1 E scucha, pueblo mío, mi ley; inclinad vuestro oído a las palabras de mi boca.

Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

2 A briré mi boca en parábola; hablaré enigmas del tiempo antiguo.

нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

3 L as cuales hemos oído y entendido; que nuestros padres nos las contaron.

Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

4 N o las encubriremos a sus hijos, contando a la generación venidera las alabanzas del SEÑOR, y su fortaleza, y sus maravillas que hizo.

того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

5 E l estableció testimonio en Jacob, y puso ley en Israel; las cuales mandó a nuestros padres que las notificaran a sus hijos;

Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

6 p ara que lo sepa la generación venidera, y los hijos que nacerán; y los que se levantarán, lo cuenten a sus hijos

щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

7 c on el fin de poner su confianza en Dios, y no olvidar de las obras de Dios, y guardar sus mandamientos:

і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

8 Y no ser como sus padres, generación contumaz y rebelde; generación que no compuso su corazón, ni su espíritu fue fiel con Dios.

і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

9 ¶ Los hijos de Efraín armados, flecheros, volvieron las espaldas en el día de la batalla.

Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

10 N o guardaron el pacto de Dios, ni quisieron andar en su ley;

вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

11 a ntes se olvidaron de sus obras, y de sus maravillas que les había mostrado.

і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

12 D elante de sus padres hizo maravillas en la tierra de Egipto, en el campo de Zoán.

Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

13 R ompió el mar, y los hizo pasar; e hizo estar las aguas como en un montón.

Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

14 Y los llevó con nube de día, y toda la noche con resplandor de fuego.

і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

15 H endió las peñas en el desierto; y les dio a beber de abismos grandes;

на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

16 y sacó de la peña corrientes, e hizo descender aguas como ríos.

Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

17 P ero aun tornaron a pecar contra él, enojando al Altísimo en la soledad.

Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

18 Y tentaron a Dios en su corazón, pidiendo comida al gusto de su alma.

і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

19 Y hablaron contra Dios, diciendo: ¿Podrá Dios ponernos mesa en el desierto?

і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

20 H e aquí ha herido la peña, y corrieron aguas, y arroyos salieron ondeando: ¿Podrá también dar pan? ¿Aparejará carne a su pueblo?

Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

21 P or tanto oyó el SEÑOR, y se enojó; se encendió el fuego contra Jacob, y el furor subió también contra Israel;

Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

22 p or cuanto no habían creído a Dios, ni habían confiado de su salud.

бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

23 Y mandó a las nubes de arriba, y abrió las puertas de los cielos,

А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

24 e hizo llover sobre ellos maná para comer, y les dio trigo de los cielos.

і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

25 P an de fuertes comió el hombre; les envió comida en abundancia.

Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

26 M ovió el solano en el cielo, y trajo con su fortaleza el austro,

Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

27 e hizo llover sobre ellos carne como polvo, y aves de alas como arena del mar.

і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

28 Y las hizo caer en medio de su campamento, alrededor de sus tiendas.

і спустив його серед табору його, коло наметів його.

29 Y comieron, y se llenaron bien; les cumplió pues su deseo.

і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

30 N o habían quitado de sí su deseo, aun estaba su vianda en su boca,

Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

31 c uando vino sobre ellos el furor de Dios, y mató los más robustos de ellos, y derribó los escogidos de Israel.

а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

32 C on todo esto pecaron aún, y no dieron crédito a sus maravillas.

Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

33 C onsumió por tanto sus días en vanidad, y sus años en tribulación.

і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

34 S i los mataba, entonces le buscaban; y se convertían, y buscaban a Dios de mañana.

Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

35 Y se acordaban que Dios era su refugio, y el Dios Alto su redentor.

і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

36 M as le lisonjeaban con su boca, y con su lengua le mentían,

і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

37 p ues sus corazones no eran rectos con él, ni estuvieron firmes en su pacto.

бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

38 P ero él, misericordioso, perdonaba su iniquidad, y no los destruyó; y abundó su misericordia para apartar su ira, y no despertó toda su ira.

Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

39 Y se acordó que eran carne; soplo que va y no vuelve.

і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

40 ¶ ¡Cuántas veces lo ensañaron en el desierto, lo enojaron en la soledad!

Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

41 Y volvían, y tentaban a Dios, y ponían límite al Santo de Israel.

і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

42 N o se acordaron de su mano, del día que los rescató de angustia;

вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

43 c uando puso en Egipto sus señales, y sus maravillas en el campo de Zoán;

як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

44 y volvió sus ríos en sangre, y sus corrientes para que no bebieran.

і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

45 E nvió entre ellos enjambres de moscas que los comían, y ranas que los destruyeron.

Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

46 D io también al pulgón sus frutos, y sus trabajos a la langosta.

А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

47 S us viñas destruyó con granizo, y sus higuerales con piedra;

Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

48 y entregó al pedrisco sus bestias, y al fuego sus ganados.

і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

49 E nvió sobre ellos el furor de su saña; ira, enojo, angustia, y ángeles malos.

Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

50 D ispuso el camino a su furor; no eximió el alma de ellos de la muerte, sino que entregó su vida a la mortandad.

Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

51 E hirió a todo primogénito en Egipto, las primicias de las fuerzas en las tiendas de Cam.

і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

52 H izo salir a su pueblo como ovejas, y los llevó por el desierto, como un rebaño.

і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

53 Y los pastoreó con seguridad, que no tuvieron miedo; y el mar cubrió a sus enemigos.

і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

54 L os metió después en los términos de su santidad, en este monte que ganó su mano derecha.

і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

55 Y echó los gentiles de delante de ellos, y les repartió una herencia con cuerdas; e hizo habitar en sus moradas a las tribus de Israel.

і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

56 M as tentaron y enojaron al Dios Altísimo, y no guardaron sus testimonios;

Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

57 s ino que se volvieron, y se rebelaron como sus padres; se volvieron como arco engañoso.

і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

58 Y le enojaron con sus lugares altos, y le provocaron a celo con sus esculturas.

і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

59 L o oyó Dios, y se enojó, y en gran manera aborreció a Israel.

Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

60 P or esta causa dejó el tabernáculo de Silo, la tienda en que habitó entre los hombres;

і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

61 y dio en cautividad su fortaleza, y su gloria en mano del enemigo.

і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

62 E ntregó también su pueblo a espada, y se airó contra su heredad.

і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

63 E l fuego devoró sus jóvenes, y sus vírgenes no fueron loadas en cantos nupciales.

його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

64 S us sacerdotes cayeron a espada, y sus viudas no se lamentaron.

його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

65 E ntonces despertó el Señor a la manera del que ha dormido, como un valiente que grita a causa del vino:

Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

66 e hirió a sus enemigos en las partes posteriores; les dio perpetua afrenta.

і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

67 Y aborreció la tienda de José, y no escogió la tribu de Efraín.

Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

68 S ino que escogió la tribu de Judá, el monte de Sion, al cual amó.

а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

69 Y edificó su santuario a manera de eminencia, como la tierra que cimentó para siempre.

і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

70 Y eligió a David su siervo, y lo tomó de las majadas de las ovejas;

і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

71 d e tras las paridas lo trajo, para que apacentara a Jacob su pueblo, y a Israel su heredad.

від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

72 Y los apacentó con entereza de su corazón; y los pastoreó con la inteligencia de sus manos.

і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!