1 » En aquel tiempo, el reino de los cielos será semejante a diez vírgenes que tomaron sus lámparas, y salieron a recibir al novio.
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
2 C inco de ellas eran prudentes y cinco insensatas.
П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 L as insensatas, tomaron sus lámparas, pero no llevaron aceite;
Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
4 e n cambio, las prudentes llevaron sus lámparas y también vasijas con aceite.
А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.
5 C omo el esposo se demoró, todas cabecearon y se durmieron.
А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 A la medianoche se oyó gritar: “¡Aquí viene el novio! ¡Salgan a recibirlo!”
А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!
7 T odas aquellas vírgenes se levantaron, y arreglaron sus lámparas.
Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
8 E ntonces las insensatas dijeron a las prudentes: “Dennos un poco de su aceite, porque nuestras lámparas se están apagando.”
Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.
9 P ero las prudentes les respondieron: “A fin de que no nos falte a nosotras ni a ustedes, vayan a los que venden, y compren para ustedes mismas.”
Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.
10 P ero mientras ellas fueron a comprar, llegó el novio, y las que estaban preparadas entraron con él a las bodas, y se cerró la puerta.
І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.
11 D espués llegaron también las otras vírgenes, y decían: “¡Señor, señor, ábrenos!”
А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!
12 P ero él les respondió: “De cierto les digo, que no las conozco.”
Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!
13 E stén atentos, porque ustedes no saben el día ni la hora en que el Hijo del Hombre vendrá. Parábola del siervo negligente
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
14 » Porque el reino de los cielos es como un hombre que, al irse de viaje, llamó a sus siervos y les entregó sus bienes.
Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 A uno le dio cinco mil monedas de plata; a otro, dos mil; y a otro, mil, a cada uno conforme a su capacidad; y luego se marchó.
І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
16 E l que había recibido cinco mil monedas negoció con ellas, y ganó otras cinco mil.
А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.
17 A simismo, el que había recibido dos mil, ganó también otras dos mil.
Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
18 P ero el que había recibido mil hizo un hoyo en la tierra y allí escondió el dinero de su señor.
А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
19 M ucho tiempo después, el señor de aquellos siervos volvió y arregló cuentas con ellos.
По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 E l que había recibido las cinco mil monedas se presentó, le entregó otras cinco mil, y dijo: “Señor, tú me entregaste cinco mil monedas, y con ellas he ganado otras cinco mil; aquí las tienes.”
І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.
21 Y su señor le dijo: “Bien, buen siervo y fiel; sobre poco has sido fiel, sobre mucho te pondré. Entra en el gozo de tu señor.”
Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
22 E l que había recibido las dos mil monedas dijo: “Señor, tú me entregaste dos mil monedas, y con ellas he ganado otras dos mil; aquí las tienes.”
Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
23 S u señor le dijo: “Bien, buen siervo y fiel, sobre poco has sido fiel, sobre mucho te pondré. Entra en el gozo de tu señor.”
казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
24 P ero el que había recibido mil monedas llegó y dijo: “Señor, yo sabía que tú eres un hombre duro, que siegas donde no sembraste y recoges lo que no esparciste.
Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
25 A sí que tuve miedo y escondí tu dinero en la tierra. Aquí tienes lo que es tuyo.”
І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...
26 S u señor le respondió: “Siervo malo y negligente, si sabías que yo siego donde no sembré, y que recojo donde no esparcí,
І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
27 d ebías haber dado mi dinero a los banqueros y, al venir yo, hubiera recibido lo que es mío más los intereses.
Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
28 A sí que, ¡quítenle esas mil monedas y dénselas al que tiene diez mil!”
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
29 P orque al que tiene se le dará, y tendrá más; pero al que no tiene, aun lo poco que tiene se le quitará.
Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
30 E n cuanto al siervo inútil, ¡échenlo en las tinieblas de afuera! Allí habrá llanto y rechinar de dientes. El juicio de las naciones
А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
31 » Cuando el Hijo del Hombre venga en su gloria, y todos los santos ángeles con él, se sentará en su trono de gloria,
Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 y todas las naciones serán reunidas ante él. Entonces él apartará a los unos de los otros, como aparta el pastor a las ovejas de los cabritos.
І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
33 P ondrá las ovejas a su derecha, y los cabritos a su izquierda,
І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.
34 y entonces el Rey dirá a los de su derecha: “Vengan, benditos de mi Padre, y hereden el reino preparado para ustedes desde la fundación del mundo.
Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
35 P orque tuve hambre, y ustedes me dieron de comer; tuve sed, y me dieron de beber; fui forastero, y me recibieron;
Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.
36 e stuve desnudo, y me cubrieron; estuve enfermo, y me visitaron; estuve en la cárcel, y vinieron a visitarme.”
Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.
37 E ntonces los justos le preguntarán: “Señor, ¿cuándo te vimos con hambre, y te dimos de comer; o con sed, y te dimos de beber?
Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?
38 ¿ Y cuándo te vimos forastero, y te recibimos; o desnudo, y te cubrimos?
Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?
39 ¿ Cuándo te vimos enfermo, o en la cárcel, y te visitamos?”
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?
40 Y el Rey les responderá: “De cierto les digo que todo lo que hicieron por uno de mis hermanos más pequeños, por mí lo hicieron.”
Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.
41 E ntonces dirá también a los de la izquierda: “¡Apártense de mí, malditos! ¡Vayan al fuego eterno, preparado para el diablo y sus ángeles!
Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
42 P orque tuve hambre, y no me dieron de comer; tuve sed, y no me dieron de beber;
Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,
43 f ui forastero, y no me recibieron; estuve desnudo, y no me cubrieron; estuve enfermo, y en la cárcel, y no me visitaron.”
мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.
44 E llos, a su vez, le preguntarán: “Señor, ¿cuándo te vimos con hambre, o con sed, o forastero, desnudo, enfermo, o en la cárcel, y no te servimos?”
Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?
45 Y él les responderá: “De cierto les digo que todo lo que no hicieron por uno de estos más pequeños, tampoco por mí lo hicieron.”
Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!
46 E ntonces éstos irán al castigo eterno, y los justos irán a la vida eterna.»
І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.