1 ¶ Y vinieron al otro lado del mar a la provincia de los gadarenos.

І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.

2 Y salido él del barco, luego le salió al encuentro un hombre de los sepulcros, con un espíritu inmundo,

І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.

3 q ue tenía domicilio en los sepulcros, y ni aun con cadenas le podía alguien atar;

Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,

4 p orque muchas veces había sido atado con grillos y cadenas; mas las cadenas habían sido hechas pedazos por él, y los grillos desmenuzados; y nadie le podía domar.

бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.

5 S iempre, de día y de noche, andaba dando voces en los montes y en los sepulcros, e hiriéndose con las piedras.

І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...

6 Y cuando vio a Jesús de lejos, corrió, y le adoró.

А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,

7 C lamando a gran voz, dijo: ¿Qué tienes conmigo, Jesús, Hijo del Dios Altísimo? Te conjuro por Dios que no me atormentes.

і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!

8 P orque le decía: Sal de este hombre, espíritu inmundo.

Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!

9 Y le preguntó: ¿Cómo te llamas? Y respondió diciendo: Legión me llamo; porque somos muchos.

І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.

10 L e rogaba mucho que no le enviara fuera de aquella provincia.

І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.

11 Y estaba allí cerca de los montes una grande manada de puercos paciendo;

Пасся ж там на горі гурт великий свиней.

12 y le rogaron todos aquellos demonios, diciendo: Envíanos a los puercos para que entremos en ellos.

І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.

13 Y luego Jesús se lo permitió. Y saliendo aquellos espíritus inmundos, entraron en los puercos, y la manada cayó por un despeñadero en el mar; los cuales eran como dos mil; y en el mar se ahogaron.

І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...

14 L os que apacentaban los puercos huyeron, y dieron aviso en la ciudad y en los campos. Y salieron para ver qué era aquello que había acontecido.

А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.

15 Y vienen a Jesús, y ven al que había sido atormentado del demonio, y que había tenido la legión, sentado y vestido, y en su juicio cabal; y tuvieron miedo.

І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...

16 Y les contaron los que lo habían visto, cómo había acontecido al que había tenido el demonio, y lo de los puercos.

Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.

17 Y comenzaron a rogarle que se fuera de los términos de ellos.

І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.

18 Y entrando él en el barco, le rogaba el que había sido fatigado del demonio, para estar con él.

А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.

19 P ero Jesús no le permitió, sino le dijo: Vete a tu casa a los tuyos, y cuéntales cuán grandes cosas el Señor ha hecho contigo, y cómo ha tenido misericordia de ti.

Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!

20 Y se fue, y comenzó a publicar en Decápolis cuán grandes cosas Jesús había hecho con él; y todos se maravillaban.

І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

21 ¶ Pasando otra vez Jesús en un barco a la otra orilla, se juntó a él gran multitud; y estaba junto al mar.

І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.

22 Y vino uno de los príncipes de la sinagoga, llamado Jairo; y luego que le vio, se postró a sus pies,

І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,

23 y le rogaba mucho, diciendo: Mi hija está a la muerte; ven y pondrás las manos sobre ella para que sea salva, y vivirá.

і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...

24 Y fue con él, y le seguía gran multitud, y le apretaban.

І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

25 Y una mujer que estaba con flujo de sangre hace doce años,

А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,

26 y había sufrido mucho de muchos médicos, y había gastado todo lo que tenía, y nada había aprovechado, antes le iba peor,

що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,

27 c uando oyó hablar de Jesús, vino por detrás entre la multitud, y tocó su vestido.

як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...

28 P orque decía: Si tocare tan solamente su vestido, seré salva.

Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...

29 L uego la fuente de su sangre se secó; y sintió en el cuerpo que era sana de aquel azote.

І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!

30 Y luego Jesús, conociendo en sí mismo la virtud que había salido de él, volviéndose a la multitud, dijo: ¿Quién ha tocado mis vestidos?

І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?

31 L e dijeron sus discípulos: Ves que la multitud te aprieta, y dices: ¿Quién me ha tocado?

І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?

32 Y él miraba alrededor para ver a la que había hecho esto.

А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.

33 E ntonces la mujer, temiendo y temblando, sabiendo lo que en sí había sido hecho, vino y se postró delante de él, y le dijo toda la verdad.

І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...

34 E l le dijo: Hija, tu fe te ha hecho salva; ve en paz, y queda sana de tu azote.

А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!

35 ¶ Hablando aún él, vinieron de casa del príncipe de la sinagoga, diciendo: Tu hija es muerta; ¿para qué fatigas más al Maestro?

Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...

36 M as luego Jesús, oyendo esta razón que se decía, dijo al príncipe de la sinagoga: No temas, cree solamente.

А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!

37 Y no permitió que alguno viniera tras él sino Pedro, y Jacobo, y Juan hermano de Jacobo.

І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.

38 Y llegaron a la casa del príncipe de la sinagoga, y vio el alboroto, los que lloraban y gemían mucho.

І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.

39 Y entrando, les dice: ¿Por qué alborotáis y lloráis? La muchacha no está muerta, sino duerme.

А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!

40 Y hacían burla de él; mas él, echados fuera todos, toma al padre y a la madre de la muchacha, y a los que estaban con él, y entra donde la muchacha estaba.

І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.

41 Y tomando la mano de la muchacha, le dice: Talita cumi; que es, si lo interpretares: Muchacha, a ti te digo, levántate.

І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!

42 Y luego la muchacha se levantó, y andaba; porque era de doce años. Y se espantaron de grande espanto.

І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...

43 M as él les mandó mucho que nadie lo supiera, y dijo que le dieran de comer.

А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.