1 S e acercaba la fiesta de los panes sin levadura, que se llama la pascua.

Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

2 L os principales sacerdotes y los escribas buscaban la manera de matar a Jesús, pero le tenían miedo al pueblo.

А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

3 E ntonces Satanás entró en Judas, uno de los doce, al que llamaban Iscariote,

Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

4 y éste fue a hablar con los principales sacerdotes y con los jefes de la guardia, para acordar con ellos cómo les entregaría a Jesús.

І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

5 E llos se alegraron, y acordaron darle dinero.

Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

6 J udas aceptó y comenzó a buscar el mejor momento de entregarles a Jesús sin que el pueblo lo supiera. Institución de la Cena del Señor

І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

7 L legó el día de los panes sin levadura, cuando es necesario sacrificar el cordero de la pascua.

І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

8 J esús envió a Pedro y a Juan con estas instrucciones: «Vayan a preparar todo para que comamos la pascua.»

І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

9 E llos le preguntaron: «¿Dónde quieres que hagamos los preparativos?»

А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

10 J esús les dijo: «Al entrar en la ciudad, verán ustedes a un hombre que lleva un cántaro de agua; síganlo hasta la casa donde entre,

А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

11 y díganle al dueño de la casa: “El Maestro pregunta dónde está el aposento en donde comerá la pascua con sus discípulos.”

І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

12 E ntonces él les mostrará un gran aposento alto, ya dispuesto. Hagan allí los preparativos.»

І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

13 L os discípulos partieron, y encontraron todo tal y como Jesús se lo había dicho, y prepararon la pascua.

І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

14 C uando llegó la hora, Jesús se sentó a la mesa, y los apóstoles se sentaron con él.

А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

15 E ntonces les dijo: «¡Cómo he deseado comer con ustedes esta pascua, antes de que padezca!

І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

16 P orque yo les digo que no volveré a comerla hasta su cumplimiento en el reino de Dios.»

Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

17 Y Jesús tomó la copa, dio gracias y dijo: «Tomen esto, y repártanlo entre ustedes;

Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

18 p orque yo les digo que no volveré a beber del fruto de la vid hasta que venga el reino de Dios.»

Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

19 L uego tomó el pan, lo partió, dio gracias y les dio, al tiempo que decía: «Esto es mi cuerpo, que por ustedes es entregado; hagan esto en memoria de mí.»

Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

20 D e igual manera, después de haber cenado tomó la copa y les dijo: «Esta copa es el nuevo pacto en mi sangre, que por ustedes va a ser derramada.

По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

21 P ero sepan que la mano del que me va a traicionar está sobre esta mesa, conmigo.

Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

22 A decir verdad, el Hijo del Hombre va, según lo que está determinado; pero ¡ay de aquél que lo va a traicionar!»

Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

23 E llos comenzaron a preguntarse unos a otros, quién de ellos sería capaz de hacer esto. La grandeza en el servicio

А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

24 A demás, los discípulos tuvieron una discusión en cuanto a quién de ellos sería el mayor.

І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

25 P ero Jesús les dijo: «Los reyes de las naciones se enseñorean de ellas, y los que tienen autoridad sobre ellas son llamados benefactores;

Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

26 p ero entre ustedes no debe ser así, sino que el mayor entre ustedes tiene que hacerse como el menor; y el que manda tiene que actuar como el que sirve.

Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

27 P orque, ¿quién es mayor? ¿El que se sienta a la mesa, o el que sirve? ¿Acaso no es el que se sienta a la mesa? Sin embargo, yo estoy entre ustedes como el que sirve.

Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

28 » Pero son ustedes los que han permanecido conmigo en mis pruebas.

Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

29 P or tanto, yo les asigno un reino, así como mi Padre me lo asignó a mí,

і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

30 p ara que en mi reino coman y beban a mi mesa, y se sienten en tronos para juzgar a las doce tribus de Israel.» Jesús anuncia la negación de Pedro

щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

31 E l Señor dijo también: «Simón, Simón, Satanás ha pedido sacudirlos a ustedes como si fueran trigo;

І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

32 p ero yo he rogado por ti, para que no te falte la fe. Y tú, cuando hayas vuelto, deberás confirmar a tus hermanos.»

Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

33 P edro le dijo: «Señor, no sólo estoy dispuesto a ir contigo a la cárcel, sino también a la muerte.»

А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

34 Y Jesús le dijo: «Pedro, te aseguro que el gallo no cantará hoy antes de que tú hayas negado tres veces que me conoces.» Bolsa, alforja y espada

Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

35 L uego Jesús les preguntó: «Cuando los envié sin bolsa, sin alforja y sin calzado, ¿les faltó algo?» Ellos respondieron: «Nada.»

І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

36 E ntonces Jesús les dijo: «Pues ahora, el que tenga bolsa, que la tome, junto con la alforja. Y el que no tenga espada, que venda su capa y se compre una.

