1 ¶ En aquellos días, como otra vez hubo gran multitud, y no tenían qué comer, Jesús llamó a sus discípulos, y les dijo:

Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:

2 T engo misericordia de la multitud, porque ya hace tres días que están conmigo; y no tienen qué comer.

Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.

3 S i los envío en ayunas a sus casas, desmayarán en el camino; porque algunos de ellos han venido de lejos.

А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.

4 S us discípulos le respondieron: ¿De dónde podrá alguien saciar a éstos de pan aquí en el desierto?

І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

5 Y les preguntó: ¿Cuántos panes tenéis? Y ellos dijeron: Siete.

А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.

6 E ntonces mandó a la multitud que se recostara en tierra; y tomando los siete panes, habiendo dado gracias, partió, y dio a sus discípulos que pusieran delante; y los pusieron delante a la multitud.

Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.

7 T enían también unos pocos pececillos; y los bendijo, y mandó que también los pusieran delante.

І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

8 Y comieron, y se saciaron; y levantaron de los pedazos que habían sobrado, siete canastas.

І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...

9 Y eran los que comieron, como cuatro mil; y los despidió.

А їдців було тисяч з чотири!

10 ¶ Luego entrando en el barco con sus discípulos, vino a la región de Dalmanuta.

І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.

11 Y vinieron los fariseos, y comenzaron a altercar con él, demandándole señal del cielo, tentándole.

І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

12 Y gimiendo de su espíritu, dice: ¿Por qué pide señal esta generación? De cierto os digo que no se dará señal a esta generación.

А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!

13 Y dejándolos, volvió a entrar en el barco, y se fue a la otra ribera.

І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.

14 Y se habían olvidado de tomar pan, y no tenían sino un pan consigo en el barco.

І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.

15 Y les mandó, diciendo: Mirad, guardaos de la levadura de los fariseos, y de la levadura de Herodes.

А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!

16 Y altercaban los unos con los otros diciendo: Pan no tenemos.

Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.

17 Y como Jesús lo entendió, les dice: ¿Qué altercáis, porque no tenéis pan? ¿No consideráis ni entendéis? ¿Aún tenéis ciego vuestro corazón?

А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?

18 ¿ Teniendo ojos no veis, y teniendo oídos no oís? ¿Y no os acordáis?

Мавши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам'ятаєте,

19 C uando partí los cinco panes entre cinco mil, ¿cuántas canastas llenas de los pedazos alzasteis? Y ellos dijeron: Doce.

коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять.

20 Y cuando los siete panes entre cuatro mil, ¿cuántas canastas llenas de los pedazos alzasteis? Y ellos dijeron: Siete.

А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім.

21 Y les dijo: ¿Cómo aún no entendéis?

І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...

22 ¶ Y vino a Betsaida; y le traen un ciego, y le ruegan que le tocara.

І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.

23 E ntonces, tomando la mano del ciego, le sacó fuera de la aldea; y escupiendo en sus ojos, y poniéndole las manos encima, le preguntó si veía algo.

І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.

24 Y él mirando, dijo: Veo los hombres, pues veo que andan como árboles.

І, зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева...

25 L uego le puso otra vez las manos sobre sus ojos, y le hizo que mirara; y fue sano, y vio de lejos y claramente a todos.

Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!

26 Y le envió a su casa, diciendo: No entres en la aldea, ni lo digas a nadie en la aldea.

І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!

27 ¶ Salió Jesús y sus discípulos por las aldeas de Cesarea de Filipo. Y en el camino preguntó a sus discípulos, diciéndoles: ¿Quién dicen los hombres que soy yo?

Потому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?

28 E llos respondieron: Juan Bautista; y otros, Elías; y otros: Alguno de los profetas.

Вони ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.

29 E ntonces él les dice: Y vosotros, ¿quién decís que soy yo? Y respondiendo Pedro, le dice: ¡Tú eres el Cristo!

І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!

30 Y les mandó que no hablaran esto de él a ninguno.

І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!

31 Y comenzó a enseñarles, que convenía que el Hijo del hombre padeciera mucho, y ser reprobado de los ancianos, y de los príncipes de los sacerdotes, y de los escribas; y ser muerto, y resucitar después de tres días.

І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.

32 Y claramente decía esta palabra. Entonces Pedro le tomó, y le comenzó a reprender.

І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.

33 Y él, volviéndose y mirando a sus discípulos, riñó a Pedro, diciendo: Apartate de mí, Satanás; porque no sabes las cosas que son de Dios, sino las que son de los hombres.

А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!

34 Y llamando a la multitud con sus discípulos, les dijo: Cualquiera que quisiere venir en pos de mí, niéguese a sí mismo, y tome su madero, y sígame.

І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!

35 P orque el que quisiere salvar su vida, la perderá; y el que perdiere su vida por causa de mí y del Evangelio, éste la salvará.

Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.

36 P orque ¿qué aprovechará al hombre, si ganare todo el mundo, y perdiere su alma?

Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?

37 ¿ O qué recompensa dará el hombre por su alma?

Або що назамін дасть людина за душу свою?

38 P orque el que se avergonzare de mí y de mis palabras en esta generación adulterina y pecadora, el Hijo del hombre se avergonzará también de él, cuando vendrá en la gloria de su Padre con los santos ángeles.

Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.