1 E n la iglesia de Antioquía eran profetas y maestros Bernabé y Simón, al que llamaban Niger; Lucio de Cirene; Manaén, que se había criado con el tetrarca Herodes, y Saulo.

А в Антіохії, у тамошній Церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Ніґер, і кірінеянин Луцій, і Манаїл, що був вигодуваний із тетрархом Іродом, та ще Савл.

2 C omo ellos servían al Señor y ayunaban siempre, el Espíritu Santo dijo: «Apártenme a Bernabé y a Saulo, porque los he llamado para un importante trabajo.»

Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!

3 Y así, después de que todos ayunaron y oraron, les impusieron las manos y los despidieron. Los apóstoles predican en Chipre

Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.

4 B ernabé y Saulo fueron llevados por el Espíritu Santo a Seleucia, y de allí navegaron a Chipre.

Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти до Кіпру відплинули.

5 A l llegar a Salamina, comenzaron a predicar la palabra de Dios en las sinagogas de los judíos. Juan iba con ellos y les ayudaba.

Як були ж в Саламіні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до послуг же мали й Івана.

6 L uego atravesaron toda la isla, hasta llegar a Pafos, donde había un mago y falso profeta judío, llamado Bar Jesús,

А коли перейшли аж до Пафи ввесь острів, то знайшли ворожбита одного, лжепророка юдеянина, йому на ім'я Варісус.

7 q ue estaba con el procónsul Sergio Paulo, quien era un varón muy prudente. Sergio Paulo mandó llamar a Bernabé y a Saulo, porque deseaba oír la palabra de Dios.

Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого Слова.

8 P ero el mago Elimas (que así se traduce su nombre), se lo impedía y procuraba apartar de la fe al procónsul.

Але їм опирався Еліма ворожбит той, бо ім'я його перекладається так, і намагавсь відвернути від віри проконсула.

9 C omo Saulo, o sea, Pablo, estaba lleno del Espíritu Santo, fijó la mirada en el mago

Але Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув,

10 y dijo: «¡Eres un hijo del diablo! ¡Estás lleno de mentira y de maldad, y eres enemigo de la justicia! ¿Cuándo dejarás de trastornar los caminos rectos del Señor?

і промовив: О сину дияволів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг?

11 P on atención, porque la mano del Señor está en tu contra y vas a quedarte ciego; no podrás ver el sol por algún tiempo.» Y al instante quedó completamente ciego; y caminaba en círculos, buscando alguien que lo llevara de la mano.

І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпомацки та шукати поводатора...

12 C uando el procónsul vio lo que había sucedido, quedó maravillado de la enseñanza del Señor y creyó. Pablo y Bernabé en Antioquía de Pisidia

Тоді той проконсул, як побачив, що сталося, увірував, і дивувався науці Господній!

13 D espués de que zarparon de Pafos, Pablo y sus compañeros arribaron a Perge de Panfilia; allí Juan se apartó de ellos y volvió a Jerusalén.

І, як від Пафа Павло й ті, хто з ним був, відпливли, то вони прибули в Памфілійську Пергію. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.

14 D e Perge, siguieron a Antioquía de Pisidia; y un día de reposo entraron en la sinagoga del lugar y se sentaron.

А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.

15 D espués de la lectura de la ley y de los profetas, los principales de la sinagoga les dijeron: «Hermanos, si tienen alguna enseñanza o exhortación para el pueblo, los escuchamos.»

А по відчитанні Закону й Пророків, старші синагоги послали до них, переказуючи: Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!

16 E ntonces Pablo se levantó y, luego de hacerles una señal para que guardaran silencio, dijo: «Escúchenme ustedes, varones israelitas, y todos los que temen a Dios:

Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: Послухайте, мужі ізраїльтяни, та ви, богобійні!

17 E l Dios de Israel eligió a nuestros padres y enalteció a su pueblo, y aunque ellos vivieron en Egipto como extranjeros, Dios los sacó de allí con gran despliegue de poder.

Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив народ, як він перебував у єгипетськім краї, і рукою потужною вивів їх із нього,

18 D urante unos cuarenta años los toleró en el desierto;

і літ із сорок Він їх годував у пустині,

19 y después de destruir a siete naciones en Canaán, les dio esas tierras por herencia.

а вигубивши сім народів в землі ханаанській, поділив жеребком їхню землю між ними,

20 C uatrocientos cincuenta años después, fueron gobernados por jueces hasta que llegó el profeta Samuel.

майже що по чотириста й п'ятидесяти роках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів давав.

21 M ás tarde pidieron un rey, y Dios les dio a Saúl hijo de Cis, de la tribu de Benjamín, quien los gobernó durante cuarenta años.

А потім забажали царя, і Бог дав їм Саула, сина Кісового, мужа з Веніяминового племени, на чотири десятки років.

22 C uando Dios le quitó el trono a Saúl, puso como rey a David, de quien dijo: “Me agrada David, el hijo de Yesé, porque sé que él cumplirá los planes que yo tengo.”

А його віддаливши, поставив царем їм Давида, про якого й сказав, засвідчуючи: Знайшов Я Давида, сина Єссеєвого, чоловіка за серцем Своїм, що всю волю Мою він виконувати буде.

23 D e acuerdo con su promesa, Dios levantó de la descendencia de David un salvador para Israel, que es Jesús.

За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасіння Ізраїлеві,

24 A ntes de que Jesús viniera, Juan predicó el bautismo de arrepentimiento a todo el pueblo de Israel.

як Іван перед самим приходом Його усьому народові Ізраїлевому проповідував хрищення на покаяння.

