1 S eñor, yo confío en ti; no permitas nunca que sea yo avergonzado. ¡Ponme a salvo, pues tú eres justo!

Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (31-2) На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!

2 ¡ Inclínate a escucharme! ¡Ven pronto en mi ayuda! ¡Sé tú mi roca fuerte, la fortaleza que me salve!

(31-3) Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!

3 C iertamente, tú eres mi roca y mi castillo; guíame; encamíname por causa de tu nombre.

(31-4) Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!

4 S ácame de la red que me han tendido, pues tú eres mi refugio.

(31-5) Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!

5 E n tus manos encomiendo mi espíritu; ¡ponme a salvo, Señor, Dios de la verdad!

(31-6) У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!

6 S eñor, yo confío en ti, pero odio a los que adoran ídolos huecos.

(31-7) Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.

7 Y o me lleno de alegría por tu misericordia, pues tú has tomado en cuenta mi aflicción y conoces las angustias de mi alma.

(31-8) Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,

8 N o me has puesto en manos de mi adversario; más bien, me has plantado en lugares amplios.

(31-9) і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!

9 T en misericordia de mí, Señor, porque estoy muy angustiado. Mis ojos se consumen de tristeza, lo mismo que mi alma y todo mi ser.

(31-10) Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,

10 M i vida se va consumiendo de dolor; mis años transcurren en medio de suspiros. La maldad acaba con mis fuerzas, y hasta mis huesos se van debilitando.

(31-11) бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!

11 T odos mis enemigos se burlan de mí, y más aún mis vecinos; ¡soy el hazmerreír de mis conocidos! Los que me ven en la calle, huyen de mí.

(31-12) Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!

12 M e han olvidado, como a los muertos; hasta parezco una vasija hecha pedazos.

(31-13) Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...

13 P uedo oír cómo muchos me calumnian: «¡Hay terror por todas partes!», y mientras tanto, todos conspiran contra mí y hacen planes para matarme. ¡Sólo piensan quitarme la vida!

(31-14) Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,

14 S eñor, yo confío en ti, y declaro que tú eres mi Dios.

(31-15) а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!

15 M i vida está en tus manos; ¡líbrame de mis enemigos y perseguidores!

(31-16) В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!

16 ¡ Haz brillar tu rostro sobre este siervo tuyo! ¡Sálvame, por tu misericordia!

(31-17) Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,

17 S eñor, no permitas que sea yo avergonzado, porque a ti te he invocado. ¡Que sean avergonzados los impíos! ¡Que enmudezcan en el sepulcro!

(31-18) Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,

18 ¡ Que sean silenciados los labios mentirosos, esos que hablan mal del hombre honrado y lo tratan con soberbia y desprecio!

(31-19) нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!

19 ¡ Cuán grande es tu bondad, la cual reservas para los que en ti confían! ¡Delante de todos la manifiestas a los que en ti buscan refugio!

(31-20) Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!

20 E n lo más recóndito de tu presencia los pones a salvo de la maldad humana; les das refugio en tu tabernáculo; ¡los pones a salvo de las malas lenguas!

(31-21) Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!

21 ¡ Bendito seas, Señor! ¡Grande ha sido tu misericordia por mí! ¡Me pusiste en una ciudad fortificada!

(31-22) Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!

22 E n mi angustia llegué a pensar que me habías apartado de tu vista, pero tú escuchaste mi voz suplicante en el momento en que a ti clamé.

(31-23) А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...

23 U stedes, fieles del Señor, ¡ámenlo! El Señor cuida de quienes le son fieles, pero a los que actúan guiados por la soberbia les da el castigo que merecen.

(31-24) Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.

24 U stedes, los que esperan en el Señor, ¡esfuércense, y cobren ánimo!

(31-25) Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!