А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

37 P orque yo les digo que todavía se tiene que cumplir en mí aquello que está escrito: “Y fue contado entre los pecadores”. Porque lo que está escrito acerca de mí, tiene que cumplirse.»

Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

38 E llos le dijeron: «Señor, ¡aquí hay dos espadas!» Y Jesús respondió: «¡Basta!» Jesús ora en Getsemaní

І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

39 J esús salió y, conforme a su costumbre, se fue al monte de los Olivos. Sus discípulos lo siguieron.

І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

40 C uando llegó a ese lugar, Jesús les dijo: «Oren para que no caigan en tentación.»

А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

41 L uego, se apartó de ellos a una distancia como de un tiro de piedra, y allí se arrodilló y oró.

А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

42 Y decía: «Padre, si quieres, haz que pase de mí esta copa; pero que no se haga mi voluntad, sino la tuya.»

благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

43 [ Se le apareció entonces un ángel del cielo, para fortalecerlo.

І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

44 L leno de angustia, oraba con más intensidad. Y era su sudor como grandes gotas de sangre que caían hasta la tierra.]

А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

45 C uando Jesús se levantó después de orar, fue a donde estaban sus discípulos, y a causa de la tristeza los halló durmiendo.

І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

46 L es dijo: «¿Por qué duermen? ¡Levántense y oren para que no caigan en tentación!» Arresto de Jesús

І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

47 M ientras Jesús estaba hablando, se hizo presente una turba, al frente de la cual iba Judas, que era uno de los doce y que se acercó a Jesús para besarlo.

І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

48 J esús le dijo: «Judas, ¿con un beso entregas al Hijo del Hombre?»

Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

49 C uando los que estaban con él se dieron cuenta de lo que pasaba, le dijeron: «Señor, ¿echamos mano a la espada?»

А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

50 U no de ellos hirió a un siervo del sumo sacerdote, y le cortó la oreja derecha.

І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

51 P ero Jesús les dijo: «¡Basta! ¡Déjenlos!» Tocó entonces la oreja de aquel hombre, y lo sanó.

Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

52 L uego, Jesús les dijo a los principales sacerdotes, a los jefes de la guardia del templo y a los ancianos, que habían venido contra él: «¿Han venido con espadas y palos, como si fuera yo un ladrón?

А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

53 T odos los días he estado con ustedes en el templo, y no me pusieron las manos encima. Pero ésta es la hora de ustedes, la hora del poder de las tinieblas.» Pedro niega a Jesús

Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

54 A quellos arrestaron a Jesús y lo llevaron a la casa del sumo sacerdote. Pedro lo seguía de lejos.

А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

55 E n medio del patio encendieron una fogata, y se sentaron alrededor de ella. También Pedro se sentó entre ellos.

Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

56 P ero una criada que lo vio sentado frente al fuego, se fijó en él y dijo: «Éste también estaba con él.»

А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

57 P edro lo negó, y dijo: «Mujer, yo no lo conozco.»

І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

58 U n poco después, otro lo vio y le dijo: «Tú también eres de ellos.» Pero Pedro le dijo: «¡Hombre, no lo soy!»

Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

59 C omo una hora después, otro afirmó: «No hay duda. Éste también estaba con él, porque es galileo.»

І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

60 P edro le dijo: «¡Hombre, no sé de qué hablas!» Y en ese momento, mientras Pedro aún hablaba, el gallo cantó.

А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

61 E n ese mismo instante el Señor se volvió a ver a Pedro, y entonces Pedro se acordó de las palabras del Señor, cuando le dijo: «Antes de que el gallo cante, me negarás tres veces.»

І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

62 E nseguida, Pedro salió de allí y lloró amargamente. Jesús escarnecido y azotado

І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

63 L os hombres que custodiaban a Jesús se burlaban de él y lo golpeaban.

А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

64 T ambién le vendaron los ojos, le golpearon el rostro, y le decían: «Profetiza, ¿quién es el que te golpeó?»

І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

65 Y lo insultaban y le decían muchas otras cosas. Jesús ante el tribunal

І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

66 C uando se hizo de día, se juntaron los ancianos del pueblo, los principales sacerdotes y los escribas, y llevaron a Jesús ante el tribunal y le preguntaron:

А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

67 « ¿Eres tú el Cristo? ¡Responde!» Él les dijo: «Si les dijera que sí, no me lo creerían.

і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

68 Y si les hiciera preguntas, no me responderían ni me soltarían.

А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

69 P ero a partir de este momento el Hijo del Hombre se sentará a la derecha del poder de Dios.»

Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

70 T odos dijeron: «¿Así que tú eres el Hijo de Dios?» Él les respondió: «Ustedes dicen que lo soy.»

Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

71 E ntonces ellos dijeron: «¿Qué más pruebas necesitamos? ¡Nosotros mismos las hemos oído de sus propios labios!»

А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!