1 Y respondió Job y dijo:

А Йов відповів та й сказав:

2 ¡ Oh, si pesaren al justo mi queja y mi tormento, y se alzaren igualmente en balanza!

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

3 P orque mi tormento pesaría más que la arena del mar; y por tanto mis palabras son tragadas.

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

4 P orque las saetas del Todopoderoso están en mí, cuyo veneno bebe mi espíritu; y terrores de Dios me combaten.

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

5 ¿ Acaso gime el asno montés junto a la hierba? ¿Muge el buey junto a su pasto?

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

6 ¿ Por ventura se comerá lo desabrido sin sal? ¿O habrá gusto en la clara del huevo?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

7 L as cosas que mi alma no quería tocar antes, ahora por los dolores son mi comida.

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

8 ¡ Quién me diera que viniera mi petición, y que Dios me diera lo que espero;

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

9 y que quisiera Dios quebrantarme; y que soltara su mano, y me despedazare!

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

10 Y en esto crecería aún consolación, si me asare con dolor sin haber misericordia; no que haya contradicho las palabras del que es Santo.

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

11 ¿ Cuál es mi fortaleza para esperar aún? ¿Y cuál mi fin para dilatar mi vida?

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

12 ¿ Es mi fortaleza la de las piedras? O mi carne, ¿es de acero?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

13 ¿ No me ayudo cuanto puedo, y con todo eso el poder me falta del todo?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

14 ¶ El atribulado merece recibir misericordia de su compañero; pero se ha abandonado el temor del Omnipotente.

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

15 M is hermanos me han mentido como arroyo; se pasaron como las riberas impetuosas,

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

16 q ue están escondidas por la helada, y encubiertas con nieve.

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

17 Q ue al tiempo del calor son deshechas, y calentándose, desaparecen de su lugar;

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

18 a pártanse de las sendas de su camino, suben en vano y se pierden.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

19 L as miraron los caminantes de Temán, los caminantes de Sabá esperaron en ellas;

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

20 p ero fueron avergonzados por su esperanza; porque vinieron hasta ellas, y se hallaron confusos.

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

21 A hora ciertamente vosotros sois como ellas; que habéis visto el tormento, y teméis.

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

22 ¿ Os he dicho yo: Traedme, y pagad por mí de vuestra hacienda;

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

23 y libradme de la mano del angustiador, y rescatadme del poder de los violentos?

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

24 E nseñadme, y yo callaré; y hacedme entender en qué he errado.

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

25 ¡ Cuán fuertes son las palabras de rectitud! Mas ¿qué reprende el argumento de vosotros?

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

26 ¿ No estáis pensando las palabras para reprender, y echáis al viento palabras perdidas?

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

27 T ambién os arrojáis sobre el huérfano, y hacéis hoyo delante de vuestro amigo.

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

28 A hora pues, si queréis, mirad en mí, y ved si mentiré delante de vosotros.

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

29 T ornad ahora, y no haya iniquidad; volved aún a mirar por mi justicia en esto.

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

30 S i hay iniquidad en mi lengua; o si mi paladar no discierne los tormentos.

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?