1 A nd Elijah the Tishbite, of the inhabitants of Gilead, said to Ahab, “ As the Lord God of Israel lives, before whom I stand, there shall not be dew nor rain these years, except at my word.”

І сказав тішб'янин Ілля, з ґілеадських мешканців, до Ахава: Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою, цими роками не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!

2 T hen the word of the Lord came to him, saying,

І було до нього слово Господнє, говорячи:

3 “ Get away from here and turn eastward, and hide by the Brook Cherith, which flows into the Jordan.

Іди звідси, й обернешся собі на схід, і сховаєшся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.

4 A nd it will be that you shall drink from the brook, and I have commanded the ravens to feed you there.”

І станеться, будеш ти пити з потоку, а крукам наказав Я годувати тебе там.

5 S o he went and did according to the word of the Lord, for he went and stayed by the Brook Cherith, which flows into the Jordan.

І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.

6 T he ravens brought him bread and meat in the morning, and bread and meat in the evening; and he drank from the brook.

А круки приносили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса ввечорі, а з потоку він пив.

7 A nd it happened after a while that the brook dried up, because there had been no rain in the land. Elijah and the Widow

І сталося на кінці днів, і висох потік, бо в краю не було дощу.

8 T hen the word of the Lord came to him, saying,

І було Господнє слово до нього, говорячи:

9 “ Arise, go to Zarephath, which belongs to Sidon, and dwell there. See, I have commanded a widow there to provide for you.”

Устань, іди до Сарепти сидонської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе.

10 S o he arose and went to Zarephath. And when he came to the gate of the city, indeed a widow was there gathering sticks. And he called to her and said, “Please bring me a little water in a cup, that I may drink.”

І він устав та й пішов до Сарепти. І прибув він до входу міста, аж ось там збирає дрова одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посудини, й я нап'юся.

11 A nd as she was going to get it, he called to her and said, “Please bring me a morsel of bread in your hand.”

І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: Візьми мені й шматок хліба в свою руку!

12 S o she said, “As the Lord your God lives, I do not have bread, only a handful of flour in a bin, and a little oil in a jar; and see, I am gathering a couple of sticks that I may go in and prepare it for myself and my son, that we may eat it, and die.”

А та відказала: Як живий Господь, Бог твій, не маю я калача, а тільки повну пригорщу борошна в дзбанку та трохи олії в горняті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду, і приготовлю це собі та синові своєму. І з'їмо ми, та й помремо...

13 A nd Elijah said to her, “Do not fear; go and do as you have said, but make me a small cake from it first, and bring it to me; and afterward make some for yourself and your son.

І сказав до неї Ілля: Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки спочатку зроби мені з того малого калача, і винесеш мені, а для себе та для сина свого зробиш потім.

14 F or thus says the Lord God of Israel: ‘The bin of flour shall not be used up, nor shall the jar of oil run dry, until the day the Lord sends rain on the earth.’”

Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзбанок муки не скінчиться, і не забракне в горняті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на поверхню землі.

15 S o she went away and did according to the word of Elijah; and she and he and her household ate for many days.

І пішла вона, із зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні,

16 T he bin of flour was not used up, nor did the jar of oil run dry, according to the word of the Lord which He spoke by Elijah. Elijah Revives the Widow’s Son

дзбанок муки не скінчився, і не забракло в горняті олії, за словом Господа, що говорив через Іллю.

17 N ow it happened after these things that the son of the woman who owned the house became sick. And his sickness was so serious that there was no breath left in him.

І сталося по тих пригодах, заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка, аж духу не позосталося в ньому.

18 S o she said to Elijah, “What have I to do with you, O man of God? Have you come to me to bring my sin to remembrance, and to kill my son?”

І сказала вона до Іллі: Що тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!...

19 A nd he said to her, “Give me your son.” So he took him out of her arms and carried him to the upper room where he was staying, and laid him on his own bed.

І сказав він до неї: Дай мені сина свого! І він узяв його з лоня її, і виніс його в горницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.

20 T hen he cried out to the Lord and said, “O Lord my God, have You also brought tragedy on the widow with whom I lodge, by killing her son?”

І кликнув він до Господа й сказав: Господи, Боже мій, чи й цій удові, що я в неї мешкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?

21 A nd he stretched himself out on the child three times, and cried out to the Lord and said, “O Lord my God, I pray, let this child’s soul come back to him.”

І витягся він тричі над дитиною, і кликав до Господа та казав: Господи, Боже мій, нехай вернеться душа цієї дитини в неї!

22 T hen the Lord heard the voice of Elijah; and the soul of the child came back to him, and he revived.

І вислухав Господь голоса Іллі, і вернулася душа дитини в неї, і вона ожила...

23 A nd Elijah took the child and brought him down from the upper room into the house, and gave him to his mother. And Elijah said, “See, your son lives!”

І взяв Ілля дитину, і зніс її з горниці додолу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: Дивися, твій син живий!

24 T hen the woman said to Elijah, “Now by this I know that you are a man of God, and that the word of the Lord in your mouth is the truth.”

І сказала та жінка до Іллі: Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх правда!