1 G ive ear, O my people, to my law; Incline your ears to the words of my mouth.

Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

2 I will open my mouth in a parable; I will utter dark sayings of old,

нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

3 W hich we have heard and known, And our fathers have told us.

Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

4 W e will not hide them from their children, Telling to the generation to come the praises of the Lord, And His strength and His wonderful works that He has done.

того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

5 F or He established a testimony in Jacob, And appointed a law in Israel, Which He commanded our fathers, That they should make them known to their children;

Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

6 T hat the generation to come might know them, The children who would be born, That they may arise and declare them to their children,

щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

7 T hat they may set their hope in God, And not forget the works of God, But keep His commandments;

і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

8 A nd may not be like their fathers, A stubborn and rebellious generation, A generation that did not set its heart aright, And whose spirit was not faithful to God.

і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

9 T he children of Ephraim, being armed and carrying bows, Turned back in the day of battle.

Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

10 T hey did not keep the covenant of God; They refused to walk in His law,

вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

11 A nd forgot His works And His wonders that He had shown them.

і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

12 M arvelous things He did in the sight of their fathers, In the land of Egypt, in the field of Zoan.

Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

13 H e divided the sea and caused them to pass through; And He made the waters stand up like a heap.

Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

14 I n the daytime also He led them with the cloud, And all the night with a light of fire.

і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

15 H e split the rocks in the wilderness, And gave them drink in abundance like the depths.

на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

16 H e also brought streams out of the rock, And caused waters to run down like rivers.

Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

17 B ut they sinned even more against Him By rebelling against the Most High in the wilderness.

Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

18 A nd they tested God in their heart By asking for the food of their fancy.

і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

19 Y es, they spoke against God: They said, “Can God prepare a table in the wilderness?

і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

20 B ehold, He struck the rock, So that the waters gushed out, And the streams overflowed. Can He give bread also? Can He provide meat for His people?”

Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

21 T herefore the Lord heard this and was furious; So a fire was kindled against Jacob, And anger also came up against Israel,

Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

22 B ecause they did not believe in God, And did not trust in His salvation.

бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

23 Y et He had commanded the clouds above, And opened the doors of heaven,

А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

24 H ad rained down manna on them to eat, And given them of the bread of heaven.

і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

25 M en ate angels’ food; He sent them food to the full.

Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

26 H e caused an east wind to blow in the heavens; And by His power He brought in the south wind.

Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

27 H e also rained meat on them like the dust, Feathered fowl like the sand of the seas;

і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

28 A nd He let them fall in the midst of their camp, All around their dwellings.

і спустив його серед табору його, коло наметів його.

29 S o they ate and were well filled, For He gave them their own desire.

і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

30 T hey were not deprived of their craving; But while their food was still in their mouths,

Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

31 T he wrath of God came against them, And slew the stoutest of them, And struck down the choice men of Israel.

а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

32 I n spite of this they still sinned, And did not believe in His wondrous works.

Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

33 T herefore their days He consumed in futility, And their years in fear.

і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

34 W hen He slew them, then they sought Him; And they returned and sought earnestly for God.

Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

35 T hen they remembered that God was their rock, And the Most High God their Redeemer.

і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

36 N evertheless they flattered Him with their mouth, And they lied to Him with their tongue;

і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

37 F or their heart was not steadfast with Him, Nor were they faithful in His covenant.

бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

38 B ut He, being full of compassion, forgave their iniquity, And did not destroy them. Yes, many a time He turned His anger away, And did not stir up all His wrath;

Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

39 F or He remembered that they were but flesh, A breath that passes away and does not come again.

і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

40 H ow often they provoked Him in the wilderness, And grieved Him in the desert!

Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

41 Y es, again and again they tempted God, And limited the Holy One of Israel.

і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

42 T hey did not remember His power: The day when He redeemed them from the enemy,

вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

43 W hen He worked His signs in Egypt, And His wonders in the field of Zoan;

як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

44 T urned their rivers into blood, And their streams, that they could not drink.

і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

45 H e sent swarms of flies among them, which devoured them, And frogs, which destroyed them.

Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

46 H e also gave their crops to the caterpillar, And their labor to the locust.

А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

47 H e destroyed their vines with hail, And their sycamore trees with frost.

Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

48 H e also gave up their cattle to the hail, And their flocks to fiery lightning.

і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

49 H e cast on them the fierceness of His anger, Wrath, indignation, and trouble, By sending angels of destruction among them.

Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

50 H e made a path for His anger; He did not spare their soul from death, But gave their life over to the plague,

Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

51 A nd destroyed all the firstborn in Egypt, The first of their strength in the tents of Ham.

і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

52 B ut He made His own people go forth like sheep, And guided them in the wilderness like a flock;

і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

53 A nd He led them on safely, so that they did not fear; But the sea overwhelmed their enemies.

і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

54 A nd He brought them to His holy border, This mountain which His right hand had acquired.

і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

55 H e also drove out the nations before them, Allotted them an inheritance by survey, And made the tribes of Israel dwell in their tents.

і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

56 Y et they tested and provoked the Most High God, And did not keep His testimonies,

Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

57 B ut turned back and acted unfaithfully like their fathers; They were turned aside like a deceitful bow.

і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

58 F or they provoked Him to anger with their high places, And moved Him to jealousy with their carved images.

і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

59 W hen God heard this, He was furious, And greatly abhorred Israel,

Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

60 S o that He forsook the tabernacle of Shiloh, The tent He had placed among men,

і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

61 A nd delivered His strength into captivity, And His glory into the enemy’s hand.

і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

62 H e also gave His people over to the sword, And was furious with His inheritance.

і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

63 T he fire consumed their young men, And their maidens were not given in marriage.

його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

64 T heir priests fell by the sword, And their widows made no lamentation.

його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

65 T hen the Lord awoke as from sleep, Like a mighty man who shouts because of wine.

Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

66 A nd He beat back His enemies; He put them to a perpetual reproach.

і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

67 M oreover He rejected the tent of Joseph, And did not choose the tribe of Ephraim,

Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

68 B ut chose the tribe of Judah, Mount Zion which He loved.

а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

69 A nd He built His sanctuary like the heights, Like the earth which He has established forever.

і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

70 H e also chose David His servant, And took him from the sheepfolds;

і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

71 F rom following the ewes that had young He brought him, To shepherd Jacob His people, And Israel His inheritance.

від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

72 S o he shepherded them according to the integrity of his heart, And guided them by the skillfulness of his hands.

і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!