1 L legaron al otro lado del lago, a la región de los gerasenos,

І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.

2 y en cuanto Jesús salió de la barca, se le acercó un hombre que tenía un espíritu impuro.

І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.

3 E ste hombre vivía entre los sepulcros, y nadie lo podía sujetar, ni siquiera con cadenas.

Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,

4 M uchas veces había sido sujetado con grilletes y cadenas, pero él rompía las cadenas y despedazaba los grilletes, de manera que nadie podía dominarlo.

бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.

5 E ste hombre andaba de día y de noche por los montes y los sepulcros, gritando y lastimándose con las piedras,

І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...

6 p ero al ver a Jesús de lejos, corrió para arrodillarse delante de él,

А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,

7 y a voz en cuello le dijo: «Jesús, Hijo del Dios Altísimo, ¿qué tienes que ver conmigo? ¡Yo te ruego por Dios que no me atormentes!»

і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!

8 Y es que Jesús le había dicho: «Espíritu impuro, ¡deja a este hombre!»

Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!

9 J esús le preguntó: «¿Cómo te llamas?», y él respondió: «Me llamo Legión, porque somos muchos.»

І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.

10 Y el hombre le rogaba e insistía que no los mandara lejos de aquella región.

І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.

11 C erca del monte pacía un gran hato de cerdos,

Пасся ж там на горі гурт великий свиней.

12 y todos los demonios le rogaron: «¡Envíanos a los cerdos! ¡Déjanos entrar en ellos!»

І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.

13 J esús se lo permitió. Y en cuanto los espíritus impuros salieron del hombre, entraron en los cerdos, que eran como dos mil, y el hato se lanzó al lago por un despeñadero, y allí se ahogaron.

І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...

14 L os que cuidaban de los cerdos huyeron, y fueron a contar todo esto a la ciudad y por los campos. La gente salió a ver qué era lo que había sucedido,

А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.

15 y cuando llegaron a donde estaba Jesús, y vieron que el que había estado atormentado por la legión de demonios estaba sentado, vestido y en su sano juicio, tuvieron miedo.

І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...

16 L uego, los que habían visto lo sucedido con el endemoniado y con los cerdos, se lo contaron a los demás,

Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.

17 y comenzaron a rogarle a Jesús que se fuera de sus contornos.

І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.

18 C uando Jesús abordó la barca, el que había estado endemoniado le rogó que lo dejara estar con él;

А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.

19 p ero Jesús, en vez de permitírselo, le dijo: «Vete a tu casa, con tu familia, y cuéntales las grandes cosas que el Señor ha hecho contigo. Cuéntales cómo ha tenido misericordia de ti.»

Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!

20 E l hombre se fue, y en Decápolis comenzó a contar las grandes cosas que Jesús había hecho con él. Y todos se quedaban asombrados. La hija de Jairo, y la mujer que tocó el manto de Jesús

І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

21 J esús regresó en una barca a la otra orilla, y como una gran multitud se reunió alrededor de él, decidió quedarse en la orilla del lago.

І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.

22 E ntonces vino Jairo, que era uno de los jefes de la sinagoga, y cuando lo vio, se arrojó a sus pies

І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,

23 y le rogó con mucha insistencia: «¡Ven que mi hija está agonizando! Pon tus manos sobre ella, para que sane y siga con vida.»

і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...

24 J esús se fue con él, y una gran multitud lo seguía y lo apretujaba.

І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

25 A llí estaba una mujer que desde hacía doce años padecía de hemorragias

А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,

26 y había sufrido mucho a manos de muchos médicos, pero que lejos de mejorar había gastado todo lo que tenía, sin ningún resultado.

що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,

27 C uando oyó hablar de Jesús, se le acercó por detrás, entre la gente, y le tocó el manto.

як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...

28 Y es que decía: «Si alcanzo a tocar aunque sea su manto, me sanaré.»

Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...

29 Y tan pronto como tocó el manto de Jesús, su hemorragia se detuvo, por lo que sintió en su cuerpo que había quedado sana de esa enfermedad.

І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!

30 J esús se dio cuenta enseguida de que de él había salido poder. Pero se volvió a la multitud y preguntó: «¿Quién ha tocado mis vestidos?»

І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?

31 S us discípulos le dijeron: «Estás viendo que la multitud te apretuja, y preguntas: “¿Quién me ha tocado?”»

І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?

32 P ero Jesús seguía mirando a su alrededor, para ver quién había hecho eso.

А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.

33 E ntonces la mujer, que sabía lo que en ella había ocurrido, con temor y temblor se acercó y, arrodillándose delante de él, le dijo toda la verdad.

І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...

34 J esús le dijo: «Hija, por tu fe has sido sanada. Ve en paz, y queda sana de tu enfermedad.»

А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!

35 T odavía estaba él hablando cuando de la casa del jefe de la sinagoga vinieron a decirle: «Ya no molestes al Maestro. Tu hija ha muerto.»

Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...

36 P ero Jesús, que oyó lo que decían, le dijo al jefe de la sinagoga: «No temas. Sólo debes creer.»

А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!

37 Y con la excepción de Pedro, Jacobo y Juan, el hermano de Jacobo, no permitió que nadie más lo acompañara.

І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.

38 C uando llegó a la casa del jefe de la sinagoga, vio mucho alboroto, y gente que lloraba y lamentaba.

І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.

39 A l entrar, les dijo: «¿A qué viene tanto llanto y alboroto? La niña no está muerta, sino dormida.»

А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!

40 L a gente se burlaba de él, pero él ordenó que todos salieran. Tomó luego al padre y a la madre de la niña, y a los que estaban con él, y entró adonde estaba la niña.

І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.

41 J esús la tomó de la mano, y le dijo: «¡Talita cumi!», es decir, «A ti, niña, te digo: ¡levántate!»

І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!

42 E nseguida la niña, que tenía doce años, se levantó y comenzó a caminar. Y la gente se quedó llena de asombro.

І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...

43 P ero Jesús les insistió mucho que no dijeran a nadie lo que había ocurrido, y les mandó que dieran de comer a la niña.

А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.