25 C uando Juan estaba por terminar su obra, preguntó: “¿Quién creen ustedes que soy yo? No soy el que esperan. Pero después de mí viene uno, del que no soy digno de desatar las correas de su calzado.”

А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: Я не Той, за Кого ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця від узуття Його я недостойний.

26 » Ustedes, hermanos descendientes de Abrahán, y todos ustedes, los que honran a Dios, este mensaje de salvación ha sido enviado a nosotros.

Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоязний із вас! Для вас було послане слово спасіння цього.

27 L os habitantes de Jerusalén y sus gobernantes no reconocieron a Jesús ni lo que dijeron los profetas, lo cual se lee en los días de reposo, pero dieron cumplimiento a esas palabras al condenar a Jesús.

Бо мешканці Єрусалиму та їхня старшина Його не пізнали, а пророчі слова які щосуботи читаються вони сповнили присудом,

28 Y aunque no encontraron en él nada que mereciera su muerte, le pidieron a Pilato que lo matara.

і хоч жадної провини смертельної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.

29 C uando se cumplió todo lo que estaba escrito acerca de él, lo bajaron del madero y lo sepultaron.

Коли ж усе виповнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.

30 P ero Dios lo resucitó de los muertos,

Але Бог воскресив Його з мертвих!

31 y durante muchos días Jesús se apareció a los que lo habían acompañado desde Galilea hasta Jerusalén. Y ellos son ahora sus testigos ante el pueblo.

Він з'являвся багато днів тим, що були поприходили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед людьми.

32 N osotros también les anunciamos a ustedes las buenas noticias de la promesa que Dios hizo a nuestros padres:

І ми благовістимо вам ту обітницю, що дана була нашим отцям,

33 D ios la ha cumplido en sus hijos, es decir, en nosotros, al resucitar a Jesús. Así está escrito en el salmo segundo, que dice: “Tú eres mi hijo. Hoy te he engendrado.”

що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив!

34 E n cuanto a levantarlo de entre los muertos, para que su cuerpo no llegara a corromperse, se dijo así: “Yo les cumpliré fielmente a ustedes las santas promesas que le hice a David.”

А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотління, те так заповів: Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!

35 Y también se dice en otro salmo: “No permitirás que el cuerpo de tu escogido se corrompa.”

Тому то й деінде говорить: Не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

36 E s un hecho que, por la voluntad de Dios, David sirvió a su generación y, cuando murió, se fue a reunir con sus padres; pero su cuerpo se corrompió.

Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тління побачив.

37 S in embargo, el cuerpo de Jesús no se corrompió, porque Dios lo resucitó.

Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тління не побачив.

38 H ermanos, quiero que sepan que les estamos anunciando el perdón de sus pecados por medio de Jesús.

Отже, мужі-браття, хай відомо вам буде, що прощення гріхів через Нього звіщається вам.

39 L a ley de Moisés no pudo justificarles todos esos pecados, pero en Jesús queda justificado todo aquel que cree en él.

І в усім, у чому ви не могли виправдатись Законом Мойсеєвим, через Нього виправдується кожен віруючий.

40 T engan, pues, cuidado de que no les sobrevenga lo que anunciaron los profetas:

Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:

41 “ Ustedes, que todo lo desprecian, ¡asómbrense y desaparezcan! En los días de ustedes haré algo tan grande que no podrán creerlo, aunque alguien se lo explique.”»

Дивіться, погордющі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я діло роблю за днів ваших, те діло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!

42 C uando ellos salieron de la sinagoga, les rogaron que el siguiente día de reposo volvieran a hablarles de estas cosas.

А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова.

43 L uego se despidió a la congregación, y muchos judíos y conversos piadosos siguieron a Pablo y a Bernabé, y ellos siguieron hablándoles y animándolos a mantenerse en la gracia de Dios.

А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.

44 E l siguiente día de reposo casi todos los habitantes de la ciudad se reunieron para oír la palabra de Dios,

А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Слова.

45 p ero cuando los judíos vieron tanta gente, se llenaron de celos y rebatían lo que Pablo decía, y lo contradecían y lo maldecían.

Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.

46 E ntonces Pablo y Bernabé les dijeron con toda franqueza: «Estamos seguros de que era necesario que ustedes fueran los primeros en escuchar la palabra de Dios. Pero como ustedes la rechazan y no se consideran dignos de recibir la vida eterna, ahora vamos a predicarles a los que no son judíos.

Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось.

47 É sa es la orden que el Señor nos dio, cuando dijo: »“Te he puesto como luz para las naciones, para que lleves salvación hasta los confines de la tierra.”»

Бо так заповів нам Господь: Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі!

48 C uando los que no eran judíos oyeron esto, se alegraron y glorificaron la palabra del Señor, y todos los que estaban destinados a recibir la vida eterna creyeron.

А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.

49 Y la palabra del Señor se difundía por toda aquella provincia.

І ширилось Слово Господнє по цілій країні.

50 P ero los judíos instigaron a las mujeres piadosas y distinguidas, y a los principales de la ciudad, para que iniciaran una persecución en contra de Pablo y Bernabé; así que los expulsaron de su territorio.

Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли переслідування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.

51 E llos, por su parte, al salir de la ciudad se sacudieron el polvo de los pies en señal de protesta, y se fueron a Iconio.

Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконію.

52 Y los discípulos estaban gozosos y llenos del Espíritu Santo.

А учні сповнялися радощів і Духа Святого.