1 P alabra que vio Isaías, hijo de Amoz, tocante a Judá y a Jerusalén.

Слово, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим:

2 Y acontecerá en lo postrero de los tiempos, que será confirmado el Monte de la Casa del SEÑOR por cabeza de los montes; y será ensalzado sobre los collados; y correrán a él todos los gentiles;

І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди.

3 y vendrán muchos pueblos, y dirán: Venid, y subamos al Monte del SEÑOR, a la Casa del Dios de Jacob; y nos enseñará en sus caminos, y caminaremos por sus sendas. Porque de Sion saldrá la ley, y de Jerusalén la palabra del SEÑOR.

І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму.

4 Y juzgará entre los gentiles, y reprenderá a muchos pueblos; y volverán sus espadas en rejas de arado, y sus lanzas en hoces; no alzará espada gente contra gente, ni se ensayarán más para la guerra.

І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!

5 V enid, oh casa de Jacob, y caminemos a la luz del SEÑOR.

Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!

6 C iertamente tú has dejado tu pueblo, la casa de Jacob, porque están henchidos de oriente, y de agoreros, como los filisteos; y en hijos ajenos descansan.

Бо Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців.

7 S u tierra está llena de plata y oro, sus tesoros no tienen fin. También está su tierra llena de caballos; ni sus carros tienen número.

І наповнився край його сріблом та золотом, і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і немає кінця колесницям його.

8 A demás está su tierra llena de ídolos, y a la obra de sus manos se han arrodillado, a lo que fabricaron sus dedos.

І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці,

9 Y todo hombre se ha inclinado, y todo varón se ha humillado, por tanto, no los perdonarás.

і поклонилась людина, і чоловік упокорився... А Ти їм не даруй!

10 M étete en la piedra, escóndete en el polvo, de la presencia espantosa del SEÑOR y del resplandor de su majestad.

Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!

11 L a altivez de los ojos del hombre será abatida; y la soberbia de los hombres será humillada; y solo el SEÑOR será ensalzado en aquel día.

Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!

12 P orque día del SEÑOR de los ejércitos vendrá sobre todo soberbio y altivo, y sobre todo ensalzado; y será abatido;

Бо настане день Господа Саваота на все горде й високе, і на все висунене, і понижене буде воно,

13 y sobre todos los cedros del Líbano altos y sublimes; y sobre todos los alcornoques de Basán;

і на всі кедри ливанські, високі та висунені, і на всілякі башанські дуби,

14 y sobre todos los montes altos, y sobre todos los collados levantados;

і на всі гори високі, і на всі згір'я піднесені,

15 y sobre toda torre alta, y sobre todo muro fuerte;

і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі,

16 y sobre todas las naves de Tarsis, y sobre todas las pinturas preciadas.

і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо!

17 Y la altivez del hombre será abatida, y la soberbia de los hombres será humillada; y solo el SEÑOR será ensalzado en aquel día.

І понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей, і буде високим Сам тільки Господь того дня,

18 Y quitará totalmente los ídolos.

а божища зовсім минуться!

19 Y se meterán en las cavernas de las peñas, y en las aberturas de la tierra, por la presencia espantosa del SEÑOR, y por el resplandor de su majestad, cuando él se levantará para herir la tierra.

І вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі, коли прийде Він острах збудити на землі!

20 A quel día el hombre arrojará en las cuevas de los topos, y de los murciélagos, sus ídolos de plata y sus ídolos de oro, que le hicieron para que adorara;

Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам,

21 y se meterán en las hendiduras de las piedras, y en las cavernas de las peñas, delante de la presencia temerosa del SEÑOR, y del resplandor de su majestad, cuando se levantare para herir la tierra.

щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі!

22 D ejaos del hombre, cuyo aliento está en su nariz; porque ¿de qué es el estimado?

Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?