого!